Відкрити головне меню

О́сло (норв. Oslo Аудіо вимоваопис файлу) — столиця Норвегії. Населення міста — 658 390 осіб (дані за 2016).

Осло
Oslo
Oslo komm.svg
Герб Осло
Осло
Основні дані
Країна Норвегія Норвегія
Фюльке Акерсгус
Засновано 1000
Статус з 1049 року
Населення 658 390 осіб (2016)[1]
Площа 454,03 км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Географічні координати 59°56′58″ пн. ш. 10°45′23″ сх. д. / 59.94944° пн. ш. 10.75639° сх. д. / 59.94944; 10.75639Координати: 59°56′58″ пн. ш. 10°45′23″ сх. д. / 59.94944° пн. ш. 10.75639° сх. д. / 59.94944; 10.75639
Висота над рівнем моря макс. 300—700 м м
Міста-побратими Санкт-Петербург, Шанхай, Гельсінкі, Сеул, Ташкент, Астана, Відень, Калгарі, Копенгаген, Йокогама, Нью-Йорк, Варшава, Бухарест, Мінськ, Вільнюс, Алмати, Монреаль, Будапешт, Антверпен, Нельспрюйт, Гетеборг, Софія, Артвін, Рейк'явік, Київ, Тирана, Бішкек, Роттердам, Мельбурн, Монреаль, Мінас-Жерайс, Шлезвіг-Гольштейн, Оїсо, Стокгольм, Вашингтон, Кобе, Лондон, Вальпараїсо, Л'Алфас-дел-Пі і Херсон
Місцева влада
Веб-сторінка Офіційна сторінка
Мер Фабіан Станг
Карта
Осло (Норвегія)
Осло
Осло

Осло у Вікісховищі?

Зміст

ІсторіяРедагувати

Відповідно до норвезьких сказань, Осло засновано приблизно в 1048 королем Гаральдом III. Однак нещодавно археологами тут були знайдені християнські поховання, датовані періодом до 1000.

З кінця XIII століття до 1380 — резиденція норвезьких королів, а з 1572 — центр данської адміністрації в Норвегії.

У 1624 місто вщент вигоріло. Король Данії та Норвегії Кристіан IV Данський вирішив не відновлювати зруйноване місто, натомість біля фортеці Акерсхус побудував нове, назвавши його на свою честь Християнією.

У 1814 Християнія стала столицею Норвегії у складі союзу зі Швецією.

З 1905 — столиця незалежного королівства Норвегії.

1 січня 1925 місто перейменували в Осло.

З 9 квітня 1940 по 8 травня 1945 окуповане нацистською Німеччиною.

У 1952 в Осло відбулися VI Зимові Олімпійські ігри.

ГеографіяРедагувати

РозташуванняРедагувати

КліматРедагувати

Осло розташоване в зоні континентального клімату, котра характеризується прохолодним літом. Найтепліший місяць — липень з середньою температурою 17.8 °C (64 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою -3.3 °C (26 °F).[2]

Клімат Осло
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 12 12 17 23 28 35 32 33 27 20 15 12 35
Середній максимум, °C 0 0 3 9 16 20 21 20 15 8 3 0 10
Середня температура, °C −3 −3 0 5 12 15 17 16 11 6 1 −2 6
Середній мінімум, °C −6 −7 −2 1 7 11 12 11 7 3 −1 −5 2
Абсолютний мінімум, °C −26 −26 −22 −7 −2 1 5 0 −2 −8 −13 −22 −26
Норма опадів, мм 50 40 60 40 50 80 70 90 70 90 70 50 760
Джерело: Weatherbase


У районі Гроруддален розташований Гроруд-парк.

НаселенняРедагувати

 
Адміністративний поділ Осло

1 січня 2004 була проведена реформа адміністративно-територіального поділу. Райони Сентрум (центральна частина міста) і Марка (ліс і сільськогосподарські території) в політичному сенсі не є справжніми кварталами.[3]

Район Населення (2012)[4] Площа км² номер
Ална 47,786 13.7 12
Б'єрке 29,090 7.7 9
Фрогнер 52,531 8.3 5
Гамле Осло 44,958 7.5 1
Гроруд 26,777 8.2 10
Grünerløkka 49,307 4.8 2
Нурдре Акер 48,432 13.6 8
Нурстранн 47,696 16.9 14
Сагене 35,990 3.1 3
St. Hanshaugen 34,109 3.6 4
Stovner 30,554 8.2 11
Сендре Нурстранн 36,304 18.4 15
Уллерн 31,275 9 6
Вестре Акер 45,186 16.6 7
Естенше 47,164 12.2 13
Разом 607,159 151.8

З XIX-го століття місто почали розділяти на Західну частину (Vestkanten) і Східну частину (Ostkanten).

