Замок Еггенберг
Палац-замок Еґґенберґ (нім. Schloss Eggenberg) — найбільша аристократична резиденція Штирії. З його збереженим оздобленням, великими мальовничими садами, а також деякими спеціальними колекціями з Універсального музею Йоаннеум, розміщених у палаці та навколишньому парку, замок Еггенберг входить до числа найцінніших культурних скарбів Австрії. Палац Еггенберг розташований на висоті 381 метр на західній околиці міста.[2] Його архітектурний дизайн і все ще помітний відбиток багатовікової історії продовжують свідчити про мінливості та заступництво колись наймогутнішої династії Штирії, дому Еггенбергів.
| Замок Еггенберг | |
|---|---|
|
| |
|
47°04′26″ пн. ш. 15°23′28″ сх. д. / 47.07390000002777697° пн. ш. 15.39130000002777798° сх. д.Координати: 47°04′26″ пн. ш. 15°23′28″ сх. д. / 47.07390000002777697° пн. ш. 15.39130000002777798° сх. д. | |
| Тип | музей і палац |
| Статус спадщини | частина об'єкта Світової спадщини ЮНЕСКО[d] і пам'ятка культурної спадщини[d] |
| Країна |
 Австрія |
| Розташування |
Грац Штирія |
| Архітектурний стиль | бароко і рококо |
| Архітектор | Giovanni Pietro de Pomisd |
| Площа | 19,124 га і 66,1418 га |
| Засновано | 1635 |
| Власник | Штирія |
| Сайт | museum-joanneum.at/en/palace-and-gardens-schloss-eggenberg |
  Замок Еггенберг (Австрія) | |
 | |
 Замок Еггенберг у Вікісховищі | |
| Замок Еггенберг | |
|---|---|
| City of Graz – Historic Centre and Schloss Eggenberg [1] | |
| Світова спадщина | |
 Замок Еггенберг | |
| 47°04′26″ пн. ш. 15°23′28″ сх. д. / 47.07390000002777697° пн. ш. 15.39130000002777798° сх. д. | |
| Країна |
Австрія |
| Тип | музей і палац |
| Критерії | ii, iv |
| Об'єкт № | 931bis-002 |
| Регіон | Європа і Північна Америка |
| Зареєстровано: | 1999 (23 сесія) |
| Внесено зміни | 2010 включено Замок Еґґенберґ |
  | |
|
| |
 | |
| Замок Еггенберг у Вікісховищі | |
У 2010 році значення замку Еггенберг було визнано розширенням до списку історичного Старого міста Грац серед об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.
Історія та опис ред.
Маєток звелів звести в 1625 році князь Еґґенберґ, фаворит і найближчий радник імператора Фердинанда II, своєрідний австрійський Рішельє. Його улюблений архітектор — Джованні П'єтро де Поміс, пам'ятаючи про захоплення князя астрологією, спроектував будівлю в дусі гармонії епохи Відродження. До складу палацово-паркового комплексу увійшла й пізньоготична каплиця, побудована раніше предками князя.
Згідно з архітектурним проектом де Поміса, у замку все було покликане нагадувати про плин часу і рух зірок: чотири бічні вежі символізують пори року, 52 кімнати — кількість тижнів у році, 24 службових приміщення — кількість годин у добі. За деякими підрахунками, в резиденції рівно 365 вікон, за кількістю днів у році. Астрономічна іконографія відображена й у фресках центральної Зали планет, в оранжереї і в найстарішій частині саду.
Будівництво замку остаточно завершилося вже після смерті замовника в 1635 році. Основні оздоблювальні роботи велися у 1641—1646 роках. У 1666 році онук князя Еґґенберґа доручив художнику Гансу Вайсенкірхеру створити спеціально для замку 600 мальовничих робіт, які й дотепер прикрашають його стіни. Після смерті останнього нащадка роду Еґґенберґів замок успадкували їхні родичі, Герберштейни; вони володіли резиденцією до 1939 року. У XVIII столітті замок був заново мебльований у стилі рококо.
У 1939 році замок перейшов від Герберштейнів до уряду землі Штирія. Він входить до складу Художнього музею. Частина приміщень використовується для розміщення археологічної експозиції, перлина якої — Штретвегський культовий віз.
Див. також ред.
Посилання ред.
- Офіційний сайт [Архівовано 1 липня 2014 у Wayback Machine.]