Відкрити головне меню

Дражньовський Роман Йосипович

український науковець, редактор, громадський діяч, географ, картограф

Рома́н Йо́сипович Дражньо́вський (13 серпня 1922[1] м Чортків — 8 липня 2006, Мілуокі) — вчений-географ, професор, ректор Українського вільного університету в Мюнхені, дійсний член НТШ.

Дражньовський Роман Йосипович
Роман Дражньовський.jpg
Народився 13 серпня 1922(1922-08-13)
Чортків
Помер 8 липня 2006(2006-07-08) (83 роки)
Мілвокі, Вісконсин, США
Громадянство Польща ПольщаFlag of the United States.svg США
Діяльність педагог, соціальний активіст
Заклад Український вільний університет
Посада ректор Українського вільного університету

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Активний молодіжний діяч, у часи Другої світової війни перебував в рядах дивізії «Галичина». Навчався в університеті Ґраца (1947—1950), Інсбрука. Після еміграції до США працював укладачем мап Колумбійського університету (1957—1962). 1962 року став магістром[1].

1972 року Український Соціологічний Інститут випустив друком під його редакцією «Фізичну карту України».

1974 року Діловий комітет земляків Чортківської округи випустив друком «Історично-мемуарний збірник Чортківської округи: повіти Чортків, Копичинці, Борщів, Заліщики» його авторства та Богдана Стефановича.

В 1977—1983 роках очолював Шкільну Раду при УККА, по ньому — Євген Федоренко.

1986 року виходить друком в його редакції книга «Хрестоматія тисячоліття хрещення Руси-України», Світовий Конґрес Вільних Українців, Світова Координаційна Виховно-Освітня Рада; Філядельфія — Торонто.

У 1995—1996 роках був ректором Українського Вільного Університету в Мюнхені.

Професор географії, проживає в Чикаго.

Входив до складу Президії СКВУ на Третьому світовому конгресі.

Написав передмову до видання «Ювілейний альманах Братства кол. вояків 1-ї Української дивізії Української Національної Армії», Торонто, друкарня отців Василіян, 2001.

Голова Братства колишніх вояків 1-ї Дивізії УНА, як члена Головної управи пращав Володимир Керода.

РодинаРедагувати

Його батько, Йосип Матвійович, за часів німецької окупації, працював на залізничній станції Чортків, арештований, засуджений «до вищої міри покарання — розстрілу із конфіскацією майна», розстріл замінено 15 роками таборів. Помер в засланні, 1992 року реабілітований. 2000 року Генеральна прокуратура України скасувала реабілітацію як «зраднику Батьківщини».

ПриміткиРедагувати

  1. а б Б. Мельничук. Дражньовський Роман… С. 530

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати