Дрогобицький район (1940—2020)
Дрого́бицький райо́н — колишній район України на південному заході Львівської області. Районний центр — місто Дрогобич. Населення становило 74 539 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1217 км².
| Дрогобицький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
Колишній район на карті  Львівська область
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Львівська область
| ||||
| Код КОАТУУ: | 4621200000 | ||||
| Утворений: | 17 січня 1940 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 74 364 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1217 км² | ||||
| Густота: | 61.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-244 | ||||
| Поштові індекси: | 82120—82195 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Дрогобич | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 45 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 74 | ||||
| Районна влада | |||||
| Вебсторінка: | Дрогобицька РДА Дрогобицька райрада | ||||
| Адреса: | 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 37 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
У межах району були розташовані три міста обласного підпорядкування (Дрогобич, Борислав і Трускавець), які у склад району не входили. Вісім сільських рад Дрогобиччини мали статус гірських.
Географія
ред.Найнижче знаходиться населений пункт Городківка (250-260 м), а найвище — село Жданівка із середньою висотою 605 м над р. м.
Річки Стрий, Тисмениця, Бистриця, Бар, Колодниця та Солониця.
Північна частина району розташована у межах Дрогобицької височини, південна — Східних Бескидів.
| Самбірський район | Городоцький район | Миколаївський район |
| Старосамбірський район | 
|
Стрийський район |
| Турківський район | Сколівський район |
Історія
ред.Історія Дрогобиччини своїм корінням сягає сивої давнини. Зокрема, перша згадка про місто Дрогобич датується 1387 р., однак за опосередкованими даними воно значно старіше і було одним із центрів солеваріння Київської, а пізніше Галицько-Волинської Русі. Від середини XIV-го століття — під владою Польщі, пізніше — до 1918 р. — Австро-Угорщини. У 1918 р. на Дрогобиччині була встановлена влада ЗУНР. Із 1919 р. — край знову під польським пануванням. Між 17 та 29 вересня 1939 року регіон приєднано до УССР після розділу Польщі.
У 1939–1959 роках існувала Дрогобицька область.
17 січня 1940 року був створений Дрогобицький район Дрогобицького повіту зі ґмін Дережичі, Лішня, Нойдорф, Рихтичі, Стебник і Трускавець. Із липня 1941 р. по серпень 1944 р. Дрогобиччина була під німецькою окупацією.
2 квітня 1990 р. над адміністративним будинком районної ради було піднято український національний прапор.
Багато історичних подій відбулися безпосередньо в містах Дрогобичі і Бориславі, які адміністративно не входять до Дрогобицького району.
Адміністративний устрій
ред.Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 45 сільських рад, які об'єднують 76 населених пунктів і підпорядковані Дрогобицькій районній раді. Адміністративний центр — місто Дрогобич, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[1].
Економіка
ред.Район є суто сільськогосподарським. У користуванні селян знаходяться 64 тис. сільськогосподарських угідь. Культивується як рільництво, так і скотарство. Промислове виробництво займає незначну частку в економіці району. Провідна галузь промисловості — хлібопекарська. Важливими промисловими центрами області є розташовані в межах району міста обласного підпорядкування Дрогобич і Борислав. У м. Трускавці діє курорт міжнародного значення.
Населення
ред.Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 35 971 | 7555 | 5474 | 11 093 | 7551 | 4082 | 216 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 40 356 | 7189 | 5321 | 10 607 | 8247 | 8327 | 665 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад район станом на 2001 р.:[3]
| національності | кількість осіб | % |
|---|---|---|
| українці | 75 733 | 99,21 |
| поляки | 257 | 0,34 |
| росіяни | 245 | 0,32 |
| білоруси | 31 | 0,04 |
| молдовани | 14 | 0,02 |
| інші | 56 | 0,07 |
| не вказали | 2 | … |
| всього | 76 338 | 100 |
Політика
ред.Керівництво
ред.- 1-і секретарі райкому КПУ
- Павлов Захар Леонтійович (1940—1941)
- Котенко Григорій Тимофійович (1944—1946)
- Куценко Климентій Володимирович (1946—1949)
- В'язовецький Володимир Мусійович (1949—1950)
- Тарнавський Ілля Євстахійович (1950—1951)
- Павленко Григорій Калинович (Каленикович) (1951—1959)
- Рибальченко Костянтин Макарович (.06.1959—.10.1959)
- Терещенко Олександр Максимович (1959—1962)
- Більський Казимир Карлович (1962—1975)
- Коваль Ганна Миколаївна (1975—1980)
- Губар Іван Іванович (1980—1985)
- Очеретяний Василь Федосійович (1985—1987)
- Берко Михайло Дмитрович (1987—1988)
- Волинець Михайло Ярославович (1988—1991)
- Голови виконкому районної ради
- Авраменко Михайло Олексійович (1940—1941)
- Черненко Микола Маркович (1944—194.5)
- Кулик Петро Іванович (194.6—1947)
- П'єщук Михайло Якович (1947—195.1)
- Соболь Теодозій Йосипович (1952—1955)
- Зубатенко Тамара Іванівна (1955—1959)
- Брич Петро Кирилович (1959)
- Рибальченко Костянтин Макарович (1959—1961)
- Калюжний Микола Федорович (1961—1970)
- Яровий Юрій Семенович (1970—1980)
- Лаганяк Юліан Ілліч (1980—1990)
- Голови районної ради
- Метик Тарас Михайлович (1990—1994)
- Петрушак Богдан Іванович (1994—1998)
- Голяк Ілля-Ігор Миколайович (.04.1998—.04.2006)
- Литвин Леон Дмитрович (.04.2006—.11.2010)
- Сікора Михайло Миколайович (.11.2010—.11.2020)
- Шевкенич Андрій Іванович (23.11.2020—)
- Постійний представник Президента України
- Петрушак Богдан Іванович (9.04.1992—12.12.1994)[4][5]
- Голова районної ради—голова виконкому
- Петрушак Богдан Іванович (1994—1995)
- Голови районної державної адміністрації
- Петрушак Богдан Іванович (31.07.1995—25.05.1998)[6][7]
- Бехта Павло Володимирович (25.05.1998—27.08.2002)[8][9]
- Шмігельський Володимир Васильович (12.09.2002—27.09.2003)[10][11]
- Мізерник Іван Дмитрович (26.12.2003—1.03.2005)[12][13]
- Кравець Михайло Михайлович (7.03.2005—2.07.2010)[14][15]
- Сендак Михайло Дмитрович (5.07.2010—2.11.2012)[16][17]
- Винницький Михайло Петрович (18.01.2013—18.03.2014)[18][19]
- Рудницький Степан Віталійович т.в.о. (18.03.2014—21.05.2015)
- Лісогор Максим Едуардович (21.05.2015—29.04.2016)[20][21]
- Шутко Володимир Анатолійович (29.04.2016—8.05.2018)[22][23]
- Скоропад Віталій Орестович в.о. (8.05.2018—20.08.2018)
- Шевкенич Андрій Іванович (20.08.2018—9.07.2019)[24][25]
- Щерба Руслан Миколайович в.о. (9.07.2019—28.02.2020)
- Стасула Омелян Богданович (28.02.2020—5.08.2020)[26][27]
- Скоропад Віталій Орестович в.о. (5.08.2020—5.03.2021)
- Кулиняк Степан Львович (5.03.2021—)
Вибори
ред.25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Дрогобицького району було створено 75 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 83,41 % (проголосували 48 433 із 58 069 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 70,70 % (34 241 виборців); Юлія Тимошенко — 14,37 % (6 958 виборців), Олег Ляшко — 6,68 % (3 236 виборців), Анатолій Гриценко — 4,09 % (1 981 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,49 %.[28]
Пам'ятки
ред.На території району знаходиться два пам'ятники історії та культури державного значення і 72 — місцевого значення.
До Державного реєстру увійшло 11 пам'яток архітектури, які є на території району. Це, в основному, споруди сакральної архітектури.
У Дрогобицькому районі налічується також 14 археологічних пам'яток.
Персоналії
ред.Дрогобиччина відома не лише в Україні, а й за її межами, як батьківщина славетного українського письменника, поета, громадського діяча Івана Франка. В рідному селі Каменяра Нагуєвичах знаходиться музей-садиба та літературний музей Івана Франка, тут же у Франковому гаю створена літературна стежка з дерев'яними скульптурами героїв його творів.
- У с. Нагуєвичі також похований о. Йосиф Левицький — автор першої друкованої в Галичині «Граматики української мови».
- с. Бистриця — народилися: поетеса Атена Пашко, поет Орест Сторонський, народився і похований доктор філософії Емілій Грималяк.
- с. Брониця — народився Стефан Ковалів — відомий український письменник, один з визначних людей Галичини, сучасник І. Франка.
- народився Залокоцький Роман Федорович — юрист, чемпіон світу з шахової композиції, міжнародний майстер FIDE, міжнародний арбітр з шахової композиції, заслужений майстер спорту України, гросмейстер України, почесний громадянин міста Самбора, радянський та український шаховий композитор (проблеміст), видав шість книг: одну по юриспруденції і п'ять по шаховій композиції.
- с. Верхній Дорожів — батьківщина Дмитра Грицая (Перебийноса) — генерал-хорунжого, шефа Головного штабу УПА.
- с. Воля Якубова — народилися: Андрій Мельник — полковник армії УНР, голова Проводу ОУН, ініціатор створення Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ); Михайло Матчак — сотник УСС, співорганізатор УВО, член Української Радикальної Партії (УРП) та посол до польського сойму з її рамена, публіцист, книговидавець.
- с. Грушів — народився Лука Луців — доктор філософії, член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка; український журналіст, літературознавець, літературний критик.
- с. Доброгостів — народився Боберський Іван, педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді
- с. Довге Гірське — похований Корнило Устиянович — відомий український художник.
- с. Літиня — народився Данило Лепкий — український письменник і етнограф та Онуфрій Лепкий — український філолог, публіцист, мовознавець, літературознавець, релігійний діяч, письменник, член-кореспондент Академії знань у Кракові, професор української академічної гімназії у Львові.
- с. Медвежа — народився Михайло Білас — один з провідних майстрів сучасного українського ткацтва, художник широкого творчого діапазону життя якого було тісно пов'язане з Трускавцем.
- с. Мокряни — народився Яків Парнас — академік, біохімік.
- с. Опори — народився Владислав Лозинський — польський історик, дослідник культури, мистецтвознавець, журналіст, публіцист, письменник (псевдоніми пол. Wojtek ze Smolnicy, пол. Władysław Lubicz), колекціонер творів мистецтва, науковий секретар Оссоленіуму, шляхтич, політик-консерватор. Посол Райхсрату Австро-Угорщини.
- с. Ролів — народився Йосиф Комарницький — греко-католицький священик, доктор богослов'я, церковний письменник, викладач та ректор Львівського університету (1896—1898).
- с. Смільна — народилась Марія Шалайкевич — українська співачка, народна артистка України, композитор, солістка музичного гурту «Соколи», м. Львів.
- с. Старе Село — народився Мирослав Чаповський — доктор наук, член НТШ, відомий ґрунтознавець і лісівник у США.
- с. Уличне — народився Мирослав Стельмахович — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АНП України.
Примітки
ред.- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Дрогобицького району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 річні вікові групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 15 травня 2021.
- ↑ Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 9 квітня 1992 року № 231/92 «Про призначення Представників Президента України в районах Львівської області»
- ↑ Указ Президента України від 12 грудня 1994 року № 767/94 «Про увільнення з посад Представників Президента України у районах Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 31 липня 1995 року № 129/95-рп «Про призначення голів районних державних адміністрацій Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 25 травня 1998 року № 197/98-рп «Про звільнення Б. Петрушака з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 25 травня 1998 року № 201/98-рп «Про призначення П. Бехти головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 27 серпня 2002 року № 298/2002-рп «Про звільнення П. Бехти з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 12 вересня 2002 року № 312/2002-рп «Про призначення В. Шмігельського головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 27 вересня 2003 року № 305/2003-рп «Про звільнення В. Шмігельського з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 26 грудня 2003 року № 419/2003-рп «Про призначення І. Мізерника головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 1 березня 2005 року № 251/2005-рп «Про звільнення І. Мізерника з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 7 березня 2005 року № 338/2005-рп «Про призначення М. Кравця головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 2 липня 2010 року № 961/2010-рп «Про звільнення М. Кравця з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 5 липня 2010 року № 982/2010-рп «Про призначення М. Сендака головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 2 листопада 2012 року № 197/2012-рп «Про звільнення М. Сендака з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 18 січня 2013 року № 40/2013-рп «Про призначення М. Винницького головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 18 березня 2014 року № 206/2014-рп «Про звільнення М. Винницького з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 21 травня 2015 року № 554/2015-рп «Про призначення М. Лісогора головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 29 квітня 2016 року № 120/2016-рп «Про звільнення М. Лісогора з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 29 квітня 2016 року № 163/2016-рп «Про призначення В. Шутка головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 8 травня 2018 року № 73/2018-рп «Про звільнення В. Шутка з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 15 серпня 2018 року № 116/2018-рп «Про призначення А. Шевкенича головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 9 липня 2019 року № 116/2019-рп «Про звільнення А.Шевкенича з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 28 лютого 2020 року № 162/2020-рп «Про призначення О.Стасули головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 5 серпня 2020 року № 426/2020-рп «Про звільнення О.Стасули з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2016.
