Дрогобицький район (1940—2020)
Дрого́бицький райо́н — колишній район України на південному заході Львівської області. Районний центр — місто Дрогобич. Населення становить 74 539 осіб (на 1 серпня 2013). Площа району 1217 км². У межах району розташовані ще два великих міста (Борислав і Трускавець). Вісім сільських рад Дрогобиччини мають статус гірських.
| Дрогобицький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
Колишній район на карті  Львівська область
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Львівська область
| ||||
| Код КОАТУУ: | 4621200000 | ||||
| Утворений: | 17 січня 1940 року | ||||
| Ліквідований: | 19 липня 2020 року | ||||
| Населення: | ▼ 74 364 (на 1.01.2019) | ||||
| Площа: | 1217 км² | ||||
| Густота: | 61.2 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-244 | ||||
| Поштові індекси: | 82120—82195 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | Дрогобич | ||||
| Селищні ради: | 2 | ||||
| Сільські ради: | 45 | ||||
| Смт: | 2 | ||||
| Села: | 74 | ||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Шевкенич Андрій Іванович | ||||
| Голова РДА: | Кулиняк Степан Львович | ||||
| Вебсторінка: | Дрогобицька РДА Дрогобицька райрада | ||||
| Адреса: | 82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. 22 Січня, 37 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
ГеографіяРедагувати
Річки Стрий, Тисмениця, Бистриця, Бар, Колодниця та Солониця.
Північна частина району розташована у межах Дрогобицької височини, південна — Східних Бескидів.
| Самбірський район | Львівський район | |
| Самбірський район | 
|
Стрийський район |
| Стрийський район |
ІсторіяРедагувати
Історія Дрогобиччини своїм корінням сягає сивої давнини. Зокрема, перша згадка про місто Дрогобич датується 1387 р., однак за опосередкованими даними воно значно старіше і було одним із центрів солеваріння Київської, а пізніше Галицько-Волинської Русі. Від середини ХІV-го століття — під владою Польщі, пізніше — до 1918 р. — Австро-Угорщини. У 1918 р. на Дрогобиччині була встановлена влада ЗУНР. Із 1919 р. — край знову під польським пануванням. Між 17 та 29 вересня 1939 року приєднана до УССР після розділу Польщи. Із липня 1941 р. по серпень 1944 р. Дрогобиччина була під німецькою окупацією.
У 1940–1959 роках існувала Дрогобицька область, у 1940 році створений Дрогобицький район. 2 квітня 1990 р. над адміністративним будинком районної ради було піднято український національний прапор.
Багато історичних подій відбулися безпосередньо в містах Дрогобичі і Бориславі, які адміністративно не входять до Дрогобицького району.
Адміністративний устрійРедагувати
Адміністративно-територіально район поділяється на 2 селищні ради та 45 сільських рад, які об'єднують 76 населених пунктів і підпорядковані Дрогобицькій районній раді. Адміністративний центр — місто Дрогобич, яке є містом обласного значення та не входить до складу району[1].
ЕкономікаРедагувати
Район є суто сільськогосподарським. У користуванні селян знаходяться 64 тис. сільськогосподарських угідь. Культивується як рільництво, так і скотарство. Промислове виробництво займає незначну частку в економіці району. Провідна галузь промисловості — хлібопекарська. Важливими промисловими центрами області є розташовані в межах району міста обласного підпорядкування Дрогобич і Борислав. У м. Трускавці діє курорт міжнародного значення.
НаселенняРедагувати
Розподіл населення за віком та статтю (2001)[2]:
| Стать | Всього | До 15 років | 15-24 | 25-44 | 45-64 | 65-85 | Понад 85 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 35 971 | 7555 | 5474 | 11 093 | 7551 | 4082 | 216 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Жінки | 40 356 | 7189 | 5321 | 10 607 | 8247 | 8327 | 665 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національний склад район станом на 2001 р.:[3]
| національності | кількість осіб | % |
|---|---|---|
| українці | 75 733 | 99,21 |
| поляки | 257 | 0,34 |
| росіяни | 245 | 0,32 |
| білоруси | 31 | 0,04 |
| молдовани | 14 | 0,02 |
| інші | 56 | 0,07 |
| не вказали | 2 | … |
| всього | 76 338 | 100 |
ПолітикаРедагувати
КерівництвоРедагувати
- 1-і секретарі райкому КПУ
- Павлов Захар Леонтійович (1940—1941)
- Котенко Григорій Тимофійович (1944—1946)
- Куценко Климентій Володимирович (1946—1949)
- В'язовецький Володимир Мусійович (1949—1950)
- Тарнавський Ілля Євстахійович (1950—1951)
- Павленко Григорій Калинович (Каленикович) (1951—1959)
- Рибальченко Костянтин Макарович (.06.1959—.10.1959)
- Терещенко Олександр Максимович (1959—1962)
- Більський Казимир Карлович (1962—1975)
- Коваль Ганна Миколаївна (1975—1980)
- Губар Іван Іванович (1980—1985)
- Очеретяний Василь Федосійович (1985—1987)
- Берко Михайло Дмитрович (1987—1988)
- Волинець Михайло Ярославович (1988—1991)
- Голови виконкому районної ради
- Авраменко Михайло Олексійович (1940—1941)
- Черненко Микола Маркович (1944—194.5)
- Кулик Петро Іванович (194.6—1947)
- П'єщук Михайло Якович (1947—195.1)
- Соболь Теодозій Йосипович (1952—1955)
- Зубатенко Тамара Іванівна (1955—1959)
- Брич Петро Кирилович (1959)
- Рибальченко Костянтин Макарович (1959—1961)
- Калюжний Микола Федорович (1961—1970)
- Яровий Юрій Семенович (1970—1980)
- Лаганяк Юліан Ілліч (1980—1990)
- Голови районної ради
- Метик Тарас Михайлович (1990—1994)
- Петрушак Богдан Іванович (1994—1998)
- Голяк Ілля-Ігор Миколайович (1998—2006)
- Литвин Леон Дмитрович (2006—2010)
- Сікора Михайло Миколайович (2010—2020)
- Шевкенич Андрій Іванович (23.11.2020—)
- Постійний представник Президента України
- Петрушак Богдан Іванович (1992—1994)[4][5]
- Голова районної ради—голова виконкому
- Петрушак Богдан Іванович (1994—1995)
- Голови районної державної адміністрації
- Петрушак Богдан Іванович (.07.1995—25.05.1998)[6][7]
- Бехта Павло Володимирович (25.05.1998—27.08.2002)[8][9]
- Шмігельський Володимир Васильович (12.09.2002—27.09.2003)[10][11]
- Мізерник Іван Дмитрович (26.12.2003—1.03.2005)[12][13]
- Кравець Михайло Михайлович (7.03.2005—2.07.2010)[14][15]
- Сендак Михайло Дмитрович (5.07.2010—2.11.2012)[16][17]
- Винницький Михайло Петрович (18.01.2013—18.03.2014)[18][19]
- Рудницький Степан Віталійович т.в.о. (18.03.2014—21.05.2015)
- Лісогор Максим Едуардович (21.05.2015—29.04.2016)[20][21]
- Шутко Володимир Анатолійович (29.04.2016—8.05.2018)[22][23]
- Скоропад Віталій Орестович в.о. (8.05.2018—20.08.2018)
- Шевкенич Андрій Іванович (20.08.2018—9.07.2019)[24][25]
- Щерба Руслан Миколайович в.о. (9.07.2019—28.02.2020)
- Стасула Омелян Богданович (28.02.2020—5.08.2020)[26][27]
- Скоропад Віталій Орестович в.о. (5.08.2020—5.03.2021)
- Кулиняк Степан Львович (5.03.2021—)
ВибориРедагувати
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Дрогобицького району було створено 75 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 83,41 % (проголосували 48 433 із 58 069 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 70,70 % (34 241 виборців); Юлія Тимошенко — 14,37 % (6 958 виборців), Олег Ляшко — 6,68 % (3 236 виборців), Анатолій Гриценко — 4,09 % (1 981 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 0,49 %.[28]
Пам'яткиРедагувати
На території району знаходиться два пам'ятники історії та культури державного значення і 72 — місцевого значення.
До Державного реєстру увійшло 11 пам'яток архітектури, які є на території району. Це, в основному, споруди сакральної архітектури.
У Дрогобицькому районі налічується також 14 археологічних пам'яток.
ПерсоналіїРедагувати
Дрогобиччина відома не лише в Україні, а й за її межами, як батьківщина славетного українського письменника, поета, громадського діяча Івана Франка. В рідному селі Каменяра Нагуєвичах знаходиться музей-садиба та літературний музей Івана Франка, тут же у Франковому гаю створена літературна стежка з дерев'яними скульптурами героїв його творів.
- У с. Нагуєвичі також похований о. Йосиф Левицький — автор першої друкованої в Галичині «Граматики української мови».
- с. Бистриця — народилися: поетеса Атена Пашко, поет Орест Сторонський, народився і похований доктор філософії Емілій Грималяк.
- с. Брониця — народився Стефан Ковалів — відомий український письменник, один з визначних людей Галичини, сучасник І. Франка.
- народився Залокоцький Роман Федорович — юрист, чемпіон світу з шахової композиції, міжнародний майстер FIDE, міжнародний арбітр з шахової композиції, заслужений майстер спорту України, гросмейстер України, почесний громадянин міста Самбора, радянський та український шаховий композитор (проблеміст), видав шість книг: одну по юриспруденції і п'ять по шаховій композиції.
- с. Верхній Дорожів — батьківщина Дмитра Грицая (Перебийноса) — генерал-хорунжого, шефа Головного штабу УПА.
