Лавочне
Лаво́чне — село в Україні, в Сколівському районі Львівської області. Населення становить 1198 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лавочненська сільська рада[1].
село Лавочне | |
---|---|
![]() | |
Країна | ![]() |
Область | Львівська область |
Район/міськрада | Сколівський район |
Рада/громада | Лавочненська сільська рада |
Код КОАТУУ | 4624584001 |
Облікова картка | с. Лавочне Львівська область, Сколівський район |
Основні дані | |
Засноване | 1591 |
Населення | 1198 |
Площа | 2,64 км² |
Густота населення | 453,79 осіб/км² |
Поштовий індекс | 82652 |
Телефонний код | +380 3251 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°48′26″ пн. ш. 23°21′19″ сх. д. / 48.80722° пн. ш. 23.35528° сх. д.Координати: 48°48′26″ пн. ш. 23°21′19″ сх. д. / 48.80722° пн. ш. 23.35528° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
663 м |
Водойми | Опір, Ровина, Хохлинський |
Місцева влада | |
Адреса ради | 82652, Львівська обл., Сколівський р-н, с.Лавочне , тел. 4-83-15 |
Карта | |
Мапа | |
|
РозташуванняРедагувати
Розташоване в долині річки Опір, а в кількох кілометрів на південному заході знаходиться її початок. В межах села в неї впадає річка Ровина та потік Хохлинський. На південь від села розташована гора Явірник (1120,6 м).
ІсторіяРедагувати
Уперше згадується у писемних джерелах 1591 року. Долиною Опора проходив торговий шлях з долини Дністра на Закарпаття та Придунайську низовину. 1594 село спалили татарські загони. Жителі брали участь у опришківському русі.
Населення станом на 1880 рік (як село Стрийського повіту) — 607 осіб[2].
1886 року було завершено будівництво залізниці Мукачево — Свалява — Лавочне, а 1887 — Лавочне — Стрий.
1915 року під Лавочним відбувалися запеклі бої УСС, австро-угорських і німецьких військ з російськими військами.
У 1919—1939 роках село перебувало в складі Польщі (поблизу проходив кордон з Чехо-Словаччиною), від 1939 — УРСР.
Лавочне — останній населений пункт Української РСР (у межах 1941 року), з якого були вигнані нацистські окупанти військами РСЧА під час Другої світової війни — 8 жовтня 1944 року[3].
1939–59 — у складі Дрогобицької, від 1959 — Львівської обл. 1939–40 — райцентр. 1940–59 — село Славського, 1963–66 — Стрийського, 1959–63 та після 1966 — Сколівського районів. Мешканці зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. у Лавочному та околицях вели збройну боротьбу загони ОУН і УПА. У 2-й половині. 1960-х рр. у селі проживало 1239 осіб[4].
ХрамиРедагувати
У селі була церква св. арх. Михайла (архітектура бойківського типу), збудована у 1810-х або 1820-х роках. У 1907 році коштом громади й співвласника села В. Шмідта поряд зі старою збудовано нову дерев'яну церкву, ймовірно, за проектом архітекта Василя Нагірного. Унаслідок Першої світової війни старий храм зазнав ушкоджень. Взимку 1921 року будівлю разом з іконами й хоругвами продали за 20 тисячі марок у село Грабовець коло Стрия, де її перебудували[5].
2012-го від удару блискавки згоріла дерев'яна церква Різдва Богородиці, споруджена 1905 року[6].
ПерсоналіїРедагувати
Народилися:
ПриміткиРедагувати
- ↑ Лавочненська сільська рада [1]
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom V, s. 613
- ↑ Боротьба за Україну в 1943—1944 рр.: влада, збройні сили, суспільство. — Київ: Інститут історії України НАН України, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років», Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2014. — С. 186.
- ↑ Енциклопедія Сучасної України
- ↑ Церква св.Михаїла (стара) (Прадідівська слава: Українські пам'ятки)
- ↑ На Львівщині від удару блискавки згоріла старовинна церква
ПосиланняРедагувати
Див. такожРедагувати
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |