Фонтан Леопольда
Фонтан Леопольда — скульптурна композиція з фонтаном у центрі міста Інсбрука в Австрії. На вершині монумента знаходиться кінна статуя ерцгерцога Тіроля Леопольда V Фердинанда. Одна з перших відомих кінних статуй з двома точками опори.
Фонтан Леопольда | |
---|---|
47°16′08″ пн. ш. 11°23′43″ сх. д. / 47.269062000027773252° пн. ш. 11.395455000028° сх. д.Координати: 47°16′08″ пн. ш. 11°23′43″ сх. д. / 47.269062000027773252° пн. ш. 11.395455000028° сх. д. | |
Тип | фонтан[1] |
Статус спадщини | пам'ятка культурної спадщини[d][1] |
Країна | Австрія |
Розташування | Інсбрук[1] |
Фонтан Леопольда у Вікісховищі |
Історія ред.
Ініціатором створення пам'ятника став сам ерцгерцог Леопольд V Фердинанд. Спочатку він хотів, щоб, крім власної кінної статуї, всю композицію прикрашали ще багато алегоричних фігур з античної міфології. Але через передчасну смерть ерцгерцога в 1632 році (у віці 45 років) повністю задум так і не був реалізований. На даний час біля постаменту розміщені шість фігур: Океану, Діани, Амфітрити, Мопса, Нептуна і Тритона.
Автором проекту став придворний архітектор Крістоф Гумп. Судячи з усього, саме він задумав і здійснив сміливу ідею про створення кінної статуї. Безпосередньо скульптури відливав Каспар Грас.
Варто зазначити, що невдовзі після будівництва пам'ятника нижні статуї були демонтовані і майже сто років зберігалися далеко від сторонніх очей. Справа в тому, що після завершення Тридцятилітньої війни в Тіролі знову стала впливовою Католицька церква. А напівоголені фігури, та ще й античних (тобто язичницьких) богів, здавалися представникам суворої християнської моралі недозволено фривольними. Лише в XVII столітті, коли звичаї пом'якшилися, статуї повернули на місце. Однак і пізніше їх не раз монтували на нових місцях. Деякий час кінна статуя розміщувалася на окремому постаменті без фонтану і без інших фігур. Нинішня композиція у такому вигляді сформувалася до кінця XIX століття.
Галерея ред.
-
Бронзова фігура біля фонтану
-
Загальний вигляд статуї і фонтани
-
Табличка на пам'ятнику
-
Вид площі з фонтаном
-
Кінна статуя
Література ред.
- Christoph Hölz, Klaus Tragbar, Veronika Weiss (Hrsg.):. Haymon, Innsbruck 2017, ISBN 978-3-7099-7204-5, S. 39.
- Scheicher, Wiesauer: Laufbrunnen, Leopoldsbrunnen. In: Tiroler Kunstkataster. Abgerufen am 17. Juli 2019.
Примітки ред.
- ↑ а б в Wiki Loves Monuments monuments database — 2017.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |