Миколаївський район (Львівська область)

район у Львівській області (Україна)

Миколаївський райо́н — колишній район України у центрі Львівської області південніше від Львова. Районний та адміністративний центр — місто районного значення Миколаїв. Населення становить 63 147 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району — 675 км², що становить 3,09 % території Львівської області.

Миколаївський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті  Львівська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область:  Львівська область
Код КОАТУУ: 4623000000
Утворений: 1940
Населення: 62 961 (на 1.01.2019)
Площа: 675 км²
Густота: 93.8 осіб/км²
Тел. код: +380-3241
Поштові індекси: 81600—81659
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Миколаїв
Міські ради: 1
Селищні ради: 1
Сільські ради: 25
Міста: 1
Смт: 1
Селища: 1
Села: 56
Мапа району
Мапа району
Районна влада
Голова ради: Зубрицький Тарас Богданович
Голова РДА: Вовчастий Андрій Володимирович[1]
Вебсторінка: Миколаївська РДА
Миколаївська райрада
Адреса: 81600, Львівська обл., Миколаївський р-н, м. Миколаїв, вул. В. Великого, 6
Мапа
Мапа

Миколаївський район у Вікісховищі

Географія

ред.

Розташування

ред.

Миколаївський район розташований у південно-східній частині Львівської області і межує на півночі з Пустомитівським, північному сході — з Перемишлянським, сході і південному сході — з Жидачівським, півдні — Стрийським, заході — Дрогобицьким та Городоцьким районами.

Городоцький район Пустомитівський район Перемишлянський район
Дрогобицький район Жидачівський район
Стрийський район Жидачівський район

Крайня північна точка Миколаївського району — с. Тернопілля (49°33'31 пн.ш.), південна — перетин р. Колодниця (р. Нежурівка) і х. Сухого (49°14'57 пн.ш.), східна — майже посередині між селами Горішнє і Тужанівці (24°15'37 сх.д.) і західна — недалеко від місця впадіння р. Верещиця у р. Дністер (23°44'48сх.д.). Протяжність району із заходу на схід 0°30'49 (36,5 км), з півночі на південь — 0°18'34 (34,5 км).

Корисні копалини

ред.

Район багатий різноманітними корисними копалинами. Серед них слід відзначити наявність на східних околицях м. Миколаєва великих товщ літотамнієвих вапняків, які є сировиною для виробництва цементу і випалювання вапна. Важливе промислове значення мають також мергелі, кварцові та глауконітові піски, що поширені на північному сході району.

У долині річки Дністер залягають глини, які використовуються для виготовлення цегли і цементу. За останні роки глини розвідані по всій західній території району. Найбільш перспективними є ділянки Задорожний і Заклад, які знаходяться на північний захід від міста Миколаєва.

Гравійні відклади і піски поширені в долинах річок і використовуються для доріг та в будівельній промисловості. У заплавах річок є великі поклади торфу, які ще не розвідані в повній мірі і розробляються тільки окремими господарствами.

Поклади самородної сірки відкриті в селищі Розділ у 1951 році. Дане родовище приурочене до заплави і високих надзаплавних терас Дністра. Річка Дністер протікає на відстані 0,8-0,9 км від південної частини родовища. Сірки в руді в середньому 18—28 %. Велике значення має те, що сірчана руда залягає неглибоко, і це створює вигідні умови для експлуатації родовища кар'єрним способом, економічна ефективність якого в 4—6 разів більша, ніж шахтного.

Родовище вапняків та будівельних пісків розташоване на північно-східній окраїні міста Миколаєва. Літотамнієві вапняки нижньотортонського віку залягають під пісками і пісковиками. Запаси вапняків близько 6 тис. м³, пісків — 27665 тис. м³, пісковиків — 951 тис. м³.

Добрянське родовище тортонських вапняків має потужність від 13,5 до 22,8 м, знаходиться південніше села Добряни. Веринське родовище вапняків нижньотортонського віку знаходиться на лівому березі Дністра в 1 км на північний захід від села Верин. Вони є світло-сірі і білі, їх потужність — 8—11 м, запаси — 764 тис. м³.

