Відкрити головне меню

Ігор Григорович Буркут (*24 березня 1947, с. Дудукалівка Єгорлицького району Ростовської області (Росія)) — науковець , педагог, журналіст, політолог, громадський діяч.

Ігор Григорович Буркут
Народився 24 березня 1947(1947-03-24) (72 роки)
с. Дудукалівка Єгорликського району Ростовської області (Росія)
Місце проживання Чернівці
Громадянство Україна Україна
Діяльність журналіст
Alma mater Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Сфера інтересів історія, політологія, педагогіка
Заклад Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича
Науковий ступінь кандидат історичних наук
Відомі учні Петро Рихло, Данило Яневський
Відомий завдяки: дослідження історії Збройних сил України, політологічні дослідження, журналістську діяльність
Нагороди

Медаль «За заслуги»;
«Хрест Заслуги»;

Звання «Лицар слова-2007» та інші.

Зміст

БіографіяРедагувати

Буркут Ігор Григорович народився 24 березня 1947 року в селі Дудукалівка Єгорлинського району Ростовської області (Росія). Його предки переселилися на Північний Кавказ (тікаючи від безземелля) з Гуцульщини, з села Буркут (це село знаходиться в сучасній Івано-Франківській області). Дід Ігоря Григоровича — Олексій, при оформленні документів взяв собі за прізвище назву свого села.
Батько, Буркут Григорій Олексійович, був учасником Другої Світової війни, мав декілька поранень, останній раз — дуже важке. Його виходила медична сестра воєнного госпіталю Марія, в 1945 році Григорій Олексійович і Марія Іванівна одружились, в 1947 році у них народився син Ігор.
Мама Ігоря Григоровича Буркута мала польське коріння. ЇЇ батько, Ян Ернестович Валішевський, належав до відомого польського роду. За участь у польському повстанні 1863 року проти російських загарбників Валішевських заслали до Сибіру і позбавили всіх прав[1]. .
На момент народження сина Ігоря Григорій Олексійович, який після демобілізації з армії продовжив навчання, разом з дипломом про закінчення Вчительського інституту (надавав неповно вищу освіту) отримав пропозицію переїхати в Тернопільську область . Родина Буркутів перебралась в місто Чортків, де батько почав працювати інспектором районного відділу народної освіти. В Чорткові пройшли дитячі і юнацькі роки Ігоря, тут він навчався до восьмого класу в місцевій школі № 2. На жаль, важко захворів батько, хлопцеві треба було готуватися до самостійного життя і він всупає в Чортківське медичне училище. По його закінченню працював в лабораторії, підготувався до вступу в університет і в 1968 році вступив на заочне відділення історичного факультету Чернівецького державного університету, а через три роки перевівся на стаціонар. Спеціалізувався він з історії України, насамперед — історії західно-українських земель. Його становленню як історика-науковця сприяли викладачі В. М. Курило, І. М. Тодорович, З. Ф. Пенюк, Анатолій Колодний, Микола Чурилов та інші.
Допомагали: багатюща університетська бібліотека, а також фонди обласного державного архіву. Навчаючись на останньому курсі, Ігор Буркут влаштувався на роботу у Чернівецький краєзнавчий музей, після отримання диплома залишився там на постійну роботу, а через деякий час перейшов на роботу на кафедру всесвітньої історії Чернівецького університету. Крім педагогічної, Ігор Буркут багато займався науковою діяльністю, вступив на заочне відділення аспірантури.

У 1978 Ігоря Буркута зараховують молодшим науковим співробітником у Чернівецький відділ інституту історії АН УРСР, в 1985 році він захищає кандидатську дисертацію, присвячену політиці СФРЮ в галузі науки, стає старшим науковим співробітником.
У 70-80 роках Ігор Григорович чимало уваги приділив лекторській роботі в товаристві «Знання» і Товаристві охорони пам'яток історії та культури. Серед тодішніх лекторів товариства «Знання» були дуже талановиті люди, особливо виділявся серед них видатний педагог і науковець Анатолій Миколайович Добрянський.
З кінця 70-х рр Ігор Буркут почав регулярно дописувати до чернівецьких газет.
Восени 1988 року було створено товариство «Оберіг», лідерами якого стали поет Микола Бучко, журналіст Ігор Чеховський, викладач університету Марина Романець-Комолова та деякі інші. Серед керівників «Оберегу» був й Ігор Буркут, а серед активістів — актор і режисер Василь Вовкун, художник Олег Любківський, громадський діяч Володимир Старик та багато інших.
Паралельно з «Оберегом» і в тісному контакті з ним діяло громадське об'єднання «Січ», в роботі якого брали участь молоді поети і прозаїки Сергій Пантюк, Василь Кожелянко та інші. Вони взяли активну участь у створенні Народного Руху України, на установчому з'їзді якого у вересні 1988 року у Києві був присутній й І. Г. Беркут.
Із загостренням політичної боротьби в суспільстві він активно включився в діяльність на боці демократичних сил. Разом з однодумцями ініціював створення Демократичної партії України, першим очолив чернівецьку міську організацію ДемПУ.
Практична діяльність у царині політики мала велике значення для кращого розуміння тих політологічних проблем, котрі досліджував І. Г. Буркут.
Хоча громадсько-політична робота займала все більше часу, Ігор Григорович встигав ще вести наукові дослідження і викладати в Чернівецькому державному університеті.
Перша половина 90-х рр. виявилась дуже плідною у журналістській та публіцистичній діяльності Ігоря Григоровича — він стає членом Національної спілки журналістів України, видає книгу, присвячену історії українських збройних сил 20-го сторіччя.
Головна увага досліджень Ігоря Буркута удругій половині 90-х років концентрувалась на вивченні політичного життя України та ряду інших країн.
В цей період, крім роботи на різних кафедрах історичного фокультету Чернівецького університету, він плідно працював в чернівецькому відділі Інституту світової економіки та міжнародних відносин НАНУ, Чернівецькому реігональному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ та організацій, Навчально-методичному центрі культури Буковини, Інституті післядипломної педагогічної освіти.

 
Ігор Буркут з письменником Василем Кожелянком (в центрі), 2007 рік

Протягом багатьох років, крім написання і публікації окремих різнопланових книг одноосібно і в співавторстві (віддаючи перевагу практично спрямованим, емпіричним дослідженням широкого кола важливих історичних і політичних питань), крім публікації сотень статей в газетах і журналах, Ігор Буркут регулярно виступав на різних каналах радіо і телебачення (місцевого, республіканського, Бі-Бі-Сі, «Свобода» та інших).
Особливо цінна та частина творчого доробку Ігоря Буркута, яка охоплює його буковинознавчі розвідки. Вони торкаються дискусійних питань формування краю, його етнонаціональної специфіки, діяльності владних інституцій, внеску провідних діячів в українську та загальноєвропейську культуру.
Діяльність Ігоря Григоровича Буркута — «праця науковця та публіциста, непересічного педагога та лектора, отримала громадське визнання і відмічена нагородами»[2].

Друковані праціРедагувати

Видані книгиРедагувати

  • Проблемы национальных отношений с СФРЮ в освещении современных югославских авторов. — К.: ИСЭПЗС АН УССР, 1981. — 56 с.
  • Нові громадсько-політичні організації та національно-культурні товариства Чернівецької області: Довідник/ У співавт. з Я.Курком. — Чернівці: Знання, 1991. — 116 с.
  • А ми тую славу збережемо: З історії українських збройних сил у ХХ ст. — Чернівці: Час, 1992. — 74 с.
  • Військові традиції і сучасность. — Чернівці: Мол.буковинець, 1998. — 160 с.+16 с.іл.
  • Політичні процеси: історія, міфи, реальність (погляд з регіону). — Чернівці: Прут, 2005. — 572 с.
  • Сучасна Буковина: 1991—2005 рр. в підсумках соціально-економічного та політичного розвитку краю: Монографія/ У співавт. з О.Герасько та М.Романівим. — Чернівці, 2006. — 216 с.
  • Зброя останньої надії проти зброї відчаю: 2-ге вид. — Чернівці: Прут, 2008. — 216 с.
  • Виборчі технології: регіональний досвід/ У співавт. з О. Колесніковим. — Чернівці: Букрек, 2009. — 240 с.
  • Русинство: минуле і сучасність. — Чернівці: Прут, 2009. — 384 с.
  • Suceava — Hotin: Itinerarii culturale=kulturni marshruti=cultural itineraries/ У співавт. з С. Гакманом. — Cluj-Napoca: Qual Media, 2009. — 149 p.
 
Біобібліографічний покажчик — виданий до 60-ліття І. Г. Буркута. 2008 рік

Публікації в періодичних і спеціальних виданняхРедагувати

Опубліковано близько 1700 статей[3]

в журналах:
«Славяноведение» (Москва), «Русин» (Кишинів), Бліц-Захід (Львів), Буковинський вісник державної служби та місцевого самоврядування (Чернівці), Буковинський журнал (Чернівці), Вісник Чернівецького філософського товариства (Чернівці), Літопис Коломийський (Коломия), Мысль(Кишинів), Сучасність (Київ), Українська ластівка (Чернівці), Форум (Чернівці).

та газетах:
Буковина (Чернівці), Буковинське віче (Чернівці), Версії (Чернівці), Вечірні Чернівці (Чернівці), Вісті з України (Київ), Доба (Чернівці), За вільну Україну (Львів), Зоріле Буковиней (Чернівці), Крок. Захід (Чернівці), Молодий буковинець (Чернівці), Наш вибір (Київ), Незалежність (Київ), Нова буковинська газета (Чернівці), Радянська Буковина (Чернівці), Радянське село (Сторожинець), Радянський студент (Чернівці), Погляд (Чернівці), Салон Дона и Баса (Донецьк), Сельская жизнь (Київ), Слово Просвіти (Київ), Труд в Украине (Київ), Університетський вісник Чернівці), Час (Чернівці), Час-пік (Чернівці), Чернівці (Чернівці).

НагородиРедагувати

  • Ювілейна медаль «20 років незалежності України» (2011);
  • Медаль «За заслуги» (1996);
  • «Хрест Заслуги» (2006);
  • Звання «Лицар слова-2007» (2007);
  • Відзнака «За заслуги» Чернівецької ОДА.

ДжерелаРедагувати

  • ІГОР Буркут: Біобібліографічний покажчик. — Чернівці: Прут, 2008.- 148 с. (Автори-укладачі: І. О. Гаврада, М. М. Довгань, О. І. Щербанюк).
  • Буркут Ігор Григорович // Чернівецький національний університет ім. Ю.Федьковича: Імена славних сучасників/ Ред. кол.:С. В. Мельничук та ін. — К., 2005. –С. 100.
  • ІГОР Буркут — Людина, яку шанують // Час.- 2007.- 22 берез. (ч. 12). — С.1.
  • БУРКУТ Ігор Григорович // Інформаційний простір Буковини.- Чернівці, 2004. С. 110.
  • [БУРКУТ Ігор Григорович] // Пам'ятаймо! (знаменні та пам'ятні дати Буковини в 2007 р.): Бібліогр. Покажчик.- Чернівці, 2007.- С. 52-53.
  • Гусар Ю. «А ми тую славу збережемо…»: [Про І. Буркута] / Юхим Гусар // Буковинське віче. — 2010.- 3 березня (№ 16). — С. 4.
  • Гусар Ю. Історія, міфи, реальність — життєве захоплення: [24 березня -65 років від дня народження історика, політолога Ігоря Буркута] / Юхим Гусар //Буковинське віче.- 2012.- 24 березня (№ 12). — С. 4.
  • ЛИСЕНКО Л. Найвища насолода у пізнанні: [Про І.Буркута] // Погляд.- 2006.- 31 берез. (№ 25).- С. 7.

ПриміткиРедагувати

  1. Ігор Гаврада. «Біографічна довідка» в книзі: Ігор Буркут: Біобібліографічний покажчик. — Чернівці: Прут, 2008.- 148 с.- С. 8-10
  2. Круглашов А. М. Передмова до книги: Ігор Буркут: Біобібліографічний покажчик. — Чернівці: Прут, 2008.- 148 с.
  3. Дані на квітень 2012 року. Список статей за станом на 2008 рік приведено в книзі "Ігор Буркут. Біобібліографічний покажчик. 2008