Відкрити головне меню
Королівства і землі, представлені в Рейхсраті (Імперській раді)
Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder
Австро-Угорщина
Австрійська імперія Flag of the Habsburg Monarchy.svg
1867 – 1918
Прапор Герб
Прапор Герб
Девіз
Indivisibiliter ac Inseparabiliter
Гімн

Gott erhalte, Gott beschütze / Unsern Kaiser, unser Land!
Розташування Австрії
Цислейтанія (землі австрійської корони) позначені червоним
Столиця Відень
48°30′ пн. ш. 16°23′ сх. д.H G O
Мови німецька, чеська, польська, хорватська, сербська, українська, румунська, словенська, італійська
Релігії Католицизм, Протестантизм, Православ'я, Юдаїзм, Сунізм
Форма правління Конституційна монархія
Імператор
 - 1867–1916 Франц Йосиф I
 - 1916–1918 Карл I
Міністр-президент
 - 1867–1871 Фрідрік фон Бейст
 - 1918 Генріх Ламмаш
Законодавчий орган Райхсрат
 - Upper house Herrenhaus
 - Lower house Палати представників
Історичний період Неоімперіалізм
 - Австро-угорський компроміс 30 березня 1867
 - Розпад Австро-Угорщини 31 жовтня 1918
 - Шенбруннська декларація 11 листопада 1918
 - Скасування монархії 12 листопада 1918
Площа
 - 1910 300 005 км2
Населення
 - 1910 28 571 934 осіб
     Густота 95,2 осіб/км² 
Валюта Ґульден
(1867–1892)
Крона
(1892–1918)
Сьогодні є частиною Австрія
Боснія і Герцеговина
Хорватія
Чехія
Італія
Чорногорія
Польща
Румунія
Словенія
Україна
Commons-logo.svg Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Цислейтанія
Історія Австрії
Austria Bundesadler.svg
Гальштатська культура
Доісторична Австрія
Римські провінції
(Норік • Реція)
Карантанія
Східна марка
Герцогство Австрія
Ерцгерцогство Австрія
Священна Римська імперія
(Габсбурзька монархія)
Австрійська імперія
Австро-Угорщина
(Цислейтанія)
Перша Австрійська Республіка
Аншлюс
Окупація Австрії союзниками
Австрійська Республіка

Портал «Австрія»

Цислейтанія (нім. Cisleithanien, укр. Долитавщина, угор. Ciszlajtánia, чеськ. Předlitavsko, словац. Predlitavsko, пол. Przedlitawia, хорв. Cislajtanija, словен. Cislajtanija, рум. Cisleithania, італ. Cisleitania) — у 18671918 роках назва однієї із двох складових частин Австро-Угорщини; землі, безпосередньо підконтрольні австрійській імперській (а не угорській королівській) короні.

Зміст

НазваРедагувати

Хоронім Цислейтанія походить від назви прикордонної річки Лейти (Литави).

Офіційною назвою Цислейтанії було нім. Die im Reichsrat vertretenen Königreiche und Länder — Королівства і землі, представлені в Рейхсраті (Імперській раді).

ІсторіяРедагувати

До угоди 1867 року і утворення Австро-Угорщини, розділеної на Цислейтанську і Транслейтанську половини, термін «Австрія» був загальною назвою для всіх земель створеної в 1804 році Австрійської імперії. В австро-угорський період під «Австрією» мали на увазі Цислейтанську половину держави в протилежність Транслейтанській (або Угорській в ширшому сенсі).

Територіально землі австрійської корони включали не лише сучасну Австрію, але також і Словенію, Чехію, Моравію, значні області сучасних Хорватії, Польщі й України, а також деякі райони Італії (Гориція, Трієст, частину Тіроля).

У складі Австро-Угорщини цислейтанські (австрійські) землі мали окремий від угорських парламент (вищезазначений Рейхсрат), уряд (очолюваний міністром-президентом) і деякі інші органи управління.

НаселенняРедагувати

Етнічний склад населення (1910)
Національність Кількість % від загальної
кіл. насення
Німці 9 950 266 34,8%
Чехи 6 435 983 22,5%
Поляки 4 967 984 17,3%
Рутени (Українці) 3 518 854 12,3%
Словенці 1 252 940 4,4%
Хорвати та Серби 783 334 2,8%
Італійці 768 422 2,7%
Румуни 275 115 1%
Угорці 10 974 0,03%
Інші 2‰
Загалом 28 571 934 100‰
Джерело: Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910

Адміністративно-териториальний поділРедагувати

Герб Земля Німецька назва Столиця Площа в км² Населення (1910)
1   Королівство Богемія Königreich Böhmen Прага 51.947 6.769.548
2   Герцогство Буковина Herzogtum Bukowina Чернівці 10.441 800.098
3   Герцогство Каринтія Herzogtum Kärnten Клаґенфурт 10.326 396.200
4   Герцогство Крайна Herzogtum Krain Любляна 9.954 525.995
5   Королівство Далмація Königreich Dalmatien Задар 12.831 645.666
6   Королівство Галичини та Володимирії Königreich Galizien und Lodomerien Львів 78.497 8.025.675
7  
 
 
Австрійське Примор'я
Графство Гориця і Градишка
Імперське вільне місто Трієст
Маркграфство Істрія
Österreichisches Küstenland
Gefürstete Grafschaft Görz und Gradisca
Reichsunmittelbare Stadt Triest
Markgrafschaft Istrien
Трієст
Горіція
Пореч
7.969

95
2.918
4.956
893.797

229.510
260.721
403.566
8   Князівство Нижня Австрія Erzherzogtum Österreich unter der Enns Відень 19.825 3.513.814
9   Маркграфство Моравія Markgrafschaft Mähren Брно 22.222 2.622.271
10   Герцогство Зальцбург Herzogtum Salzburg Зальцбург 7.153 214.737
11   Князівство Верхньої і Нижньої Сілезії Herzogtum Ober- und Niederschlesien, Herzogtum Schlesien Опава 5.147 756.949
12   Герцогство Штирія Herzogtum Steiermark Грац 22.425 1.444.157
13   Графство Тіроль Gefürstete Grafschaft Tirol Інсбрук 26.683 946.613
14   Князівство Верхня Австрія Erzherzogtum Österreich ob der Enns Лінц 11.982 853.006
15   Область Форарльберґ Das Land Vorarlberg Брегенц 2.602 145.408
 
Австро-Угорщина:
Цислейтанія (Австрійська імперія): 1. Богемія, 2. Буковина, 3. Каринтія, 4. Крайна, 5. Далмація, 6. Галичина, 7. Примор'я, 8. Нижня Австрія, 9. Моравія, 10. Зальцбург, 11. Сілезія, 12. Штирія, 13. Тіроль, 14. Верхня Австрія, 15. Форарльберг;
Транслейтанія (Угорське королівство): 16. Угорщина, 17. Хорватія і Славонія;
Австро-Угорський кондомініум: 18. Боснія і Герцеговина

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати