Відкрити головне меню

Жулин

село у Стрийському районі Львівської області, Україна

Жулин — мальовниче село біля підніжжя Карпат з населенням у 968 осіб. Розташоване за 12 кілометрів від районного центру міста Стрий.

село Жулин
Церква Великомучениці Параскеви
Церква Великомучениці Параскеви
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Стрийський район
Рада/громада Жулинська сільська рада
Код КОАТУУ 4625382401
Основні дані
Засноване 1240
Населення 968
Площа 1,2 км²
Густота населення 806.670 осіб/км²
Поштовий індекс 82470
Телефонний код +380 +3803245
Географічні дані
Географічні координати 49°10′38″ пн. ш. 23°46′23″ сх. д. / 49.17722° пн. ш. 23.77306° сх. д. / 49.17722; 23.77306Координати: 49°10′38″ пн. ш. 23°46′23″ сх. д. / 49.17722° пн. ш. 23.77306° сх. д. / 49.17722; 23.77306
Середня висота
над рівнем моря
327 м
Водойми річка Стрий
Відстань до
районного центру
12 км
Місцева влада
Адреса ради 82470, Львівська обл., Стрийський р-н, с. Жулин, тел. 65-3-84
Карта
Жулин. Карта розташування: Україна
Жулин
Жулин
Жулин. Карта розташування: Львівська область
Жулин
Жулин

Жулин у Вікісховищі?

Межує з селами Нижньою Лукавицею, Долішнім, Верхньою Лукавицею, Семигиновом, Братківцями, Гірним, Дулібами. Між Жулином і Семигиновом виявлено курганне поховання кінця ІІІ-початку ІІ тисячоліття до нової ери, що належить до підкарпатської культури з центром у Кавську.

Історичні відомостіРедагувати

Перші письмові згадки про церкву належать до 1507, 1515 рр. і містяться в податкових реєстрах. Як свідчить вкладний напис на рукописному Євангелії ХVІ ст., подружжя Леонтій і Пазя дали оправити його для сільської церкви. На початку XVIII ст. на пагорбі за річкою споруджено за зразком латинських Станинський, Францішек Млоцький, Ожеховський, пан Баранський.

За переказами, село засновано в ХІ-ХІІІ ст., згідно з ЛОАТП – у 1346 р., перша письмова згадка належить до 1466 р. Проте на підставі сказаного вище заснування села слід віднести далеко в глибину часу. У 1620 р. татари спалили село, а жителів забрали в полон або вбили.

Поступово воно відродилось. Селяни займались рільництвом, тваринництвом, ремеслами, почасти риболовством. За панщини вони мусили безплатно працювати на пана від 6 до 3 днів (1 особа з двору), платити податок натурою і грішми, возити на ярмарок панське збіжжя, виконувати різні шарварки, роботи "на ґвалт".

У XVIII- на початку ХІХ ст. селяни сплавляли дерево р. Стрий для будівництва річкових суден. Давніше існувала солеварня, де виварювали кухонну сіль із солоних джерел на теренах села. На початку ХІХ ст. споруджено залізну гуту, що діяла до середини ХІХ ст. Згодом жителі торгували і працювали в м. Стрию. У 1790 р. австрійський цісар надав Жулину статус містечка з маґістратом, щорічними ярмарками.

Культові спорудиРедагувати

1797-1802 рр. коштом дідича села, каштеляна волинського Францішка Млоцького споруджено і освячено кам’яний однонавний костел Небовзяття Пресвятої Богородиці. Після Другої світової війни недіючий.

Храмове свято – на свято Великомучениці Параскеви 10 листопада

Відомі особистостіРедагувати

Мешканець села Маркус Яким — був діячем РУРП, делегатом Української Національної Ради ЗУНР, предсталяв Стрийський повіт.[1]

В поселенні народилися:

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати