Відкрити головне меню

Олексій Михайлович Романов (19 (29) березня 1629(16290329) — 29 січня (8 лютого) 1676) — другий московський цар (1645—76) з династії Романових. Батько Петра І . Повний титул: «Божою милістю Великий Государ, Цар і Великий князь, всієї Великої й Малої, й Білої Росії самодержець, і багатьох держав і земель Східних і Західних, і Північних отчич і дідич, і спадкоємець, і государ, і власник» (рос. Божиею милостью Великий Государь Царь и Великий князь, всея Великия и Малыя и Белыя Росии самодержец, и многих государств и земель Восточных и Западных и Северных отчич и дедич и наследник и государь и обладатель).

Олексій Михайлович
рос. Алексей Михайлович
церк.-слов. Алеѯі́й а҃ Мїха́иловичъ
Олексій Михайлович
Портрет Олексія Михайловича
невідомий художник, XVIII століття
Олексій Михайлович
Прапор
9-й Государ, Цар і Великий князь всієї Русі
Прапор
14 липня 1645 — 29 січня 1676
Співправитель: Олексій Олексійович (1656-1670)
Попередник: Михайло I Федорович
Спадкоємець: Дмитро Олексійович (1648-1649);
Олексій Олексійович (1654-1670);
Федір Олексійович (1670-1676)
Наступник: Федір III Олексійович
 
Народження: 19 (29) березня 1629(1629-03-29)
Москва, Московське царство[1]
Смерть: 29 січня (8 лютого) 1676(1676-02-08) (46 років)
Москва
Громадянство: Московське царство
Віросповідання: православна церква
Династія: Романови
Батько: Михайло I Федорович
Мати: Стрешнєва Євдокія Лук'янівна[d][2]
У шлюбі з: Милославська Марія Іллівна[3] і Наришкіна Наталія Кирилівна[3][4][…]
Діти: Федір, Софія, Іван, Петро, Наталя
Автограф: Автограф царя Алексея Михайловича Сытин 3века 1912.jpg
Монограма: Монограма

CMNS: Медіафайли на Вікісховищі

Wikisource-logo.svg Роботи у  Вікіджерелах

ПравлінняРедагувати

 
Прижиттєвий портрет Олексія Михайловича

За царювання Олексія Михайловича державний устрій Московської держави став набирати характеру абсолютизму. Соборне уложення 1649 року остаточно закріпачувало селян та розширювало права дворянства і купецтва[6], Церковна реформа патріарха Никона (1666) викликала розкол Московської церкви (поява «старообрядництва») та жорстоку церковно-релігійну боротьбу. Зовнішня політика Московського царства за Олексія Михайловича відзначалась активною експансією щодо сусідніх народів та країн, уклав Переяславський договір 1654 з Україною. Порушуючи умови договору, ще за життя Богдана Хмельницького намагався здійснити ряд заходів, спрямованих на обмеження державних прав України.

У 1654—1656 і 1660—1667 роках вів війну з Річчю Посполитою. Зайнявши за допомогою козацьких полків всю Білорусь і Литву, припинив дальші воєнні дії, які мали завершитись повним вигнанням шляхти Речі Посполитої з українських земель. Сподіваючись стати королем Речі Посполитої і нехтуючи інтересами України, уклав Віленське перемир'я 1656 року[7] В результаті Андрусівського перемир'я 1667 та «Вічного миру» 1686, Річ Посполита й Московське царство розділили між собою Україну по Дніпру, Київ дістався Москві. Війна зі Швецією (1656-58) за вихід до Балтійського моря закінчилася невдачею.

Протягом 1670-х велися війни з Кримським ханством та Османською імперією, в яких Московії не вдалося пробитись до Чорного моря. Постійні воєнні дії та погіршення становища населення викликали бунти та повстання (1648 та 1662 у Москві, 1650 у Пскові і Новгороді, 1670–1671 під проводом Степана Разіна на Дону, Поволжі та півдні Московської держави), які були жорстоко придушені.

ПриміткиРедагувати

  1. Національна бібліотека Німеччини, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #118501909 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. К. Б.—Р. Алексей Михайлович // Русский биографический словарьСанкт-Петербург: 1900. — Т. 2. — С. 23–35.
  3. а б Алексей Михайлович // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. АндреевскийСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. I. — С. 417–420.
  4. Н. У. Алексей Михайлович // Энциклопедический лексиконСанкт-Петербург: 1835. — Т. 1. — С. 491–495.
  5. Наталья Кирилловна // Энциклопедический словарьСанкт-Петербург: Брокгауз — Ефрон, 1897. — Т. XXа. — С. 673–674.
  6. Соборное уложение// в кн.: Собрание узаконений русского государства. Издание Е. П. Карновича. Том 1. Царствование Алексея Михайловича с 1649 по 1676 год. — Спб., 1874.
  7. «Віленське перемир'я 1656» на сайті Інституту історії України НАНУ

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати