Дрогобицький район

Дрого́бицький райо́н — район України на південному заході Львівської області. Районний та адміністративний центр — місто обласного значення Дрогобич. Населення становить 74 539 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1217 км². Утворено у січні 1940 року.

Дрогобицький район
Герб Прапор
Район на карті області
Основні дані
Країна:	Україна
Область/АРК:	Львівська область
Код КОАТУУ:	4621200000
Утворений:	4 грудня 1959 року
Населення:	▬ 74 656 (на 1.02.2016)
Площа:	1217 км²
Густота:	61.2 осіб/км²
Тел. код:	+380-244
Поштові індекси:	82120—82195
Населені пункти та ради
Районний центр:	Дрогобич
Селищні ради:	2
Сільські ради:	45
Смт:	2
Села:	74
Мапа району
Районна влада
Адреса:	82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 37, 3-86-70
Веб-сторінка:	Дрогобицька РДА
Голова РДА:	Шевкенич Андрій Іванович
Голова ради:	Сікора Михайло Миколайович
Мапа
Дрогобицький район у Вікісховищі

У межах району розташовані ще два міста обласного підпорядкування (Борислав і Трускавець). Територія і населення всіх цих трьох міст не входять у загальну територію і чисельність населення району. Вісім сільських рад Дрогобиччини мають статус гірських.

Зміст

Географія

Річки Стрий, Тисмениця, Бистриця, Бар, Колодниця та Солониця.

Північна частина району розташована у межах Дрогобицької височини, південна — Східних Бескидів.

Історія

Історія Дрогобиччини своїм корінням сягає сивої давнини. Зокрема, перша згадка про місто Дрогобич датується 1387 р., однак за опосередкованими даними воно значно старіше і було одним із центрів солеваріння Київської, а пізніше Галицько-Волинської Русі. Від середини ХІV-го століття — під владою Польщі, пізніше — до 1918 р. — Австро-Угорщини. У 1918 р. на Дрогобиччині була встановлена влада ЗУНР. Із 1919 р. — край знову під польським пануванням. Між 17 та 29 вересня 1939 року приєднана до УССР після розділу Польщи. Із липня 1941 р. по серпень 1944 р. Дрогобиччина була під німецькою окупацією.

У 1940–1959 роках існувала Дрогобицька область, у 1940 році створений Дрогобицький район. 2 квітня 1990 р. над адміністративним будинком районної ради було піднято український національний прапор.

Багато історичних подій відбулися безпосередньо в містах Дрогобичі і Бориславі, які адміністративно не входять до Дрогобицького району.

Адміністративний устрій

Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 45 сільських рад, які об'єднують 76 населених пунктів і підпорядковані Дрогобицькій районній раді. Адміністративний центр — місто Дрогобич, яке є містом обласного значення та не входить до складу району.

Економіка

Район є суто сільськогосподарським. У користуванні селян знаходяться 64 тис. сільськогосподарських угідь. Культивується як рільництво, так і скотарство. Промислове виробництво займає незначну частку в економіці району. Провідна галузь промисловості — хлібопекарська. Важливими промисловими центрами області є розташовані в межах району міста обласного підпорядкування Дрогобич і Борислав. У м. Трускавці діє курорт міжнародного значення.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	35 971	7555	5474	11 093	7551	4082	216
Жінки	40 356	7189	5321	10 607	8247	8327	665
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 216  85 + 665  311  80-84 977  733  75-79 1865  1431  70-74 2732  1607  65-69 2753  1698  60-64 2253  1355  55-59 1666  2027  50-54 1972  2471  45-49 2356  3110  40-44 3073  2844  35-39 2617  2523  30-34 2438  2616  25-29 2479  2647  20-24 2536  2827  15-20 2785  2936  10-14 2859  2605  5-9 2398  2014  0-4 1932

Національний склад район станом на 2001 р.:

національності	кількість осіб	%
українці	75 733	99,21
поляки	257	0,34
росіяни	245	0,32
білоруси	31	0,04
молдовани	14	0,02
інші	56	0,07
не вказали	2	…
всього	76 338	100

Політика

Керівництво

1-і секретарі райкому КПУ

• Павлов З.Л. (1940—1941)
• Котенко Григорій Тимофійович (1944—1946)
• Куценко Климентій Володимирович (1946—1949)
• В'язовецький Володимир Мусійович (1949—1950)
• Тарнавський Ілля Євстахійович (1950—1951)
• Павленко Григорій Калинович (Каленикович) (195.2—1959)
• Рибальченко Костянтин Макарович (1959—1959)
• Терещенко Олександр Максимович (1959—1962)
• Більський Казимир Карлович (1962—1975)
• Коваль Ганна Миколаївна (1975—1980)
• Губар Іван Іванович (1980—1985)
• Очеретяний Василь Федосійович (1985—1987)
• Берко Михайло Дмитрович (1987—1988)
• Волинець Михайло Ярославович (1988—1991)

Голови виконкому районної ради

• Авраменко Михайло Олексійович (1940—1941)
• Черненко Микола Маркович (1944—194.5)
• Кулик П.І. (194.6—1947)
• П'єщук Михайло Якович (1947—195.1)
• Соболь Теодозій Йосипович (1952—1955)
• Зубатенко Тамара Іванівна (1955—1959)
• Брич Петро Кирилович (1959—196.2)
• Калюжний Микола Федорович (196.3—1970)
• Яровий Юрій Семенович (1970—1980)
• Лаганяк Юліан Ілліч (1980—1990)

Голови районної ради

• Метик Тарас Михайлович (1990—1994)
• Петрушак Богдан Іванович (1994—1998)
• Голяк Ілля-Ігор Миколайович (1998—2006)
• Литвин Леон Дмитрович (2006—2010)
• Сікора Михайло Миколайович (2010—)

Постійний представник Президента України

• Петрушак Богдан Іванович (1992—1994)

Голова районної ради—голова виконкому

• Петрушак Богдан Іванович (1994—1995)

Голови районної державної адміністрації

• Петрушак Богдан Іванович (1995—1998)
• Бехта Павло Володимирович (1998—2002)
• Шмігельський Володимир Васильович (2002—2003)
• Мізерник Іван Дмитрович (2003—2005)
• Кравець Михайло Михайлович (2005—2010)
• Сендак Михайло Дмитрович (2010—2012)
• Винницький Михайло Петрович (2013—2014)
• Рудницький Степан Віталійович т.в.о. (2014—2015)
• Лісогор Максим Едуардович (2015—2016)
• Шутко Володимир Анатолійович (2016—2018)
• Шевкенич Андрій Іванович (2018—)

Вибори

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Дрогобицького району було створено 75 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 83,41 % (проголосували 48 433 із 58 069 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 70,70 % (34 241 виборців); Юлія Тимошенко — 14,37 % (6 958 виборців), Олег Ляшко — 6,68 % (3 236 виборців), Анатолій Гриценко — 4,09 % (1 981 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,49 %.

Пам'ятки

На території району знаходиться два пам'ятники історії та культури державного значення і 72 — місцевого значення.

До Державного реєстру увійшло 11 пам'яток архітектури, які є на території району. Це, в основному, споруди сакральної архітектури.

У Дрогобицькому районі налічується також 14 археологічних пам'яток.

Персоналії

Дрогобиччина відома не лише в Україні, а й за її межами, як батьківщина славетного українського письменника, поета, громадського діяча Івана Франка. В рідному селі Каменяра Нагуєвичах знаходиться музей-садиба та літературний музей Івана Франка, тут же у Франковому гаю створена літературна стежка з дерев'яними скульптурами героїв його творів.

• У с. Нагуєвичі також похований о. Йосиф Левицький — автор першої друкованої в Галичині «Граматики української мови».
• Бру́но Шульц (пол. Bruno Schulz; нар. 12 липня 1892, Дрогобич — пом. 19 листопада 1942, Дрогобич) — польський письменник та художник єврейського походження із Дрогобича, писав польською та німецькою мовами.
• с. Воля Якубова — народилися: Андрій Мельник — полковник армії УНР, голова Проводу ОУН, ініціатор створення Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ); Михайло Матчак — сотник УСС, співорганізатор УВО, член Української Радикальної Партії (УРП) та посол до польського сойму з її рамена, публіцист, книговидавець.
• с. Верхній Дорожів — батьківщина Дмитра Грицая (Перебийноса) — генерал-хорунжого, шефа Головного штабу УПА.
• с. Довге Гірське — похований Корнило Устиянович — відомий український художник.
• с. Брониця — народився Стефан Ковалів — відомий український письменник, один з визначних людей Галичини, сучасник І. Франка.
  • народився Залокоцький Роман Федорович — юрист, чемпіон світу з шахової композиції, міжнародний майстер FIDE, міжнародний арбітр з шахової композиції, заслужений майстер спорту України, гросмейстер України, почесний громадянин міста Самбора, радянський та український шаховий композитор (проблеміст), видав шість книг: одну по юриспруденції і п'ять по шаховій композиції.
• с. Медвежа — народився Михайло Білас — один з провідних майстрів сучасного українського ткацтва, художник широкого творчого діапазону життя якого було тісно пов'язане з Трускавцем.
• с. Мокряни — народився Яків Парнас — академік, біохімік.
• с. Бистриця — народилися: поетеса Атена Пашко, поет Орест Сторонський, народився і похований доктор філософії Емілій Грималяк.
• с. Доброгостів — народився Боберський Іван, педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді
• с. Старе Село — народився Мирослав Чаповський — доктор наук, член НТШ, відомий ґрунтознавець і лісівник у США.
• с. Ролів — народився Йосиф Комарницький — греко-католицький священик, доктор богослов'я, церковний письменник, викладач та ректор Львівського університету (1896—1898).
• с. Уличне — народився Мирослав Стельмахович — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АНП України.
• с. Літиня — народився Данило Лепкий — український письменник і етнограф та Онуфрій Лепкий — український філолог, публіцист, мовознавець, літературознавець, релігійний діяч, письменник, член-кореспондент Академії знань у Кракові, професор української академічної гімназії у Львові.
• с. Грушів — народився Лука Луців — доктор філософії, член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка; український журналіст, літературознавець, літературний критик.
• с. Опори — народився Владислав Лозинський — польський історик, дослідник культури, мистецтвознавець, журналіст, публіцист, письменник (псевдоніми пол. Wojtek ze Smolnicy, пол. Władysław Lubicz), колекціонер творів мистецтва, науковий секретар Оссоленіуму, шляхтич, політик-консерватор. Посол Райхсрату Австро-Угорщини.
• с. Смільна — народилась Марія Шалайкевич — українська співачка, народна артистка України, композитор, солістка музичного гурту «Соколи», м. Львів.