Погорецький Володимир Антонович

український письменник, громадський діяч

Володи́мир Анто́нович Погоре́цький (нар. 30 березня 1967, с. Полівці, Тернопільська область) — український поет, прозаїк, громадський діяч. Член Національних спілок письменників (2008) та журналістів України (2009), головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» (2007), директор однойменного видавництва (2017).

Володимир Антонович Погорецький
Народився30 березня 1967(1967-03-30) (57 років)
Полівці, Чортківський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національністьукраїнець
Місце проживанням. Чортків
Діяльністьпоет, прозаїк, громадський діяч
Alma materІвано-Франківських медичний інститут
ЧленствоНаціональна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Життєпис

ред.

Володимир Погорецький народився 30 березня 1967 року в селі Полівцях, нині Білобожницької громади Чортківського району Тернопільської области України.

У 1985—1987 роках проходив військову службу в Афганістані.

Навчався в Івано-Франківських медичному (нині медична академія) і Теологічному інститутах. Живе й працює у Чорткові.

Засновник, видавець, головний редактор літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль» (2007), упорядник літературного альманаху «Сонячне гроно».

Творчість

ред.

Книги:

  • «Спалах сльози» (1994),
  • «Великодні дзвони» (2003),
  • «Афганський синдром» (2003),
  • «До стіп Зарваницької Матері Божої» (2003),
  • «На крилах молитви до Погонської Матері Божої» (2004),
  • «Книга пам'яті. Афганістан» (1979—1989).
  • «Тернопільська область» (2002, перевидана 2004),
  • «Під крилом вечірньої зорі» (2006),
  • «На призьбі літа» (2007),
  • «Обпалені війною» (2009),
  • «Шураві» (2010),
  • Історико-краєзнавчий путівник «Чортківщина» (2007),
  • «Золота пектораль. Чортків і околиці» (2015)[1].

Відзнаки

ред.
  • орден «За заслуги» III ст. (6 лютого 2009 року) —за вагомий особистий внесок у розвиток ветеранського руху, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового обов'язку, вирішення питань соціального захисту та реабілітації ветеранів війни, патріотичне виховання молоді та з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав і Дня захисника Вітчизни[2]
  • лауреат премії імені Дмитра Нитченка (2012 року) — за пропаганду українського друкованого слова;[3]
  • лауреат Міжнародної літературно-мистецької премії імені Пантелеймона Куліша (2013) — за створення та редагування літературно-мистецького журналу «Золота Пектораль»;
  • Медаль «Почесна відзнака» — нагорода Національної спілки письменників України (2014 р.) — за особисті досягнення у літературній творчості, за вагомий внесок у відродження духовності та культури українського народу;
  • лауреат всеукраїнської літературної премії імені Степана Сапеляка (2017) — за оборону й пропаганду українського слова[4].
  • відзнака «Золоте перо Тернопілля» (2023).

Примітки

ред.
  1. «Коли ревуть гармати, музи не мовчать…» (про презентацію журналу «Золота Пектораль. Чортків і околиці») // Золота Пектораль. — 2015. — 16 вересня.
  2. Указ Президента України № 74/2009 від 6 лютого 2009 року «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Володимир Погорецький отримав премію за оборону й пропаганду українського слова. ПОГЛЯД. 3 лютого 2012. Процитовано 17 листопада 2024.
  4. Джерелянський, П. Вітаємо перших лауреатів! // Справжня Варта. — 2017. — 27 лютого.

Джерела

ред.