Відкрити головне меню

Координати: 47°16′00″ пн. ш. 11°23′00″ сх. д. / 47.26667° пн. ш. 11.38333° сх. д. / 47.26667; 11.38333

І́нсбрук (нім. Innsbruck) — головне місто провінції Тіроль в західній Австрії.

Інсбрук
нім. Innsbruck

Герб
Герб міста
Панорама міста
Панорама міста
Розташування міста Інсбрук
Основні дані
47°16′ пн. ш. 11°23′ сх. д. / 47.267° пн. ш. 11.383° сх. д. / 47.267; 11.383
Країна Австрія
Регіон Тіроль
Столиця для Тіроль, Innkreis[d][1][2] і Інсбрук-Ланд

Межує з

— сусідні нас. пункти
Абзам, Альдранс, Ампасс, Гетценс, Ланс, Муттерс, Наттерс, Рум, Шарніц, Шенберг-ім-Штубайталь, Таур, Цірль, Фельс (Австрія), Пач і Зефельд-ін-Тіроль ?
Статус міста 1294
Площа 104,91 км²
Населення 130 894 тис.чол.
· густота 1,124 осіб/км²
Висота НРМ 574  м
Водойма Інн
Міста-побратими Новий Орлеан (14 липня 1995)[3], Гренобль (10 травня 1964)[4], Фрайбург (3 травня 1963)[5], Сараєво (27 жовтня 1980)[6], Ольборг (13 березня 1982)[7], Тбілісі (9 жовтня 1982)[8], Оматі (Наґано), Краків (19 серпня 1998)[9],&32;Aalborg Municipality[d] (1967)
Телефонний код 0512
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів I
GeoNames 2775216, 2775220
OSM r4835169  ·R
Поштові індекси 6010-6080
Міська влада
Мер міста Христине Оппіц-Плерер
Веб-сторінка innsbruck.at
Мапа


Інсбрук у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Найперші сліди існування людських поселень сягають кам'яної доби. Археологічні знахідки показують, що область була населена безперервно. У IV столітті римляни встановили армійську станцію Veldidena (ім'я виживається в назві сьогоднішнього міського районну Wilten) в Oenipons (Innsbruck), щоб захистити економічно важливу комерційну дорогу Верона-Бреннер-Ауґсбурґ. Зв'язки вздовж цієї дороги перервалися під час Великого переселення народів у IV столітті.

Перша згадка міста Інсбрук датується 1187 роком. Слово bruck походить від нім. Brücke — «міст», який приводить до «мосту над річкою Інн». На печатці міста і гербі зображений вигляд мосту з пташиного польоту, проект використовується починаючи з 1267 року. Дорога через прохід і перевал Бреннер була тоді головною транспортною комунікацією, що пов'язувала між собою північ і південь, це найлегший маршрут через Альпи. Доходи, отримані від обслуговування транзиту, надавали можливість місту процвітати.

Інсбрук став столицею всього Тіролю в 1429 і в п'ятнадцятому сторіччі місто стало центром Європейської політики і культури, коли імператор Максиміліан I перемістив імперський суд до Інсбруку в 1490-х роках.

У 1938 році Австрія була анексована Нацистською Німеччиною (т.з.«аншлюс»). Між 1943 і квітнем 1945, на Інсбрук було здійснено 21 бомбову атаку і місто зазнало значних пошкоджень. Тут був розташований концтабір KZ Innsbruck-Reichenau.[10]

У 1929 році, в Інсбруці проходив перший офіційний австрійський чемпіонат з шахів.

ГеографіяРедагувати

Місто лежить на висоті 547 м над рівнем моря на річці Інн, у широкій долині між високими горами: Nordkette (Hafelekar, 2,334 м) на півночі, Patscherkofel (2,246 м) і Serles (2,718 м) на півдні. Середньорічна температура 8,25 °C.

КліматРедагувати

Клімат мiста
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 20,2 18,6 23,9 26,4 32,2 33,6 37,7 35,0 32,1 26,0 21,2 17,1 37,7
Середній максимум, °C 3,5 6,3 11,3 14,8 20,3 22,6 24,7 24,4 20,8 15,8 8,2 3,7 14,7
Середня температура, °C −1,7 0,4 4,8 8,4 13,4 16,1 18,1 17,7 14,0 9,1 2,9 −1 8,5
Середній мінімум, °C −5,2 −3,7 0,2 3,4 7,8 10,8 12,8 12,7 9,3 4,8 −0,5 −4,2 4,0
Абсолютний мінімум, °C −23,8 −17,3 −16,5 −4,8 −2,3 3,0 4,4 1,9 −0,9 −6,6 −17,9 −20,1 −23,8
Норма опадів, мм 43.9 41.4 55.9 57.7 87.1 110.3 137.2 111.3 78.1 57.3 63.2 53.1 896.5
Кількість сонячних годин 94,7 121,1 154,2 168,2 193,0 186,8 215,5 214,4 180,0 159,0 102,2 82,8 1871,9
Кількість днів з опадами 7,4 7,3 8,8 9,7 10,7 13,2 13,9 12,6 9,2 7,8 9,0 8,6 118,2
Кількість сніжних днів 20,3 14,8 6,2 1,9 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,3 5,1 16,5 65,1
Джерело: Central Institute for Meteorology and Geodynamics[11][12]

ТранспортРедагувати

Інсбрук розташований уздовж коридора A12/A13, забезпечуючи доступ автостради до Верони (Італія) і Мюнхена (Німеччина).

Головна станція Інсбрука — один з залізничних вокзалів в Австрії, який відвідують найчастіше. Австрійська східно-західна залізниця перетинає гори через прохід Бреннер, сполучаючи північну Італію з південною Німеччиною.

 
Міжнародний аеропорт «Кранебіттен»

Аеропорт Інсбрук виконує рейси до Франкфурта, Лондона і Відня.

Міська трамвайна мережа складається з двох міських ліній і двох ліній, які обслуговують околиці, — Innsbrucker Mittelgebirgsbahn і Stubaitalbahn. Мережа буде збільшена протягом майбутніх років, щоб досягти міст Халль-ін-Тіроль на сході і Вьольс на заході. Розвиток тролейбусних ліній буде зупинено у зв'язку зі збільшенням трамвайної мережі.

ДемографіяРедагувати

Рік Населення Зміна
1900 49 727
1951 95 055 +91.2%
1961 100 959 +6.2%
1971 116 104 +15.0%
1981 117 287 +1.0%
1991 118 112 +0.7%
2001 113 392 −4.0%
2011 118 895 +4.9%
2014 124 579 +4.8%

Населення становить 117 916 (2007), разом із передмістям — 250 000[13].

Більшість мешканців Інсбрука є тірольського походження. Проте, як і в багатьох європейських містах, тут існують національні меншини, які разом співіснують з європейською більшістю. До них належать турки, північні африканці, індуси, цигани і китайці. Багато елементів їх культури можна знайти по всьому місту: на ринках, у ресторанах і магазинах; деякі все ще вживають свою традиційну мову в побуті.

Національні меншини
Меншина Населення (2015)
  Німеччина 7,487
  Італія 2,980
  Туреччина 2,972
  Сербія 1,456
  Боснія і Герцеговина 1,294

Наука і освітаРедагувати

Визначні місцяРедагувати

Інсбрук — всесвітньовідомий центр зимових видів спорту. Двічі приймав Зимові Олімпійські ігри — в 1964 та 1976 роках.

Відомі людиРедагувати

Міжнародні відносиниРедагувати

Міста-побратимиРедагувати

ПартнериРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Allerhöchste Verordnung, die Territorial-Eintheilung des Königreichs Baiern betreffend // Königlich-Baierisches Regierungsblatt — 1808. — Vol. 1808, вип. XXXIII.
  2. Die Abtretung der gefürsteten Grafschaft Tirol betreffend // Königlich-Baierisches Regierungsblatt — 1814. — Vol. 1814, вип. XLVII..
  3. https://www.innsbruck.gv.at/page.cfm?vpath=buergerinnen--politik/innsbruck-international/innsbrucks-partnerstaedte#neworleans
  4. https://www.innsbruck.gv.at/page.cfm?vpath=buergerinnen--politik/innsbruck-international/innsbrucks-partnerstaedte#grenoble
  5. https://www.innsbruck.gv.at/page.cfm?vpath=buergerinnen--politik/innsbruck-international/innsbrucks-partnerstaedte#freiburg
  6. https://www.innsbruck.gv.at/page.cfm?vpath=buergerinnen--politik/innsbruck-international/innsbrucks-partnerstaedte#sarajevo
  7. https://www.innsbruck.gv.at/page.cfm?vpath=buergerinnen--politik/innsbruck-international/innsbrucks-partnerstaedte#aalborg
  8. https://www.innsbruck.gv.at/page.cfm?vpath=buergerinnen--politik/innsbruck-international/innsbrucks-partnerstaedte#tbilisi
  9. https://www.innsbruck.gv.at/page.cfm?vpath=buergerinnen--politik/innsbruck-international/innsbrucks-partnerstaedte#krakau
  10. Christine O'Keefe. Concentration Camps. [1]
  11. Klimadaten von Österreich 1971-2000 -Innsbruck-Flugplatz (in German). Central Institute for Meteorology and Geodynamics.
  12. Klimadaten von Österreich 1971-2000 -Innsbruck-Uni (German). Central Institute for Meteorology and Geodynamics. Процитовано 2012-09-06. 
  13. Statistik Austria [2], City of Innsbruck Website [3]
  14. Jérôme Steffenino, Marguerite Masson. Ville de Grenoble –Coopérations et villes jumelles. Grenoble.fr. Процитовано 16 May 2013. 
  15. Fraternity cities on Sarajevo Official Web Site. © City of Sarajevo 2001–2008. Процитовано 2008-11-09. 
  16. Aalborg Twin Towns. Europeprize.net. Процитовано 19 August 2013. 
  17. Aalborg Kommune – Venskabsbyer. Web.archive.org. 2007-11-14. Архів оригіналу за 2007-11-14. Процитовано 2009-07-26. 
  18. Tbilisi Sister Cities. Tbilisi City Hall. Tbilisi Municipal Portal. Архів оригіналу за 2013-07-24. Процитовано 2013-08-05. 
  19. ja:友好・姉妹都市. Omachi City Hall (Japanese). Omachi Municipal Office. Архів оригіналу за 2014-08-17. Процитовано 2014-08-17. 
  20. Kraków - Miasta Partnerskie [Kraków -Partnership Cities]. Miejska Platforma Internetowa Magiczny Kraków (Polish). Архів оригіналу за 2013-07-02. Процитовано 2013-08-10. 
  21. Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — 992 с. — ISBN 3-540-00238-3.

ПосиланняРедагувати