- с. Воля Якубова — народилися: Андрій Мельник — полковник армії УНР, голова Проводу ОУН, ініціатор створення Світового Конгресу Вільних Українців (СКВУ); Михайло Матчак — сотник УСС, співорганізатор УВО, член Української Радикальної Партії (УРП) та посол до польського сойму з її рамена, публіцист, книговидавець.
- с. Грушів — народився Лука Луців — доктор філософії, член Наукового Товариства ім. Т. Шевченка; український журналіст, літературознавець, літературний критик.
- с. Доброгостів — народився Боберський Іван, педагог, організатор, фундатор, теоретик і практик української національної фізичної культури, організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді
- с. Довге Гірське — похований Корнило Устиянович — відомий український художник.
- с. Літиня — народився Данило Лепкий — український письменник і етнограф та Онуфрій Лепкий — український філолог, публіцист, мовознавець, літературознавець, релігійний діяч, письменник, член-кореспондент Академії знань у Кракові, професор української академічної гімназії у Львові.
- с. Медвежа — народився Михайло Білас — один з провідних майстрів сучасного українського ткацтва, художник широкого творчого діапазону життя якого було тісно пов'язане з Трускавцем.
- с. Мокряни — народився Яків Парнас — академік, біохімік.
- с. Опори — народився Владислав Лозинський — польський історик, дослідник культури, мистецтвознавець, журналіст, публіцист, письменник (псевдоніми пол. Wojtek ze Smolnicy, пол. Władysław Lubicz), колекціонер творів мистецтва, науковий секретар Оссоленіуму, шляхтич, політик-консерватор. Посол Райхсрату Австро-Угорщини.
- с. Ролів — народився Йосиф Комарницький — греко-католицький священик, доктор богослов'я, церковний письменник, викладач та ректор Львівського університету (1896—1898).
- с. Смільна — народилась Марія Шалайкевич — українська співачка, народна артистка України, композитор, солістка музичного гурту «Соколи», м. Львів.
- с. Старе Село — народився Мирослав Чаповський — доктор наук, член НТШ, відомий ґрунтознавець і лісівник у США.
- с. Уличне — народився Мирослав Стельмахович — доктор педагогічних наук, професор, дійсний член АНП України.
ПриміткиРедагувати
- ↑ Адміністративно-територіальний устрій Дрогобицького району [Архівовано 19 червня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Верховної Ради України
- ↑ Розподіл населення за статтю та віком, середній вік населення, Львівська область (осіб) - Регіон, 5 рiчнi вiковi групи, Рік, Категорія населення , Стать. Архів оригіналу за 15 травня 2021.
- ↑ Офіційна сторінка Всеукраїнського перепису населення. www.ukrcensus.gov.ua. Архів оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 3 липня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 9 квітня 1992 року № 231/92 «Про призначення Представників Президента України в районах Львівської області»
- ↑ Указ Президента України від 12 грудня 1994 року № 767/94 «Про увільнення з посад Представників Президента України у районах Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 31 липня 1995 року № 129/95-рп «Про призначення голів районних державних адміністрацій Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 25 травня 1998 року № 197/98-рп «Про звільнення Б. Петрушака з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 25 травня 1998 року № 201/98-рп «Про призначення П. Бехти головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 27 серпня 2002 року № 298/2002-рп «Про звільнення П. Бехти з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 12 вересня 2002 року № 312/2002-рп «Про призначення В. Шмігельського головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 27 вересня 2003 року № 305/2003-рп «Про звільнення В. Шмігельського з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 26 грудня 2003 року № 419/2003-рп «Про призначення І. Мізерника головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 1 березня 2005 року № 251/2005-рп «Про звільнення І. Мізерника з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 7 березня 2005 року № 338/2005-рп «Про призначення М. Кравця головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 2 липня 2010 року № 961/2010-рп «Про звільнення М. Кравця з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 5 липня 2010 року № 982/2010-рп «Про призначення М. Сендака головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 2 листопада 2012 року № 197/2012-рп «Про звільнення М. Сендака з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 18 січня 2013 року № 40/2013-рп «Про призначення М. Винницького головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 18 березня 2014 року № 206/2014-рп «Про звільнення М. Винницького з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 21 травня 2015 року № 554/2015-рп «Про призначення М. Лісогора головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 29 квітня 2016 року № 120/2016-рп «Про звільнення М. Лісогора з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 29 квітня 2016 року № 163/2016-рп «Про призначення В. Шутка головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 8 травня 2018 року № 73/2018-рп «Про звільнення В. Шутка з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 15 серпня 2018 року № 116/2018-рп «Про призначення А. Шевкенича головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 9 липня 2019 року № 116/2019-рп «Про звільнення А.Шевкенича з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 28 лютого 2020 року № 162/2020-рп «Про призначення О.Стасули головою Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ Розпорядження Президента України від 5 серпня 2020 року № 426/2020-рп «Про звільнення О.Стасули з посади голови Дрогобицької районної державної адміністрації Львівської області»
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 6 лютого 2016.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Дрогобицький район (1940—2020) |