Самбірський район

район в Львівській області (утворений в 2020 році)

Самбірський район — район Львівської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Самбір.

Самбірський район
адміністративно-територіальна одиниця
Sambirs rs.png Flag of Sambir raion.png
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті регіону
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Львівська область
Код КАТОТТГ: UA46080000000017237
Утворений: 17 липня 2020 року
Населення: 225925 жителів
Площа: 3247,1 кв.км км²
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Самбір
Міські ради: Самбірська міська рада, Старосамбірська міська рада, Турківська міська рада, Рудківська міська рада, Добромильська міська рада, Новокалинівська міська рада, Хирівська міська рада
Селищні ради: Боринська селищна рада
Сільські ради: Бісковицька сільська рада, Ралівська сільська рада, Стрілківська сільська рада
Громади: 11
Районна влада
Голова ради: Кімак Віталій Володимирович
Вебсторінка: sambirrada.gov.ua
Адреса: 81400, місто Самбір, вулиця Мазепи 8
Мапа

ГеографіяРедагувати

Річки: Турянка, Ростоки, Кам'яний, Яглина.

ІсторіяРедагувати

Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Самбірська, Рудківська, Добромильська, Новокалинівська, Старосамбірська, Турківська, Хирівська міські, Боринська селищна, Бісковицька, Ралівська, Стрілківська сільські територіальні громади.

Раніше територія району входила до складу Самбірського (1940—1962 і 1965—2020), Турківського, Старосамбірського районів, ліквідованих тією ж постановою[1].

Самбірський район в сучасних межах створено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17 липня 2020 року «Про утворення та ліквідацію районів».

Раніше територія району входила до складу трьох районів: Самбірського, Старосамбірського, Турківського, які цією ж Постановою були ліквідовані.

Перші вибори  депутатів Самбірської районної ради відбулися 25 жовтня 2020 року відповідно до Постанови ЦВК від 14.08.2020 року № 176.

Самбірський район розташований в південно-західній частині Львівської області, на заході його межа збігається з державним кордоном України з Республікою Польща.

Його сусідами є: з півночі Яворівський район, з південно-східної сторони Львівський, з східної — Дрогобицький і Стрийський райони, з південного і південно-західної сторони Мукачівський і Ужгородський райони Закарпатської області.

На території району знаходяться два пункти пропуску через державний кордон: Хирів-Кросьценко (залізничний) та Смільниця-Кросценко (автомобільний).

Північна частина району розташована в передгір'ї Карпат, а північна частина — це географічна зона Українських або Лісистих Карпат. Гірську систему Карпат на Самбірщині утворюють: Верхньодністровські Бескиди (у верхній течії Дністра), Сколівські Бескиди і Верховинський Вододільний Хребет, на якому біля с. Верхнє Гусне красується найвища гора Львівщини — Пікуй (1408 м н. р. м.). У селі Вовче на південно-західному схилі Розлуцького хребта на висоті 760 м, в урочищі «Старе поле», бере свій початок одна з найбільших річок України — Дністер.

У цьому мальовничому краї знаходяться два національні природні парки –  «Бойківщина» та «Королівські Бескиди», який є наймолодшим природнім парком в Україні (створений в листопаді 2020 року) та два регіональні ландшафтні парки — «Верхньодністровські Бескиди» і «Надсянський» і частина національного природного парку «Сколівські Бескиди».

Територія району вкрита густою сіткою річок, які належать до басейну Дністра і Вісли.

До складу Самбірського району входять: Самбірська, Добромильська, Рудківська, Старосамбірська, Турківська, Хирівська, Новокалинівська міські, Боринська селища, Бісковицька, Ралівська, Стрілковицька сільські ради. Площа району становить 324,7 тисяч гектарів.

В районі є 286 населених пунктів, із них 7 міст, 4 селища міського типу і 275 сіл. Міста: Самбір, Старий Самбір, Турка, Рудки, Добромиль, Хирів та Новий Калинів.

Селища міського типу: Бориня, Дубляни, Нижанковичі і Стара Сіль.

Адміністративним центром району є місто Самбір, яке лежить на віддалі 73 км від Львова.

Самбір  розташований на лівому (північному) березі річки Дністер.

Історія міста сягає в далеке минуле. Воно виникло на місці давньоруського поселення Погонич, яке, як гадають, займало територію вздовж сучасної вулиці Т. Шевченка (колишня В. Терешкової, раніше Перемишльська) і північного берега річки Млинівки. Припускають, що неподалік від цього селища, на пагорбі, де зараз стоїть церква Різдва Богородиці і колишній костел бернардинів, знаходилося давньоруське укріплене городище, одне з багатьох на Прикарпатті. Невідомо, коли виник Погонич. У 1929 році на території цегельні по вулиці Перемишльській були знайдені бронзові предмети (сокири, серп, браслет та ін.), які походили з ІХ — VІІІ століття до нашої ери. На віддалі 18 км на південний захід від Погонича знаходилось давнє княже місто Самбір (сучасний Старий Самбір) — адміністративний центр Самбірської волості, яке у 1241 році знищили татаро-монголи. Уцілілі жителі цього міста переселилися в Погонич, який з часом розрісся і його назвали «Новим Самбором», а знищене татаро-монголами місто стало «Старим Самбором». З 1390 року за давнім Погоничем утвердилася назва «Самбір». Але в документах до 1450 року місто іменується і Самбором, і Новим Самбором, і — по старому Погоничем. Обидва міста мали іще одну назву: Старе Місто і Нове Місто.

Самбір лежав на перехресті важливих торгових шляхів, які вели на схід і захід, до Львова, Дрогобича, Перемишля, в Угорщину і Польщу, що значною мірою зумовило економічну активність і матеріальний добробут міста в епоху середньовіччя.

У 1340 році Самбір, як і всю Галичину, завоювали польські феодали на чолі з королем Казимиром ІІІ. Остаточно ці давньоруські землі відійшли до Польщі лише у 1387 році після короткочасного їх перебування у складі Угорського королівства. В складі польської держави колишня Самбірська волость, яка була княжою власністю, стала одним їх чотирьох повітів Перемишльської землі Руського воєводства і приватною власністю польських королів і магнатів.

У 1387 році власником Самбірщини (території між Добромилем і Стриєм) став магнат Спитко Мальштинський. Цей маєток йому дістався від короля як подарунок за військові заслуги під час загарбання давньоруських земель. У 1390 році Самбір — колишній Погонич отримав магдебурзьке право і в тому ж році поруч з старим містом (з східного боку), на низькому відкритому пагорбі почали будувати нове місто на зразок західноєвропейських готичних міст.

Сьогодні Самбір — сучасне європейське місто, в якому проживає 34,8 тисяч жителів, у всій Самбірській ОТГ — 37,8 тисяч.

Другим за величиною містом району є колишній районний центр Турка, неофіційна столиця Бойківщини.

Тут проживає 7,2 тисяч населення.

Місто розташоване у Великих Бескидах, на лівому березі річки Стрий, на відстані 135 км від Львова.

Перша письмова згадка про Турку датується 27 червня 1431 року. В кінці ХVІ століття власники поселення Турецькі спорудили дерев'яний замок над річкою Яблунькою, оточений зі всіх сторін водою. У 1730 році польський власник Турки Антоній Калиновський посприяв отриманню містом Магдебурського права і  перемістив сюди свою резиденцію. У 1772 році внаслідок першого поділу Польщі Турка ввійшла до складу Австро-Угорської імперії. У 1904 році через місто була прокладена залізнична колія, яка з'єднала його з Ужгородом і Львовом.

З початком Незалежності України у 1992 році Турка стала центром проведення Перших Всесвітніх Бойківських фестон, які відбуваються кожних п'ять років.

У рамках фестин проводяться мистецькі, літературно-краєзнавчі, туристичні та спортивні конкурси, науково-практичні конференції, виставки образотворчого мистецтва, науково-технічної творчості, а також дитячі заходи.

Третім за кількістю населення в районі є місто Старий Самбір, історія якого ще з княжих часів тісно переплелась з історією Самбора, якому воно дало свою назву. Тут проживає 6,7 тисяч населення.

Місто розташоване на лівому березі Дністра за 95 км від обласного центру і є своєрідними воротами в Карпати.

Перша письмова згадка про місто датується 1071 роком, тоді воно згадується у Воскресенському літописі. У 1199 році Східне Прикарпаття приєднує до своїх володінь Роман Мстиславович, тим самим засновуючи Галицько-Волинську державу. Стратегічне значення краю посилилось після шлюбу Лева Даниловича з дочкою угорського короля Констанцією та приєднання до князівських володінь сусіднього Закарпаття. У 1301 році у Лаврівському монастирі біля Старого Самбора похований син короля Данила князь Лев, іменем якого названо місто Львів.

З 1390 року у зв'язку з утворенням нового поселення (Самбора) отримано назву Старий Самбір.

У 1553 році місто отримало привілей на Магдебурське право.

У жовтня 1648 року  Старий Самбір був здобутий козаками Богдана Хмельницького. У 1650 році король Ян Казимир підтверджує привілеї Старого Самбора.

Самбірщина — це туристичний регіон з багатою природою, великим історичним і культурним спадком.

У 2006 році недалеко від залізничної станції Сянки в с. Яворів було створено одну з найбільших спортивних баз України та Європи — «Західний реабілітаційний спортивний центр» Національного комітету спорту інвалідів України. Спортивна база є унікальним сучасним об'єктом з реабілітації та підготовки спортсменів, в тому числі з інвалідністю із зимових видів спорту.

В районі багато пам'яток сакрального мистецтва. Тут є сотні дерев'яних церков і мурованих храмів. До найбільш відомих належать костел Івана Хрестителя (1530 р.), костел Святого Станіслава бернардинського монастиря (органний зал) будинок колишньої Езуїтської колегії коледж культури і мистецтва в м. Самборі два василіанські монастирі Святого Онуфрія у м. Добромилі та с. Лаврів.

У Добромильському монастирі отців Василіан Андрей Шептицький склав свої перші чернечі обіти.

Туристичною цікавинкою є руїни замку Гербуртів на Сліпій горі біля Добромиля та будівлі ратуші в Самборі і Добромилі, які є пам'ятками архітектури і будівля ратуші в Рудках.

Із Самбірщиною пов'язано багато відомих історії особистостей: родом з села Кульчиці гетьман України Петро Конашевич-Сагайдачний, Юрій Кульчицький — герой турецьких воєн, який врятував Відень від турецької облоги і став першим у Європі засновником кав'ярень, в тому числі у Львові. У 2010 році в Кульчицях було споруджено пам'ятник Юрію Кульчицькому.

Марія Мнішек і Лжедмитрій брали шлюб у Самборі, після чого останній в 1604 році вирушив на Москву, щоб заволодіти царським престолом;; Григорій Самбірчик — талановитий вчений і поет, визначний культурний діяч свого часу; відомий український маляр Федуско; відомий вчений, вихованець Києво-Могилянської академії, викладач Московської Слов'яно-греко-латинської академії Павло Конюшкевич; з Самбірщиною тісно пов'язане ім'я українського генія — Івана Франка. Сузір'ям яскравих імен, серед яких актори Лесь Курбас, Омелян і Теофіла Бачинські, оперний співак Олександр Носалевич, видатний вчений — Філарет Колесса, засновники Товариства і музею «Бойківщина»: Володимир Гуркевич, Володимир Кобільник, Іван Филипчак, Михайло Скорик, Антон Княжинський, політичні і державні діячі в уряді ЗУНР: секретар (міністр) внутрішніх справ Іван Макух, секретар (міністр) земельних справ Всеволод Ріпецький, ознаменувався Самбір кінця ХІХ — початку ХХ століття.

Тут проживали знамениті бойківські громадсько-культурні діячі та священики — о. Іван Яворський, о. Михайло Зубрицький, о. Юліан Татомир-Сас та о. Юрій Кміт.

У 1853 році у с. Смерічка працював композитор, автор Гімну України о. Михайло Вербицький.

У період національно-визвольних змагань Самбірщина була свідком створення Української Головної Визвольної Ради. Саме на лісничівці у с. Сприня 11-14 липня 1944 року пройшов історичний Великий Збір УГВР, на якому були прийняті Тимчасовий устрій, Платформа, Універсал УГВР. Президентом Української Головної Визвольної Ради було обрано Кирила Осьмака.

Передісторія земель районуРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати


  Польща Яворівський район Львівський район
  Польща   Дрогобицький район
  Польща Ужгородський район,
Мукачівський район
(Закарпатська область)
Стрийський район