Демнянське родовище вапняків знаходиться за 5 км північніше Миколаєва і складається з двох ділянок. Перспективнішою є північна ділянка з запасами 27,3 млн м³, а південної — запаси близько 6 млн м³.

На північній окраїні с. Крупське теж є родовище вапняків.

Розвадівське родовище вапняків знаходиться в таких місцях:

  1. за 2-х км на північний схід від залізничної станції Миколаїв-Дністровський (с. Розвадів) — запаси 2326 тис. т
  2. південніше с. Радів на 0,5-0,6 км — запаси 23 145 тис. т
  3. 0,8 км на схід від с. Радів — запаси 25 140 тис. т
  4. за 1 км на південний схід від Миколаєва, безпосередньо біля с. Радів — запаси 13 217 тис. т

Літотамнієві вапняки нижньотортонського віку, жовтувато-сірі, тонкоплиточні запасами понад 300 тис. м³ є за 0,5 км на захід від села Красів.

Розвадівське родовище пісків розташоване за 1,5 км на північний захід від с. Розвадів і за 2 км у цьому ж напрямку від залізничної станції Миколаїв-Дністровський.

Запаси природного газу знайдені біля с. Велика Горожанна.

Природно-заповідний фонд

ред.

Ботанічні заказники

ред.

Ландшафтні заказники

ред.

Заповідні урочища

ред.

Ботанічні пам'ятки природи

ред.

Геологічні пам'ятки природи

ред.

Комплексні пам'ятки природи

ред.

Парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва

ред.

Регіональні ландшафтні парки

ред.

Історія

ред.

Утворений 17 січня 1940 р. з сільських гмін Миколаїв над Дністром і Розділ та міських гмін Миколаїв і Розділ скасованого Жидачівського повіту Дрогобицької області.

Адміністративний устрій

ред.

Адміністративно-територіально район поділяється на 1 міську раду, 1 селищну раду та 26 сільських рад, які об'єднують 108 населених пунктів і підпорядковані Миколаївській районній раді. Адміністративний центр — місто Миколаїв.

Транспорт

ред.

Через район з півночі на південь пролягає автострада міжнародного значення: E471 Львів-Стрий-Ужгород-Чоп та Львів-Стрий-Чернівці. Проходить також електрифікована залізнична магістраль Львів-Стрий-Чоп.

Населення

ред.

Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:

Стать Всього До 15 років 15-24 25-44 45-64 65-85 Понад 85
Чоловіки 45 354 9834 7826 14 503 9080 3942 169
Жінки 49 148 9709 7272 14 255 10 532 6882 498


Національний склад району станом на 2001 р.:[3]

національність кількість осіб %
українці 92 679 98,07
росіяни 1 403 1,48
поляки 133 0,14
білоруси 88 0,09
цигани 23 0,02
молдовани 20 0,02
угорці 16 0,02
євреї 14 0,02
німці 14 0,02
вірмени 11 0,01
татари 11 0,01
болгари 10 0,01
інші 84 0,09
всього 94 506 100

Населення 63,3 тис.чол, міського — 17,5 тис. осіб, сільського — 45,8 тис. осіб. Щільність населення 93,7 осіб/км².

Політика

ред.

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Миколаївського району було створено 63 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 78,50 % (проголосували 39 422 із 50 222 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 70,87 % (27 939 виборців); Юлія Тимошенко — 12,77 % (5 034 виборців), Олег Ляшко — 6,47 % (2 550 виборців), Анатолій Гриценко — 4,72 % (1 859 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,78 %.[4]

Примітки

ред.
  1. Розпорядження Президента України від 11 грудня 2019 року № 473/2019-рп «Про призначення А.Вовчастого головою Миколаївської районної державної адміністрації Львівської області»
  2. Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 15 травня 2021.
  3. Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
  4. ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 5 лютого 2016.


Джерела

ред.
  1. Івашків Я.М та ін. Миколаївське Придністров'я, Основа, Львів, 1993, 165 с https://drive.google.com/open?id=0BzVjO27A69xLcWhUcEdyMTQzd3c
  2. Екологічний паспорт Львівської області 2012