Ірина Пеленська
Ім'я при народженні Ірина Винницька
Народилася 8 листопада 1906(1906-11-08)
с. Грабовець, Івано-Франківської області
Померла 4 січня 1990(1990-01-04) (83 роки)
Детройт, США
Національність українка
Діяльність письменниця, громадська діячка

Ірина Пеленська (Винницька) (1906–1990) — українська письменниця, журналістка, громадська діячка, дружина Євген-Юлія Пеленського.

ЖиттєписРедагувати

 
Гурток студентів-україністів у Львові, червень 1931 р. 2 ряд знизу, перший зліва— Б. І. Антонич, поряд — Ірина Пеленська.

Ірина Пеленська народилася 8 листопада 1906 р. у с. Грабовець, пов. Станиславів (тепер Богородчанського району Івано-Франківської області).

Закінчила Стрийську гімназію, потім філологічний факультет Львівського університету (1933), одержала мґр. за працю «Жіночі постаті в творах О. Кобилянської». Друкувалася у часописах «Молоде життя», «Нова хата», «Дажбог» та інших.

У роки війни родина Пеленських потрапила до Кракова, потім перебралася до Німеччини. У 1949 р. прибула до Австралії, поселилась у Сіднеї. Співосновниця Об'єднання Українських Жінок (згодом Союз Українок Австралії), пластові гуртки у переселенчому таборі Ковра (англ. Cowra[en]).

Редагувала жіночу сторінку в тижневику «Вільна Думка» (Австралія).

Обиралася головою Союзу українок Австралії, заступником голови Світової Федерації Українських Жіночих Організацій. Потім емігрувала до США (1962), мешкала спочатку в Філадельфії, потім Детройті.

Видавала часопис «Українка в світі», працювала в редакції газети «Америка», брала активну участь у громадському житті.

Померла Ірина Пеленська 4 січня 1990 року в м. Детройті. Член Об'єднання українських письменників «Слово», Наукового Товариства ім. Шевченка.

Творчий доробокРедагувати

Автор повістей «Христина» (1939), «Музика» (1944), збірок новел «Кам'яна сокира» (1948), «Горіхове лушпиння» (1949), творів для дітей, праць про нову українську літературу.

Окремі твори:
  • Винницька І. З воєнного нотатника (Відбитка з «Краківських вістей»). — Краків, 1940. −38 с.
  • Винницька І. Кам'яна сокира. Оповідання. — Нью-Йорк, 1967. — 71 с.
  • Винницька І. Музика: Повість. — Буенос-Айрес: Вид-во М. Денисюка, 1954. — 211 с.
  • Винницька-Пеленська І. Стихії // Слово. Збірник 7. — Едмонтон, 1978. — С.71-73.

ЛітератураРедагувати

  • Винницька Ірина // Енциклопедія Українознавства: Словникова частина / Голов. ред. В. Кубійович. Репринт. відтворення. — К., 1993. — Т. 1. — С. 248.
  • Пеленська-Прокоп Лада. Бл. п. Ірина Пеленська // Альманах українського життя в Австралії, вид. часопису «Вільна думка» та Фундації українознавчих студій в Австралії. — Сідней, 1994. — С. 804–805.
  • Романенчук Б. Винницька Ірина // Азбуковник. Енциклопедія української літератури. — Філадельфія: Київ, 1973. — Т. 2. — С. 107–108.
  • Уроки «Рідної школи»: навч. посіб. / Г. В. Онкович, А. Д. Онкович, А. В. Морозова ; НАПН України, Ін-т вищ. освіти, від. теорії та методології гуманіт. освіти. — Київ: Логос, 2011. — 199 с. : іл.
  • Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.