Бучко Микола Іванович
Мико́ла Іва́нович Бучко́ (19 серпня 1948, Удич — 2 червня 2017[2], Чернівці) — український поет, член НСПУ (1984).
| Бучко Микола Іванович | |
|---|---|
| Народився |
19 серпня 1948 або 1948[1] Удич, Джулинський район (нині Теплицький район), Вінницька область, Українська РСР, СРСР |
| Помер |
2 червня 2017 або 2017[1] Чернівці, Україна |
| Діяльність | поет, перекладач |
| Галузь | творче та професійне письмоd[1], поезія[1] і перекладацтво[d][1] |
| Alma mater | ЧНУ імені Юрія Федьковича |
| Знання мов | українська[1] і румунська[1] |
| Членство | Національна спілка письменників України |
| Нагороди | |
Життєпис ред.
Народився 19 серпня 1948 р. в селищі Удич Теплицького району Вінницької області. Закінчив філологічний факультет Чернівецького університету.
Працював журналістом, редактором чернівецького муніципального видавництва «Місто». Займався видавничою справою. Літературну діяльність розпочав у 1960-х роках. Провідні мотиви його творів — пам'ять про загиблих на війні, утвердження миру, добра, справедливості.
Автор збірок віршів «Сонячні сходи», «Назустріч літу», «Після десяти заповідей або Вірші для сина». Низку поезій Миколи Бучка покладено на музику. Перекладав твори румунських письменників Ґеорґе Асакі, Міхая Емінеску, Богдана Гашдеу, Василя Левицького та інших, а також Пауля Целана. Окремі поезії Бучка перекладені російською, англійською, румунською мовами.
Лауреат літературних премій імені Павла Усенка (1984) і Дмитра Загула (1989) та літературно-мистецької премії імені Сидора Воробкевича (2000).
Примітки ред.
Джерела ред.
- Богайчук М. А. Бучко Микола Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2004. — Т. 3 : Біо — Бя. — 695 с. — ISBN 966-02-2682-9.
Посилання ред.
|
Це незавершена стаття про українського поета або поетесу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |