Відкрити головне меню


Портал Обговорення порталу Проект Обговорення проекту Доглядачі порталу
Liriodendron tulipifera.jpg
Złoczów - Zamek 01.JPG
Сади і парки
Vue aérienne du domaine de Versailles par ToucanWings - Creative Commons By Sa 3.0 - 050.jpg


Ліліодендрон тюльпановий Ласкаво просимо до україномовного порталу «Сади і парки»
Арх. Віньола. Вілла Джулія і сади на терасах, Рим, поземний план

'Парк' — це спеціальна обмежена природна або штучна територія, виділена переважно з метою рекреації, відпочинку.

В побуті слова «парк» та «сад» далеко не розійшлися. Тому широко використовується словосполучення «садово-паркове мистецтво». Однак сад існує для постачання фруктів, тоді як парк може мати садову ділянку, а може не мати її .

Етимологія

Російське, білоруське, болгарське, македонське парк, польське, чеське, словацьке, верхньолужицьке park, сербо-хорватське pårk, словенське park; — запозичення із західноєвропейських мов; німецьке Park, французьке parc, англійське park походять від старолатинського parricus «обгороджене місце, парк», яке зводиться до іберійського *parra «грати, решітка, шпалерник (для квітів), підпірки (для фруктових дерев[1].

Див. також спільні за походженням слова[1]

Історія парків

Перші парки у світі існували ще в Стародавні часи. Знамениті Висячі Сади Семіраміди можна вважати одним із перших парків. Крім того, достатньо в ранню епоху народилося паркове мистецтво в Китаї.

Сади як явище прийшли в Європу з Близького Сходу і Азії. Саме там батьківщина абрикос, винограду, аличі, шовковиці, хурми. В Древній Греції плодові сади поступово витісняли святі гаї, але з'явилися парки біля значущих для суспільства місцях (сади Академії, де збирались філософи). Греки поширювали у своїх садах скульптури та малі архітектурні об'єкти — колонади, вівтарі для релігійних церемоній. Практика ставити скульптури в садах і парках була підхоплена в Європі в добу Відродження і перейшла далі в сади бароко і класицизму.

Перші відомі плани садів з пальмами та платанами біля басейну походять з Древнього Єгипту (збереглися на рельєфах). Можливо, перші спроби регулярного планування садів теж походять звідти. І через арабів дійшли до арабської Іспанії, де виникла своя культура садівництва (сади Генераліфе, сади Аьгамбри). Після відвоювання земель арабської Іспанії цей тип садів поширився католицькою Іспанією і пішов у середньовічну Європу.

Своє поширення мали сади в католицьких монастирях, а потім при замках феодалів.

У другій половині XVI століття засновано найстаріший парк в Україні — Єзуїтський (тепер парк ім. І. Франка):::::::::::::::: Докладніше

Скорочення: П:БРК; Sobor Achtyr.jpgОновити кеш

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Вибране зображення
Лодовіко Поццосеррато. «Христос садівник» або «Не торкайся мене», Галерея Колонна, Рим. Сад і фонтан доби маньєризму

Архів

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Декоративні сади Італії

Італійський сад доби відродження (англ. Italian Renaissance garden) — важлива галузь культури і мистецтва Італії 15-16 ст., що була натхнена античними ідеалами, передовсім давньоримськими зразками, котрі некритично сприймали як світлі і гідні наслідування.

Італійські сади в добу відродження

Феррара, колишній палаццо Костабілі, відновлений сад відродження, фото 2013 р.
Відновлений сад вілли Петрайя, фото 2014 р.

Сади Відродження були ще невеличкі за розмірами, позбавлені пишноти. Використовували фонтан зі скульптурою, лави, боскети, горщики з лимоновими деревами. На ранньому етапі фонтан зі скульптурою згуртовував навколо себе більшу частину садових елементів, котрих ще не було багато.

Над усім домінував палац чи вілла. Тераси ще не підкорені єдиному художньому задуму, одна одній і палацу. Тісніва в міських фортечних стінах не дозволяла створювати сади в містах і вони первісно виникають на околицях (сади Боболі у Флоренції) або в сільській місцевості. Вже в садах Стародавнього Риму знали про фігурне вистриження рослин, про велике значення води в саду (струмки, канали, фонтани), в садах ставили скульптури та будували первісні павільйони. В Середньовіччя сади спростили і за функціями, і за розплануванням. Найкращі риси давньоримських садів відродили італійці доби відродження. Садівником-практиком був вже поет Франческо Петрарка[2], хоча сади його часу ще зберігали спрощене розпланування.

Звістку про перший дизайн декоративного саду в текстах доби відродження знайдено в творі Альберті (1404–1472) «Десять книг з архітектури», впливового теоретика культури італійського відродження 15 ст. Альберті звернувся до текстів Вітрувія, Плінія старшого, котрих цитував як авторитетів для себе і своїх послідовників.

Сад Вілли Кареджи

Козімо Медічі старший (1389–1464) отримав у спадок віллу з невеличким садом в місцині Кареджи поблизу Флоренції[3]. Він дав наказ декільком скульпторам і архітекторам перепланувати і декорувати сад. Садові доріжки облямували кипарисами, міртовими деревами, висадили запашні квіти і трави. Начитавшись уривків давньоримських письменників, Марсіліо Фічіно почав копіювати стародавніх римлян, читав в цьому саду у голос античні вірші і водночас бринькав на лірі[3]. Некритичні запозичення йшли на повну міць. Розчулений Медічі подарував цей маєток із садом — Марсіліо[3], як стародавній римлянин — рабу або клієнту багатія…:::::::::::::::: Докладніше

Архів

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Основні статті

БотанікаБотанічний садКременецький ботанічний садРослинництвоСадівництвоСад барокоСади і парки УкраїниСкверПаркПейзажний паркПомологія

Архів

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Декоративні сади Франції

Будівництво замку Во та небаченого парку

Замок Во-ле- Виконт, головна вісь парку.

Що таке «Во», не знають і самі французи. Зміст назви загубився, а слово залишилося. Фуке замовив проект палацу-замку архітектору Луї Лево (бл. 1612–1670), а парк майстру Ленотру Андре. Показником майстерності обох було те, що їх силоміць перевели на будівництво Версаля після арешту Фуке.

1656 року будівництво замку Во закінчили. Палац мав три поверхи і відкривався на під'їздний шлях парадним двором(курдонером). Сам палац побудували на терасі, яку оточують рови з водою, як згадка про давні замки Франції. В замку Во рови з водою — це лише ще одна з атракцій. Дивний парк розпланували по-за палацом на невеличкому схилі до річки. Парк займав площу близько 100 га і переходив в мисливські угіддя. Аби нічим не псувати чисту перспективу парку, Фуке наказав переселити селище з мешканцями і змінити напрямок невеличкої річки.

Замок Во мав декілька особливостей (оздоби палацу, багату картинну галерею, рідкісні меблі і гобелени). Один з яскравих елементів замку створив садівник Андре Ленотр: це був небачений парк нового зразку, так званий французький регулярний сад.:::::::::::::::: Докладніше

Архів

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Декоративні сади світу
Прага. Вртбовський сад. Ваза з фавнятками

Архів

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Сади і парки в Україні
Підгорецький замок. Вигляд замку та парку у XVII ст.

Архів

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Біографії
Портрет Г.Ф. Куфальдта.


Куфальдт Георг Фрідріх ( нім. Georg Friedrich Ferdinand Kuphaldt 6 червня, 1853 — 4 квітня, 1938) — уславлений німецький садівник і ландшафтний архітектор, автор проектів числених декоративних садів і парків у Німеччині та в Російській імпрерії.

Життєпис, ранні роки

Походив з родини вчителя Ганса Генріха Куфальдта, де було четверо дітей (містечко Плен, земля Гольштейн). Закінчив середню школу, після котрї два роки навчався в школі садівницта Ойтинського придворного парку. Стажувався в Інституті помології міста Рейтлінген, в Зоологічному саду міста Кельн та Трір, був помічником королівського садівника в Потсдамі у 1876-1878 рр. Успішно здав усі іспити.

По нього дізнались в Прибалтиці, де роками були тісні культурні зв'язки з Німеччиною. У віці 27 років він отримав запрошення на працю у місто Рига, де отримав посаду директора міського саду.

Прибалтика та Російська імперія

В місті Рига 1870 року заснували міське садово-паркове управління. Куфальдт оримав посаду директора садів та парків Риги. Він працюватиме в цьому закладі до виїзду з Російської імперії, надсилаючи свої проекти також приватним володарям дворянських садиб. Серед реалізованих проектів Куфальдта —

  • Парк Вієстура (Петровський), Рига
  • Верманський парк, Рига
  • Стрілецький парк, Рига
  • Парк Гризинькалнс
  • Парк Еспланада
  • Межапарк та ін.

До переліку садів і парків роботи Куфальдта належать також сад біля західного фасаду царського Зимового палацу у Санкт-Петербурзі та парк садиби Шарівка в провінції Україна під містом Харків.:::::::::::::::: Докладніше

Архів

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Цього року...

Портал:Сади і парки/Цього року.../Архів

Архів

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Фото
Паркові меблі і лавки на початок 21 ст. Площа Міцкевича, Івано-Франківськ. Фото 2016 р.
Місто Бредеворт, Нідерланди, паркова лава.

Архів

Pix.gif


Liriodendron tulipifera.jpg Нові статті

Портал:Сади і парки/Нова стаття

Архів Нові статті

Pix.gif
Liriodendron tulipifera.jpg Література про сади і парки
  • Hans Sarkowicz Die Geschichte der Gärten und Parks. Insel Verlag, Frankfurt, 2001.
  • Kerstin Walter Geschichte der Gartenkunst. Von der Renaissance bis zum Landschaftsgarten. Verlag DuMont, 2006.
  • Albert Jost Gartenlust — Lustgarten. Verlag Schnell & Steiner, 2003.
  • Ehrenfried Kluckert (Hrsg.) Gartenkunst in Europa. Könemann Verlag, 2005.
  • Erik Orsenna Portrait eines glücklichen Menschen. Der Gärtner von Versailles. DTV, 2004.
  • Всеобщая история архитектуры, т 2,М, 1963 (рос)
  • Всеобщая история искусств, т 3,4, М, «Искусство», 1962 (рос)
  • Лихачев Д. С. «Поезия садов. К семантике садово-парковых стилей», Л, 1982
  • Горохов В. П. Лунц Л. Б. «Парки мира»,М, Стройиздат, 1985 (рос)
  • Вергунов А. П., Горохов В. А. «Русские сады и парки», М, «Наука», 1988 (рос)
  • Брунов Н. «Рим. Архитектура эпохи бароко», М, 1937 (рос)
  • Афмидентова В. В. "История садово-парковых стилей", М, "Архитектура", 2003 (рос)

Архів

Pix.gif


Liriodendron tulipifera.jpg Категорії
Фукуока, Японія, декоративний сад на даху
Pix.gif
Сади і парки у ВікіНовинах  Сади і парки у ВікіЦитатнику  Сади і парки у ВікіПідручнику  Сади і парки у ВікіДжерелах  Сади і парки у ВікіСловнику  Сади і парки в Віківерситеті  Сади і парки у ВікіСховищі Сади і парки у ВікіМандрах
Новини Цитати Посібники Тексти Визначення Навчання Зображення Путівники
Wikinews-logo.svg
Wikiquote-logo.svg
Wikibooks-logo.svg
Wikisource-logo.svg
Wiktionary-logo.svg
Wikiversity-logo.svg
Commons-logo.svg
Wikivoyage-Logo-v3-icon.svg


Liriodendron tulipifera.jpg Чим допомогти

Запрошуємо Вас взяти участь у написанні статей про Сади і парки

Flowers in Heidelberg.JPG

Ви можете написати власні статті. Для цього наберіть слово або термін, про який ви бажаєте створити статтю, у панелі «Пошук», що знаходиться згори зліва, і натисніть кнопку «Перейти». Якщо статті за вказаним словом або терміном Ви не знайшли, можете створити її використовуючи панель «Створити статтю» розміщену нижче.


Як робити, з чого почати першу свою публікацію:

Pix.gif
Lucas Vorsterman I, by Anthony van Dyck.jpg
StPetersDomePD.jpg
345 Image from page 10 of Village life in America, 1852-1872.jpg
Steingruber6 letter Z.jpg
Orlyk.jpg
Istor portal.png
Eneida-book.png
Monumento a Jacinto Benavente (Madrid) 02.jpg
Мистецтво Католицтво Книги Архітектура Біографії Історія Література Театр


Портал:Сади і парки/Портали

Головна сторінкаПоточні подіїПортал спільнотиСписок порталів


Архітектура... • Біографії • Війна... • Гастрономія • Економіка • Енергетика • Ігри • Інформаційні технології • Історія... • Книги • Культура • ЛГБТ • Мистецтво... • Міфологія • Освіта • Пиво • Пластунство • Політологія... • Право • Програмування • Релігія... • СНІД • Спорт... • Техніка... • Туризм

Наука • Математика • Природничі науки... • Науки про Землю... • Науки про життя... • Гуманітарні науки... • Медицина • Філософія

Україна... • АТО • Діаспора • Географія • Караїми • Кінематограф • Література • Сучасна література • Мистецтво • Мова • Музика • Рок • Наука • Регіони... • Спорт • УПА • Євро 2012 •

Географія... • Австралія і Океанія • Азія • Антарктика • Африка • Європа • Південна і Північна Америка • Країни світу...
Довідка · Пісочниця · Кнайпа · Портали · Проекти · Запити · Портал спільноти
Новий портал стартував 25 лютого 2017 р.

Оновити кеш

  1. а б Етимологічний словник української мови: У 7 т./ Редкол. О. С. Мельничук (головний ред) та ін.— К.: Наук. думка, 1983 —. — (Словники України) ISBN 966-00-0816-3 Т. 4: Н-П/ Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. Ред.тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко — 2003. — 656 с. ISBN 966-00-0590-3 (сторінка:295)
  2. Лихачев Д. С. «Поезия садов. К семантике садово-парковых стилей», Л, 1982
  3. а б в «Парки. Сады», М., «Аванта», 2004, с. 50