 |
Де́ржпро́м або Буди́нок Держа́вної промисло́вості — перший радянський 13-поверховий хмарочос, пам'ятка архітектури в стилі конструктивізму, одна з трьох харківських висоток, збудована впродовж 1926—1928 років. Споруда розташовується на центральній площі міста Харків — площі Свободи (до 1991 року — пл. Дзержинського).
Будівлю планували виразити як досягнення УРСР і дали назву «Будинок державної промисловості»; цим словосполученням було підкреслено девіз індустріальної країни.
Через деякий час назва скоротилась до «ДДП», хоча зустрічалися й такі скорочення як: «Дімдержпром» і «Будинок Держпромисловості».
Після смерті Дзержинського, 20 липня 1926 року, колектив будівельників і технічного персоналу Держпрому мітингував з метою присвоєння споруді імені Дзержинського — часткового інвестора хмарочосу. 21 листопада 1926 року хмарочос було офіційно названо «Дзержинським»; проте згодом, зважаючи на те, що площа, де його будували, сама мала ім'я Дзержинського, було прийнято сучасну назву — «Держпром». (далі…)
|
 Петро́ Петро́вич Гула́к-Артемо́вський — український письменник, вчений, перекладач, поет.
Народився в містечку Городищі Київської губернії (нині Черкаська область) в сім'ї священика. Освіту здобув у семінарії, потім у Київській духовній академії. Не закінчивши академію, у 1813 році почав викладати в приватних пансіонах Бердичева, вчителював у будинках багатих польських поміщиків. У 1817 році переїхав до Харкова і вступив до університету вільним слухачем словесного факультету, і тоді ж, завдяки заступництву попечителя Харківського навчального округу графа Потоцького, затверджений Радою університету лектором польської мови. З 1820 року йому було доручено викладання також російської історії, географії та статистики. У 1821 році П. П. Гулак-Артемовський здав кандидатський і магістерський іспит, захистив дисертацію на тему «О пользе истории вообще и преимущественно отечественной и о способе преподавания последней» і отримав ступінь магістра. Через два роки був обраний ад'юнктом російської історії та статистики, у 1825 — екстраординарним; 1828 — ординарним професором. У 1831 і 1833 роках — секретар етико-політичного відділення, член училищного комітету при Харківському університеті. З 1841 року до виходу у відставку в 1849 році — ректор Харківського університету
У 1855 році Гулак-Артемовський обраний почесним членом Харківського університету. Крім того, П. П. Гулак-Артемовський з 1818 року викладав французьку мову в Харківському інституті благородних дівчат, а з 1827 року також керував навчальною частиною Полтавського інституту шляхетних дівчат. Він належав до числа засновників «Українського журналу». Був член Московського товариства аматорів російської словесності, Королівського товариства друзів науки у Варшаві.
Лопанська стрілка в Харкові, місце впадіння річки Харків у Лопань
|
|
» Чи знаєте Ви, що...
- Ринок Барабашово — найбільший промислово-речовий ринок України, займає площу понад 75 га, що робить його найбільшим у Східній Європі і 14-им у рейтингу найбільших ринків світу.
- Майже половина (45,82%) населення міста має вищу або незакінчену вищу освіту.
- У 1932 році харківські вчені вперше в Радянському Союзі розщепили ядро атома літію і стали «батьками» ядерної фізики країни? Відбулася ця подія в самому центрі міста, в старому корпусі ХФТІ, між нинішніх вулиць Гуданова і Чайковського.
|
|
|
» Нові статті
|
Усього знайдено статей: 6839 (17 квітня 2020)
|
|
|
