Відкрити головне меню
XIV ст.
Лікар і аптекар. Книга 1505 року
Аптека XVII ст. у Дармштадті
Аптека-музей у Львові

Апте́ка (нім. Apotheke від грец. αποθηκη — «комора») — медично-санітарний заклад, що виготовляє і відпускає ліки за рецептами, продає готові лікарські засоби, які дозволено відпускати без рецепта, лікарські мінеральні води, перев'язувальні матеріали, предмети догляду за хворими та інші мед. вироби.

Зміст

ІсторіяРедагувати

 
Аптечна куля, яка застосовувалася у США в XVII—XX століттях для безграмотних людей як покажчик аптеки.

Заклади типу аптек виникли в країнах стародавнього світу (Китай, Єгипет, Індія, Греція, Рим).

У країнах Європи історію аптекарства відраховують від «Едикту з Салерно» імператора Фрідріха ІІ (1241), де він визначив умови отримання звання аптекар і лікар, причому останнім заборонялось бути власником аптеки чи працювати у ній. У едикті була зафіксована плата лікарям. У XIV ст. по містах появились цехи аптекарів, які мали право для виготовлення з лікарських рослин ліків у своїх виробничих приміщеннях (лат. offizin) і продажу їх. Найдавніша діюча аптека Європи відома з документу 1241 року. У місті Трір її заклали на ринковій площі. У монастирі францисканців Дубровника працює аптека з 1317 року. Також Ратушну аптеку Таллінна відносять до найстаріших у Європі (до 1422).

Аптеки в УкраїніРедагувати

Першим аптекарем Львова був німець Клеменс (1392—1400); Василь Русин 1445 заклав одну з перших аптек міста, а наприкінці XVI ст. існував цех аптекарів з 15 осіб. У Речі Посполитій на другу половину XVII ст. існували аптеки у Кам'янці-Подільському, Луцьку, Кременці, Вінниці, Корсуні, Богуславі, Умані, Житомирі та 8 у Львові. Найдавніша аптека України «Під чорним орлом» безперервно працює у Львові з 1775 року. З 1960-х років вона має статус аптеки-музею.

У Московському царстві перша аптека при царському дворі виникла 1581 року (була єдиною у царстві до XVIII ст.), першу «Школу лѣкарей» відкрили 1654 року. Сам Аптекарський приказ був закладений близько 1581 року.

В Києві перша аптека була відкрита 1715.

До Жовтневого перевороту в Україні були переважно приватні аптеки, які постачалися головним чином з-за кордону.

1919—20 в УРСР аптеки було націоналізовано. Основні функції аптеки: 1. Надання невідкладної медичної допомоги населенню; 2. Росповсюдження серед населення санітарно-гігієнічні знання; 3. Проведення інформаційної роботи серед медичних і фармацевтичних фахівців

К-сть аптек
за роками
Рік к-сть аптек
1913 1 067
1941 2 419
1945 1 843
1955 2 849
1958 3 007

За роки радянської влади мережа А. в Україні збільшувалась (з 1 067 аптек в 1913 до 2 419 в 1941) Одночасно створювалась потужна медична промисловість. Під час тимчасової окупації України в період німецько-радянської війни нацистами було знищено 1 807 аптек, причому завдано збитків на 290 млн крб. В післявоєнні роки кількість А. в УРСР щороку зростала: 1945 працювало 1 843 А., 1955 — 2 849, 1958 — 3 007. Крім госпрозрахункових А., які відпускають медикаменти за плату, при лікарнях працюють А. закритого типу (1958 таких А. в УРСР було 562). В УРСР А. підпорядковані Головному аптечному управлінню М-ва охорони здоров'я.

Станом на березень 2015 року в Україні відкрито більше 6 000 аптек (в тому числі 1330 унікальних мереж аптек).

Інтереси аптек і аптечних мереж України у стосунках з державою захищає Аптечна професійна асоціація України.[1]

Станом на лютий 2019 в Україні загалом 22 642 аптек та аптечних пунктів. У них торгують вроздріб:[2]

  • 2097 юридичних осіб, 59% від загального числа аптек та аптечних пунктів,
  • 4495 фізичних осіб-підприємців, 29%,
  • 363 юридичні особи державної та комунальної власності, 11%.

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати