Малопольське воєводство

воєводство Польщі

Малопо́льське воєво́дство (пол. Województwo małopolskie) — одне із 16 воєводств, територіально-адміністративних одиниць Польщі, розташоване на півдні країни між Сілезією, Свентокшиським воєводством і Підкарпаттям. У теперішніх межах виникло 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи. Площа воєводства — 15 182 км², воно є одним із найменших у країні (12 місце). За кількістю жителів (3,29 млн жителів) займає четверте місце. Густота жителів є однією із найвищих у Польщі — 217 осіб/км² при середній у державі 122 осіб/км².

Малопольське воєводство
Województwo małopolskie
POL województwo małopolskie COA.svg
POL województwo małopolskie 1 flag.svg
Герб Прапор
Malopolskie (EE,E NN,N).png
На мапі Польщі
Адміністративний центр Краків
Населення: 3 410 901[1]
Площа: 15 182,87
Густота: 224,7
Урбанізація: 49,4 %
Номери автомобілів: K
TERYT: 12 Код ISO: PL-MA


Адмніністративний поділ
POL województwo małopolskie map marked.svg
повіти гродські
земські
3
19
ґміни міські
місько-сільські
сільські
15
41
126
Влада
Уряд
Воєвода: Лукаш Кміта
Маршалок: Вітольд Козловський
Адреса: ul. Basztowa 22
31-156 Kraków (воєвода)

ul. Racławicka 56
Kraków (маршалок)

Лого воєводства:
Logo-Małopolska.png
Мапа
Офіційна сторінка

Станом на 31 грудня 2009 року у воєводстві проживало 3310,1 тисячі мешканців.[2]

Краків — столиця воєводства — це і старовинна столиця Польщі і резиденція королів. Також тут розташовані найвищі польські гори Татри і п'ять об'єктів, що занесені до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.

Малопольща — це батьківщина Папи Римського Івана Павла II. Його рідні Вадовиці відвідує безліч паломників.

Історія утворенняРедагувати

Після 1815 року рішенням Віденського конгресу територію Західної Галичини було розділено між Царством Польським і Вільним містом Краків. Вільне місто формально було засноване 3 травня 1815. В цьому ж році було оприлюднено Конституцію міста, яка була переглянута і розширена у 1818 році, встановивши істотну автономію для міста.

Протягом повстання 1830-31 Краків був базою для допомоги військам Царства Польського. Після кінця повстання автономія вільного міста була обмежена. Поліцією управляла Австрія, вибір президента схвалювався представниками трьох держав. Краків був зайнятий Австрійським військом з 1836 до 1841. Після невдалого Краківського повстання 1846, Вільне місто анексувала Австрія 16 листопада 1846 і перетворила у Велике Князівство Краківське. Після відновлення незалежності Польщі в 1918 році Краків знову стає одним з найважливіших міст відродженого держави.

23 грудня 1920 року було засноване краківське вроєводство із міста Кракова та 17 повітів з переважно-польським населенням (Бяла, Бохня, Бжесько, Хшанув, Домброва, Ліманова, Мелець, Мислениці, Освенцим, Пільзно, Подгуже, Ропчице, Тарнів, Вадовиці, Величка, Живець, Списько-Оравський), також з 5 повітів з українською меншістю (терени повітів Горлиці, Грибів, Ясло, Новий Санч і Новий Торг). Почало функціонувати 1 вересня 1921 року. У 1923 році в місті відбувається повстання, викликане політичною і економічною кризою в країні.

У 1939-1945 роках Краків був столицею колоніальної адміністрації Генерал-губернаторства.  3 березня 1941 у кварталі Подгуже, неподалік від єврейського району Казімеж, було засноване Краківське гетто. 15 жовтня 1941 року генерал-губернатор Ганс Франк підписав у Варшаві наказ про смертну кару для євреїв, які без дозволу порушували кордони гетто, і також для поляків, які надавали їм допомогу.

Молодь гетто створила ZOB «бойову єврейську організацію» (пол. Żydowska Organizacja Bojowa) і організовувала опір у гетто, допомагаючи підпільній Армії крайовії. Лідерами ZOB були Долек Лібескінд, Шимон і Густа Драгнери. Група під їх керівництвом у союзі з ПОРП (Польською об'єднаною робочою партією) брала участь у різних акціях опору, а саме, підрив кафе «Kazanova», «Cyganeria», кінотеатру «Bagatella» — місць, де збиралися нацистські офіцери; знищення патрульного судна СС на Віслі, гаражів Вермахту, розстріли єврейських зрадників, колабораціоністів та шпигунів СС. На відміну від Варшавського гетто, їх боротьба не призвела до загального повстання.

13-14 березня 1943 нацисти під командою унтерштурмфюрера СС Амона Гёта, коменданта трудового табору Плашув, за участю підрозділів польської та української допоміжної поліції, провели «остаточну ліквідацію гетто». 8 тисяч євреїв, які вважалися придатними до роботи, були перевезені в концтабір Плашув. 2 тисячі євреїв, які вважалися непридатними до роботи, були вбиті прямо на вулицях гетто. Усі інші були відправлені в Аушвіц. Після закінчення операції зі знищення гетто членам єврейського комісаріату та єврейської поліції було наказано зібрати тіла тих, хто був убитий. У наступні місяці групи єврейських ув'язнених з Плашува щодня працювали на території колишнього гетто, очищаючи його. Влітку 1943 року члени комісаріату та єврейської поліції, після того, як гетто було очищено, були також депортовані в Плашув.

В повоєнний час після адміністративної реформи 28 червня 1946 року році Краківське воєводство було відновлене, яке було в 1975 році розділене на більш менші провінції (Краків, Новий Сонч, Тарнов, Бельсько, Катовіце і Кельце). В результаті адміністративної реформи Польщі 1998 року воєводство припинило своє існування і його територія повністю відійшла з 1 січня 1999 року до новоствореного Малопольського воєводства, яке виникло внаслідок проведення адміністративної реформи шляхом об'єднання (частково чи повністю) семи воєводств:

Сучасні межі Малопольського повіту не повністю об'єднують географічно історичні землі Малопольщі.


3 серпня 2006 року постановою Сенату Польщі 2007 рік був оголошений роком міста Кракова. 25 травня 2014 року відбувся міський референдум, на якому краков'яни висловилися за будівництво в місті метрополітену (55,11% голосів), створення системи відеоспостереження (69,73% голосів), будівництво нових велодоріжок (85,2% голосів) і проти заявки Кракова на проведення зимових Олімпійських ігор 2022 року (69,72% голосів). У липні 2016 року в Кракові пройшов католицький Всесвітній день молоді за участю Папи Римського Франциска. У липні 2017 року місті відбулася 41-я сесія Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Малопольське воєводство є єдиним, яке має право розміщувати на своєму гербі символ Польщі — білого орла у королівській короні[3]. Традиційний девіз воєводства такий: лат. Mater et Metropolis Omnium Terrarum Poloniae, дос. «Матір і столиця всіх земель Польських».

ГеографіяРедагувати

РозташуванняРедагувати

Станом на 1 січня 2011 року Малопольське воєводство займає площу 15 182,79 км², що становить 4,9 % площі Польщі.[4]

Воєводство частково розташоване в межах Західних Карпат на Малопольській височині. Займає західну частину історичної та географічної області, знаної як Малопольща.

Малопольське воєводство знаходиться на перетині важливих транспортних шляхів: зі сходу на захід та з півночі на південь. З півдня воєводство межує із Словацькою Республікою. Малопольське воєводство межує:

РельєфРедагувати

Топографічна поверхня території Малопольського воєводства є різноманітною, в основному гірська та височинна. Про різноманітність рельєфу свідчить той факт, що 9 % території знаходиться на висоті нижче 200 метрів над рівнем моря, а 50 % — на висоті понад 500.

Найвищою точкою є щит Риси (2499 метрів над рівнем моря), розташований у Татрах на межі з Словаччиною. В межах воєводства частково знаходяться гірські масиви Низьких Бескидів, П'єніни та Горце.

Тут розташовані п'ять із двадцяти трьох національних парків Польщі, а саме:

У воєводстві знаходяться численні осередки зимових видів спорту, зокрема всесвітньо відомий курорт Закопане, Криниця-Здруй та інші[5].

КліматРедагувати

Малопольське воєводство розташоване в межах зони помірного континентального клімату. В цьому регіоні великий перепад температур: від максимальних +37 °C до мінімальних –38 °C.

Сніговий покрив у Татрах часто тримається від листопада до середини травня, хоча сніг може випадати протягом року. В інших гірських районах сніг тримається до березня.

Малопольський клімат має свої аномалії. Серед них «гальни» — сильний теплий вітер фенового типу, який за кілька днів може розтопити кілька десятків сантиметрів снігу. «Орав'як» — холодний вітер (що віє від Баб'єї Ґури), який може знизити температуру повітря навіть на кільканадцять градусів. Найкращою погода в цьому регіоні буває у травні-серпні, інколи у вересні.

Адміністративний поділРедагувати

  1. Бохенський повіт
  2. Бжеський повіт
  3. Вадовицький повіт
  4. Велицький повіт
  5. Горлицький повіт
  6. Домбровський повіт
  7. Краківський повіт
  8. Лімановський повіт
  9. Меховський повіт
  10. Мисленицький повіт
  11. Новосондецький повіт
  12. Новотарзький повіт
  13. Олькуський повіт
  14. Освенцимський повіт
  15. Прошовицький повіт
  16. Суський повіт
  17. Тарнівський повіт
  18. Татранський повіт
  19. Хшановський повіт
  20. Краків
  21. Новий Сонч
  22. Тарнів

Міста з населенням понад 40 000 мешканцівРедагувати

Місто Населення Площа
 Краків 756 583 326,8 км²
 Тарнів 116 118 72,38 км²
 Новий Сонч 84 468 57,58 км²
 Освенцим 40 520 30 км²

ПриміткиРедагувати

  1. Wyniki badań bieżących - Baza Demografia - Główny Urząd Statystyczny. demografia.stat.gov.pl. Процитовано 2020-05-20. 
  2. http://www.stat.gov.pl/gus/5840_655_PLK_HTML.htm Архівовано 27 листопад 2011 у Wayback Machine. Розмір та структура населення за територіальним поділом станом на 31 грудня 2010 року
  3. http://www.malopolskie.pl/Region/Znaki/?id=779
  4. http://www.stat.gov.pl/gus/5840_908_PLK_HTML.htm Архівовано 20 грудень 2013 у Wayback Machine. Площа та населення в територіальному розрізі у 2011 році
  5. http://tyzhden.ua/Publication/4523 газета Тиждень: «Польська лижня»
  Свентокшиське воєводство
  Сілезьке воєводство     Підкарпатське воєводство
  Словаччина