Відкрити головне меню
Вікіпедія

Портал:Українська мова

Розділ Вікіпедії: Українська мова
Проект  |  Портал (Скор.: П: УМ)
Портал   Проект   Зовнішні посилання   Ресурси для вивчення мови   Україномовні ресурси

Ласкаво просимо до порталу

УКРАЇНСЬКА МОВА



Редагувати Українська мова
Ukrainian-lang-early-XX-s.gif

Украї́нська мо́ва — мова, поширена у південно-східній Європі, належить до слов'янської групи індоєвропейської мовної родини. Єдина державна мова в Україні та одна з трьох офіційних мов у Придністров'ї. На початку XX ст. українська також була офіційною мовою Кубанської Народної Республіки.

Українською мовою говорять в Україні, прикордонних територіях сусідніх країн, де здавна мешкають українці[1], а також у країнах, куди свого часу виїхала значна кількість українців (українська діаспора).

Українська мова виділилася безпосередньо з праслов'янської мови у період від VI — VII ст. до XI ст. (різні вчені по-різному трактують час виокремлення української мови). Розмовна мова південних районів Русі[2]. X — XIII ст. є одним з етапів розвитку сучасної української мови. Літературна мова на основі народної розмовної мови існує від XVIII ст.

Українська мова мала державний статус в Українській Народній Республіці від 3 січня 1919 р. У новітні часи в Україні державний статус українська має від 27 жовтня 1989 р.[3], коли було внесено відповідні зміни до Конституції УРСР. Зараз її статус регулюється 10 статтею Конституції[4]. У невизнаній Придністровській Молдавській Республіці українська має статус однієї з трьох офіційних мов від 2 вересня 1990 р[5].

1999 року було складено проект реформи українського правопису, який підтримала більшість відомих українських мовознавців. До нього внесено зміни, які враховують столітні традиції української орфографії.

читати далі


Редагувати Left pointing double angle quotation mark sh2.svg Right pointing double angle quotation mark sh2.svg Вибрана цитата
«

Знищити нашу мову неможливо – це те саме, що запломбувати Ніагару.[6]

Лесь Танюк, Народний артист України, політик

»
«

Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя — усе це показник цивілізованості суспільства.

Олександр Пономарів, український мовознавець

»
«

Рідна мова дається народові Богом, чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів.

Василь Захарченко, український письменник

»
«

Варто сказати про нерозумність новомодного українського патріотичного стереотипу про російську мову як «мову іноземної держави»: адже це рідна мова багатьох українських громадян, вона змалку знайома майже всім українцям, подобається це кому чи ні, і тому її нинішній статус не можна порівнювати із статусом англійської чи будь-якої іншої.

Іван Дзюба, український літературознавець, дисидент радянських часів

»
«

Скільки української мовної території, стільки й української державності.

Іван Заєць, український політик

»
«

Українська мова – це мова не тільки українців, спілкуватися нею мають право мешканці України всіх національностей з потреби гуртуватися, з необхідності доходити порозуміння й ладу в спільному домі.

Віталій Радчук, український мовознавець

»
Редагувати News subscribe.png Новини
Редагувати Fireworks 2.pngВибране свято


День української писемності та мови — свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. За православним календарем — це день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця.

Свято встановлено 9 листопада 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця».

У День української писемності та мови за традицією:

Редагувати Camera-photo.svgВибране зображення


Shche ne vmerla.jpg
Текст пісні «Ще не вмерла Україна», надрукований орфографією, що вживається для кубанської балачки, у збірці «Пісні козаків Кубані» поета І. Варавви, Краснодар, 1948 р. (пісню написано 1862 р., стала Державним гімном України 1992 р.).
Редагувати COA of Kyiv Kurovskyi.svg Київ — варто відвідати
Редагувати Document new.svg Редагують зараз

Автоматично згенерований список статей, пов'язаних з порталом «Українська мова», які редагуються на даний момент. Список призначений для комфорту патрулювання і не відображає вже відпатрульовані статті.

Редагувати Clipboard.svg Допоможи рідній мові!

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про нашу рідну мову.

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться лівому чи правому горішньому куті (залежно від оформлення), і натисніть кнопку «Перейти». Якщо Ви не знайшли статті за вказаним словом або терміном, Ви можете створити її використовуючи панель «Створити статтю», розміщену нижче.


Запити на створення нових статей:

  1. Кампанія партії «Наша Україна» «Є мова - є майбутнє. Русифікації - стоп!».
  2. Відмінності між українською та іншими слов'янськими мовами.
  3. Періоди розвитку української мови — протоукраїнський VII-XI ст. • давньоукраїнський XI-XIV ст. • ранньосередньоукраїнський та середньоукраїнський XV—XVI ст. та сер. XVI — перші роки XVIII ст. • пізньосередньоукраїнський та сучасний XVIII ст. та XIX-XXI ст. • Історичні назви мови.
  4. Українська мова у Російській імперії • Українська мова у Австро-Угорщині.
  5. Наголос в українській мові • Асиміляція і дисиміляція приголосних в українській мові.
  6. Правописні системи української мови до XX ст. — «Граматика» Смотрицького 1619 р. • Правопис Котляревського 1798 р. • Правопис словника Білецького-Носенка 1841 р. • Руська правопись 1904 р.
  7. Правопис у XX-XXI ст. — УНР (Найголовніші правила українського правопису 1918 р. • Головніші правила українського правопису 1919 р.) • УСРР / УРСР (Правопис 1921 р. • Наближені до російської мови правописи 1933 р., 1946 р., 1960 р. • Правопис 1990 р.) • Україна після 1991 р. (Правопис 1993 р. • Проект правопису 2003 р.).
  8. Морфологія — Морфологія • Іменник • Прикметник • Числівник • Дієслово • Прислівник • Службові частини мови • Вигук.
  9. Лексикологія — Лексика за походженням • Лексика зі стилістичного погляду • Фразеологія.
  10. Видатні мовознавці — В.М. Історін • Ф. Медведєв • М.К. Нікольський • О. Царук • І. Ющук.
  11. Мовна політика в Україні.
Редагувати Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Вікіпроект «Українська мова»


Проект:Українська мова — тут Ви можете знайти учасників цього проекту, приєднатися до них або звернутися за вирішенням питань щодо української мови.

Proekt-Ukrayinska-Mova.jpg

В рамках Вікіпроекту пропонується вирішувати такі основні задачі:

  • написати (дописати) статті, які стосуються граматики, історії, морфології української мови, тощо.
  • зробити аудит того, що вже є, створити список таких статей на порталі «Українська мова», додати посилання до шаблону «Українська мова».
  • доопрацювати портал.
  • перевірити основну статтю — Українська мова (можливі помилки, можливо чогось суттєвого по розділах не вистачає).
  • після написання статті Українська мова і отримання статусу «доброї» — переклад матеріалу англійською мовою, бо на сьогодні англомовна стаття є не повною і почасти подає неправильну інформацію.
Редагувати Question book.svgВарто прочитати
У «Вікіпедії»
Rusynsky-jazyk-na-slovensku.gif

Русинська мова — група різних українських діалектів, якими розмовляють етнографічні групи русинів Сербії, Словаччини, Польщі та України. В Україні носії цих діалектів мешкають переважно на Закарпатті. Деякі науковці виділяють ці діалекти в окрему мову, в той час більшість філологів з України та інших країн, які досліджували ці говірки[18] вважають її кодифікованою або не кодифікованою групою говорів української мови.

Насправді існує чотири «русинські» мікромови, три з яких — бачвансько-сремська або паннонська / бачвансько-русинська, лемківсько-пряшівська або русинська на Пряшівщині / шарисько-пряшівська та лемківська у Польщі або лемківсько-горлицька — є кодифікованими у 90-х р.р. XX ст., а «підкарпаторусинська» або русинська на Закарпатті не є кодифікованою і являє собою масив українських говорів Закарпатської області.

В інтернеті
Редагувати Question mark 3d.png Цікавинки рідної мови
  • 24 вересня 2010 року делегацією Кембриджського університету в Києві було підписано угоду з Д. Фірташем у справі фінансування «українських студій у Кембриджському університеті» на постійній основі — вивчення українських літератури, культури та мови[19]. Список наукових установ у світі, де вивчається українська мова та культура, див. тут.
  • Мовці української та російської мов, які не вчили іншу мову, не розуміють одне одного — у часи, коли мовних контактів між українцями та росіянами не було, для спілкування були потрібні перекладачі.
    У складі відомого московського посольства до Речі Посполитої у 1653 р. Б. А. Репніна-Оболенського був український перекладач Тимофій Топоровський.
    Для обговорення умов договору між Військом Запорозьким та Московським царством разом з посольством В. Бутурліна до Переяслава прибули двоє толмачів (перекладачів) — Степан Кольчинський та Білял Байцин.
    «Переяславські статті» також перекладалися з української мови (її називали «білоруським письмом») на російську — ця робота була здійснена українськими перекладачами, які працювали у московському Посольському приказі — Степаном Кольчинським, Тимофієм Топоровським та Михайлом Кульчицьким[20][21].
  • У 1880 р. в Одесі вийшла книга польського і російського філолога Михайла Красуського «Давність малоросійської мови» (рос. «Древность малороссийского языка»), де українська мова розглядається як «праматір» мов народів Індії та Європи. Знання багатьох мов призвели вченого до висновку, що українська мова старша за грецьку, латину, старослов'янську мови. Хоча підхід Красуського не був науковим — він оперував здебільшого народною етимологією слів — його праця викликала інтерес до української мови.
  • Найдовшим словом в українській мові, що його фіксують словники, яке містить тридцять літер, є «дихлордифенілтрихлорметилметан» — назва одного з пестицидів[22].
  • Згідно з «Коротким словником синонімів української мови», у якому розроблено 4.279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово «бити» — 45.
  • Найдовша абревіатура в українській мові — «ЦНДІТЕДМП», Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання, абревіатура містить дев'ять літер.
  • В українській мові відомо два семибуквенні паліндроми: «ротатор» і «тартрат» (сіль винної кислоти), найдовшою фразою є «Я несу гусеня».
  • Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України датована 858 роком.[23][24]
  • Уперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 р. першого видання «Енеїди» І. Котляревського, який вважається основоположником нової української літературної мови.[23][24]
  • Найуживанішою літерою української абетки є літера «п», з якої починається найбільша кількість слів, найменш уживаною є літера «ф».[24]
Редагувати Document new.svgНові статті



Усього знайдено статей: 57043 (23 серпня 2017)

Редагувати Artículo bueno-blue.svg Категорії
▼ Українська мова
► Портал:Українська мова
► Українська абетка
► Граматика української мови
► Дерусифікація
► Дослідники української мови
► Історія української мови
► Україномовна література
► Лексика української мови
► Літературні твори, перекладені українською мовою
► Методика викладання української мови
► Міжнародні школи із вивченням української мови
► Неукраїнці, які опанували українську мову
► Перекладачі з української
► Перекладачі на українську
► Білоруські прізвища
► Українські прізвища
► Вікіпроект:Українська мова
► Регіони компактного поширення українців і української мови в Росії
► Русинська мова
► Русифікація
► Товариства української мови
► Українізація
► Україномовні
► Українська діалектологія
► Українська лексикографія
► Шаблони:Українська мова
► Український правопис
► Фонетика української мови
► Часописи українською мовою


Редагувати Information icon.svg Братні портали

Головна сторінка • Поточні події • Портал спільноти • Список порталів

Архітектура... • Біографії • Війна... • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Книги • Культура • ЛГБТ • Мистецтво... • Міфологія • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія... • Право • Програмування • Релігія... • СНІД • Спорт... • Техніка... • Туризм
—
Наука • Математика • Природничі науки... • Науки про Землю... • Науки про життя... • Гуманітарні науки... • Медицина • Філософія
—
Україна... • АТО • Діаспора • Географія • Караїми Кінематограф • Література • Сучасна література • Мистецтво • Мова • Музика • Рок • Наука • Регіони... • Спорт • УПА • Євро 2012 •
—
Географія... • Австралія • Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна Америка • Північна Америка • Країни світу...
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти




  1. ↑ У Росії, Молдові, вкл. невизнану Придністровську Молдавську Республіку, у Білорусі, Румунії, Польщі та Словаччині.
  2. ↑ Сучасні північ та захід України, схід Польщі, схід Словаччини, південний захід Білорусі, схід Румунії, Республіка Молдова.
  3. ↑ Рішення по справі № 1-6/99 щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України. Конституційний Суд України. 14 грудня 1999 року. Процитовано 2011-08-13. 
  4. ↑ Конституція, Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР, стаття 10. Веб-сайт Верховної Ради України. Процитовано 2011-08-13. [ Конституція України, остання редакція 30 вересня 2009 р., ст. 10].
  5. ↑ КОНСТИТУЦИЯ ПРИДНЕСТРОВСКОЙ МОЛДАВСКОЙ РЕСПУБЛИКИ (В ТЕКУЩЕЙ РЕДАКЦИИ ПО СОСТОЯНИЮ НА 10 ФЕВРАЛЯ 2006 ГОДА), статья 12 (російською). Закон ПМР. Процитовано 2011-08-13. 
  6. ↑ Вислови про мову. (укр.)
  7. ↑ Суд скасував ліквідацію трьох українських шкіл на Донбасі
  8. ↑ Словаччина позбулася єдиної української газети
  9. ↑ Наталія Іваничук: «Переклад має бути такий, ніби написано українською»
  10. ↑ У Донецьку вчительку української школи довели до смерті
  11. ↑ 70 % українців за рік не купували книжок сучасних українських авторів
  12. ↑ В Одесі майже 200 шкіл та дитячих садків стали двомовними
  13. ↑ Депутатські комісії підтримали пропозиції Ірини Фаріон до Програми розвитку української мови
  14. ↑ Д. Табачник: «Ніхто не збирається русифіковувати школи»
  15. ↑ У Києві продовжиться русифікація шкіл
  16. ↑ У Міносвіти заперечили урізання української мови в молодших класах
  17. ↑ У початковій школі урізано викладання української мови
  18. ↑ Русинська мова. (укр.)
  19. ↑ У Кембріджі почали викладати українську мову. (рос.)
  20. ↑ О.Апанович, «Українсько-російський договір 1651 р. Міфи та реальність». (укр.)
  21. ↑ Ю. А. Мицик, «З досліджень історії Переяславської Ради 1654 р.»
  22. ↑ Українські цікавинки. (укр.)
  23. ↑ а б Весела Абетка. Читанка. Цікава Україна. Розділ 2. Культура і народознавство України з префіксом «най» (укр.)
  24. ↑ а б в Цікаві факти української історії, культури та народознавства на сайті «Cikavo.com.ua» (укр.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Портал:Українська_мова&oldid=19343866