Палац

монументальна парадна будівля, первинно резиденція володарюючих осіб

Пала́ц, дво́рець, двіре́ць[1] — спочатку це те саме, що княжі палати, тереми,[2] — «велика будівля з безліччю кімнат, яка є постійним місцеперебуванням царюючої особи, глави держави, а також членів царюючої родини»,[3][4] «пишний будинок, призначений під житло вищої знаті панів, князів, графів та інших багатих осіб»,[4] «будинок величної архітектури, що має громадське або культурне призначення».[3] «Парадна споруда; спочатку — резиденція володарів або представників вищих верств суспільства, пізніше — будинки органів державної влади та різного громадського призначення».[5] Князівський палац з двором називався «Внутрішнім городом»,[6]

Палац
Зображення
Категорія для видів з цього об'єкта d
CMNS: Палац у Вікісховищі

Назва ред.

Палац — від Палатинського пагорба у Римі  — назви резиденції імператора Августа на Палатинському пагорбі (Palatinus)) — велика монументальна парадна будівля. Спочатку резиденція володаря, царственої особи, глави держави, а також членів царственої родини. Пізніше це також було житло вищої знаті панів, князів, графів та інших багатих осіб. З ХІІІ-XV ст. також будівля органів державної влади, а з XIX-ХХ ст. найважливіші громадські будівлі також називалися палацами. Українське «палац» походить через посередництво пол. pałac, чеськ. palác і італ. palazzo від лат. palātium, Palātium. Те ж походження має і слово «палата» (через грец. παλάτιον).[7]

Сучасні будинки органів державної влади та різного громадського призначення», що мають назву «палац» ред.

  • Палац культури
  • Палац одружень — будівля, призначена для реєстрації шлюбу в урочистій обстановці. На відміну від звичайного РАЦСу у палацах одружень не займаються реєстрацією інших цивільних станів.
  • Палац спорту

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Двірець // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Розділ 3. Домашнє життя. Історія української культури / За загал. ред. І. Крип'якевича. (за виданням 1937 року) — 4-те вид., стереотип. — К.: Либідь, 2002. — 656 с. ISBN 966-06-0248-0. Доступ: http://izbornyk.org.ua/krypcult/krcult03.htm
  3. а б Палац // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. а б Палац // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  5. Палац // Термінологічний словник-довідник з будівництва та архітектури / Р. А. Шмиг, В. М. Боярчук, І. М. Добрянський, В. М. Барабаш ; за заг. ред. Р. А. Шмига. — Львів, 2010. — С. 143. — ISBN 978-966-7407-83-4.
  6. Детская энциклопедия: для среднего и старшего возраста. Том: 7 Из истории человеческого общества / Гл.редакция: Д.Д. Благой, В.А. Варсанофьева, Б.А.Воронцов-Вельяминов, П.А. Генкель и др.; гл. редактор: А.И. Маркушевич; научн.редакторы: С.Д. Сказкин, М.В. Нечкина, Н.П. Кузин, А.В. Ефимов, А.И. Стражев, А.Г. Бокщанин; зам. Гл.редактора: П.А. Мичурин. — Изд. Академии педагогических наук РСФСР, Москва 1961, С: 621 (с.:69-70, 215-216, 219)
  7. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.

Джерела ред.