Відкрити головне меню

Ґрац (нім. Graz, словен. Gradec («малий замок»), словац. Štajerský Hradec) — місто на південному сході Австрії, центр федеральної землі Штирія. Ґрац — друге за величиною місто Австрії, нараховує 240 тисяч мешканців.

Ґрац
Graz

Герб
герб
Будинок ратуші
Будинок ратуші
Розташування міста Ґрац
Основні дані
47°04′00″ пн. ш. 15°26′00″ сх. д. / 47.06667° пн. ш. 15.43333° сх. д. / 47.06667; 15.43333
Країна Flag of Austria.svg Австрія[1]
Регіон Штирія
Столиця для Штирія і Райхсгау Штирія[2]

Межує з

— сусідні нас. пункти
Грац-Умгебунг ?
Поділ
  • Innere Stadtd, St. Leonhardd, Geidorfd, Lendd, Griesd, Jakominid, Liebenaud, St. Peterd, Waltendorfd, Riesd, Mariatrostd, Andritzd, Göstingd, Eggenbergd, Wetzelsdorfd, Straßgangd, Puntigamd
  • Засновано 1128
    Площа 127.56 км²
    Населення 286 686 (1 січня 2017)
    · густота 1,982 осіб/км²
    Висота НРМ 353 ± 1 м
    Водойма Мура
    Міста-побратими Тронгейм (жовтень 1968)[3][4], Тімішоара (14 травня 1982)[3][5][6], Дубровник (25 жовтня 1994)[3][7], Ковентрі (1957)[3][8], Монтклер (квітень 1950)[3][9], Гронінген (1965)[3][10], Дармштадт (жовтень 1968)[3][11], Пула (7 листопада 1972)[3][12], Трієст (22 травня 1973)[3][13], Марибор (22 жовтня 1987)[3][14], Печ (листопад 1989)[3][15], Баня-Лука, Санкт-Петербург (липень 2001)[3][16], Любляна (жовтень 2001)[3][17], Цельє, Аксарай, Перник
    Телефонний код 316
    Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
    Номери автомобілів G
    GeoNames 2778058
    OSM r34719  ·R
    Поштові індекси A-801x, A-802x, A-803x, A-804x, A-805x
    Міська влада
    Мер міста Siegfried Nagl
    Веб-сторінка whc.unesco.org/en/list/931
    Мапа


    Ґрац у Вікісховищі?
    Ґрац, малюнок Георга Фішера [18] (1670)
    Трамвайна мережа Ґрацу на 1997.

    ГеографіяРедагувати

    Місто розміщене на річці Мура, в південно-східній Австрії приблизно за 200 км на південний захід від Відня, 2,5 години на потязі або 2 години на автівці. Найближче велике місто Марибор в Словенії на відстані приблизно 50 км. Ґрац є столицею і найбільшим містом в Штирії, має великі площі лісових масивів.

    КліматРедагувати

    Містечко Ґрац розміщене на південний схід від Альп, які захищають його від домінуючих західних вітрів, які приводять фронти з Північної Атлантики в північно західній і центральній Європі. Через цей чинник погода в Ґраці зазнає середземноморського впливу. Ґрац має більше сонячних днів на рік, ніж Відень або Зальцбург, а також менше вітряних та дощових днів. Ґрац лежить в улоговині, що відкрита лише на південь, внаслідок чого клімат тепліший, ніж можна було б очікувати на цій широті. Рослини, властиві для місцевості Ґраца, зазвичай зростають набагато південніше. Проте цей м'який клімат негативно позначається на якості повітря, він робить місто схильним до смогу в зимовий період. Вихлопні гази з приблизно 120000 автомобілів у Ґраці є найбільшим джерелом забруднення його повітря.

    ТранспортРедагувати

    Широка мережа громадського транспорту Ґраца дозволяє легко пересуватися містом без автомобіля. Автобусна мережа охоплює усе місто. Її доповнює трамвайна мережа, що складається з шести маршрутів, два з яких ідуть до старої частини міста з головного залізничного вокзалу (Hauptbahnhof). Крім того, існує сім нічних автобусних маршрутів, але вони діють лише у вихідні дні і вечорами перед святковими днями. На головному залізничному вокзалі (Hauptbahnhof) є багато прямих потягів до більшості великих міст Австрії: Відня, Зальцбурга, Інсбрука, а також Марибора і Любляни в Словенії, Загреба в Хорватії, Праги в Чехії, Будапешта в Угорщині і Цюриха в Швейцарії. Потяги до Відня відправляються кожної години.

    Аеропорт Ґраца розміщений приблизно за 10 кілометрів на південь від центру міста і в декількох хвилинах ходьби від залізничного вокзалу. Є рейси до Берліна, Кельна / Боннаа, Дюссельдорфа, Франкфурта-на-Майні, Лондона, Мюнхена,Штутгарта, Цюриха, Жирони та Барселони (від 8/11/2007) і Осло.

    Освіта, культураРедагувати

     
    Оперний театр

    Навчальні закладиРедагувати

    У місті розміщений другий за величиною університет Австрії — Ґрацький університет імені Карла і Франца (нім. Karl-Franzens-Universität Graz).

    Пам'ятки та туризмРедагувати

    У 1999 році старе місто Ґраца було внесено до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Найважливішими пам'ятками є:

    Відомі уродженціРедагувати

    Див. такожРедагувати

    ПриміткиРедагувати

    1. archINFORM — 1994.
    2. (unspecified title)
    3. а б в г д е ж и к л м н п https://www.graz.at/cms/ziel/7771992/DE/
    4. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021786/7771992/Trondheim.html
    5. https://www.graz.at/cms/beitrag/10153337/7771992/Temeswar.html
    6. https://www.primariatm.ro/timisoara/index.php?meniuId=2&viewCat=171
    7. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021824/7771992/Dubrovnik.html
    8. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021739/7771992/Coventry.html
    9. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021740/7771992/Montclair.html
    10. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021778/7771992/Groningen.html
    11. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021784/7771992/Darmstadt.html
    12. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021794/7771992/Pula.html
    13. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021789/7771992/Triest.html
    14. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021817/7771992/Maribor.html
    15. https://www.graz.at/cms/beitrag/10021818/7771992/Pécs.html
    16. https://www.graz.at/cms/beitrag/10097148/7771992/St_Petersburg.html
    17. https://www.graz.at/cms/beitrag/10097146/7771992/Ljubljana.html
    18. нім. Georg Matthäus Vischer
    19. Karol Lewicki. Füger v. Rechtborn Maksymilian Aloizy (1774—1831) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków, 1948.— t. VII/2, zeszyt 32.— 194 s.— S. 188. (пол.)
    20. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

    ПосиланняРедагувати