Лавочне

село Лавочне
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район/міськрада	Сколівський район
Рада/громада	Лавочненська сільська рада
Код КОАТУУ	4624584001
Облікова картка	с. Лавочне Львівська область, Сколівський район
Основні дані
Засноване	1591
Населення	1198
Площа	2,64 км²
Густота населення	453,79 осіб/км²
Поштовий індекс	82652
Телефонний код	+380 3251
Географічні дані
Географічні координати	48°48′26″ пн. ш. 23°21′19″ сх. д. / 48.80722° пн. ш. 23.35528° сх. д.Координати: 48°48′26″ пн. ш. 23°21′19″ сх. д. / 48.80722° пн. ш. 23.35528° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	663 м
Водойми	Опір, Ровина, Хохлинський
Місцева влада
Адреса ради	82652, Львівська обл., Сколівський р-н, с.Лавочне , тел. 4-83-15
Карта
	Лавочне
	Лавочне
Мапа
	Лавочне у Вікісховищі?

Лаво́чне — село в Україні, в Сколівському районі Львівської області. Населення становить 1198 осіб. Орган місцевого самоврядування — Лавочненська сільська рада^[1].

РозташуванняРедагувати

Розташоване в долині річки Опір, а в кількох кілометрів на південному заході знаходиться її початок. В межах села в неї впадає річка Ровина та потік Хохлинський. На південь від села розташована гора Явірник (1120,6 м).

Церква св. Михаїла (стара). Світлина зі збірки Музею етнографії та художнього промислу у Львові.

ІсторіяРедагувати

Уперше згадується у писемних джерелах 1591 року. Долиною Опора проходив торговий шлях з долини Дністра на Закарпаття та Придунайську низовину. 1594 село спалили татарські загони. Жителі брали участь у опришківському русі.

Населення станом на 1880 рік (як село Стрийського повіту) — 607 осіб^[2].

1886 року було завершено будівництво залізниці Мукачево — Свалява — Лавочне, а 1887 — Лавочне — Стрий.

1915 року під Лавочним відбувалися запеклі бої УСС, австро-угорських і німецьких військ з російськими військами.

У 1919—1939 роках село перебувало в складі Польщі (поблизу проходив кордон з Чехо-Словаччиною), від 1939 — УРСР.

Лавочне — останній населений пункт Української РСР (у межах 1941 року), з якого були вигнані нацистські окупанти військами РСЧА під час Другої світової війни — 8 жовтня 1944 року^[3].

1939–59 — у складі Дрогобицької, від 1959 — Львівської обл. 1939–40 — райцентр. 1940–59 — село Славського, 1963–66 — Стрийського, 1959–63 та після 1966 — Сколівського районів. Мешканці зазнали сталін. репресій. До серед. 1950-х рр. у Лавочному та околицях вели збройну боротьбу загони ОУН і УПА. У 2-й половині. 1960-х рр. у селі проживало 1239 осіб^[4].

ХрамиРедагувати

У селі була церква св. арх. Михайла (архітектура бойківського типу), збудована у 1810-х або 1820-х роках. У 1907 році коштом громади й співвласника села В. Шмідта поряд зі старою збудовано нову дерев'яну церкву, ймовірно, за проектом архітекта Василя Нагірного. Унаслідок Першої світової війни старий храм зазнав ушкоджень. Взимку 1921 року будівлю разом з іконами й хоругвами продали за 20 тисячі марок у село Грабовець коло Стрия, де її перебудували^[5].

2012-го від удару блискавки згоріла дерев'яна церква Різдва Богородиці, споруджена 1905 року^[6].

ПерсоналіїРедагувати

Народилися:

Василь Шишканинець (псевдо — «Бір») — поручник УПА, ад'ютант курінного «Рена», командир сотні «Ударники-3».

ПриміткиРедагувати

↑ Лавочненська сільська рада [1]
↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom V, s. 613
↑ Боротьба за Україну в 1943—1944 рр.: влада, збройні сили, суспільство. — Київ: Інститут історії України НАН України, Меморіальний комплекс «Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років», Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2014. — С. 186.
↑ Енциклопедія Сучасної України
↑ Церква св.Михаїла (стара) (Прадідівська слава: Українські пам'ятки)
↑ На Львівщині від удару блискавки згоріла старовинна церква