У західній частині переважають етнічні норвежці та поселенці із західних країн, які живуть у будинках і котеджних селищах, що розкинулось на величезній території аж до Берума (Baerum), найближчого передмістя Осло. Рівень життя вважається найвищим у країні, а середній дохід вище середнього по країні майже в два рази. Чисельність населення Західної частини на 2009-й рік становить 196 000 чоловік.

У східній частині живе 360 000 осіб, з яких 65-80 % іммігранти першого і другого покоління. У багатьох школах і коледжах цієї частині міста немає етнічних норвежців, у тому числі вчителів. Рівень життя найнижчий у Норвегії. На східних околицях міста характерні багатоповерхові будинки блокового типу, побудовані в період 1985—1995, коли спостерігався величезний потік іммігрантів із Північної та Східної Африки, також Середньої Азії. Ближче до центру розташовані старі п'ятиповерхові будинки, в яких жив робітничий клас 50-х років.

Релігія Осло[5]
релігія відсоток
Християнство
  
69.83%
Іслам
  
3.59%
Буддизм
  
0.51%
Інші
  
26.07%
Рік Населення Зміна
1500 2500
1951 434 365 +17274.6%
1961 475 663 +9.5%
1971 481 548 +1.2%
1981 452 023 −6.1%
1991 461 644 +2.1%
2001 508 726 +10.2%
2011 599 230 +17.8%
2014 634 463 +5.9%
2015 647 676 +2.1%
Source: Statistics Norway.[6]
Представники національних меншин у місті (2015)[7]
# Країна Населення
1   Пакистан 22,864
2   Польща 15,862
3   Швеція 13,911
4   Сомалі 13,789
5   Ірак 7,854
6   Шрі-Ланка 7,272
7   Марокко 6,569
8   Туреччина 6,397
9   Іран 6,192
10   В'єтнам 6,164
11   Філіппіни 5,917
12   Індія 5,246
13   Данія 3,777
14   Німеччина 3,678
15   Афганістан 3,607
16   Росія 3,475
17   Боснія і Герцеговина 3,262
18   Литва 3,013
19   Ефіопія 2,977
20   Велика Британія 2,929
21   КНР 2,893
22   Косово 2,789
23   Еритрея 2,617
24   Румунія 2,413
25   Франція 2,180

Наука і освітаРедагувати

 
Норвезька академія музики
  • Університет Осло (заснований 1811 року, найбільший і найпрестижніший університет Норвегії, 2016 року тут навчалися 27 886 студентів і працювали 6 334 співробітників[8])
  • Норвезька школа бізнесу
  • Норвезька школа інформаційних технологій
  • Школа архітектури та дизайну Осло
  • Норвезька школа спортивних наук
  • Норвезька академія музики
  • Норвезька школа богослов'я
  • Національна академія мистецтв
  • Норвезький університет природничих наук
  • Норвезька військова академія
  • Національний коледж оборони Норвегії
  • Норвезький університетський коледж поліції
  • Норвезька школа ветеринарії
  • Державна академія образотворчих мистецтв
  • Національна бібліотека Норвегії

КультураРедагувати

У західній частині міста розташований півострів Бюґдьой, на якому знаходяться п'ять національних музеїв і королівський маєток.

Головні пам'ятки Осло:

У місті діє дієцезія Осло.

ТранспортРедагувати

 
Логотип метрополітену Осло

Розташоване на березі затоки Осло-фіорд Осло є головним портом Норвегії.

Місто має декілька аеропортів (Аеропорт Осло). На кінець 2010-х діючі — Осло-Торп та Осло-Гардермуен, з якими діє залізничне сполучення. Потяги під орудою Flytoget та Norges Statsbaner відправляються зі станції Осло-Центральне до станцій Аеропорт Саннефіорд та Гардермуен відповідно.

З 1898 року в Осло діє мережа міських залізниць (Westbanen). В 1966 відкрито метро (Т-бане). В 1990-х роках відбулося з'єднання цих двох систем міського рейкового транспорту. Велика частина метрополітену проходить по поверхні, а одна з ліній піднімається на пагорби на північному заході Осло до висоти 469 м.

Осло має розгалужену автобусну мережу — 32 міські лінії, а також регіональні автобуси, що сполучають з сусіднім графством Акерсхус.

В Осло розвинена система громадського транспорту. В межах міста існує мережа трамваїв, Т-бане, автобусів, електричок, а також катерів/поромів до найближчих островів у фіорді та до музейного півострова Бігдей. Система міського транспорту керується з єдиного центру (Oslo Sporveier) та передбачає уніфіковану оплату за проїзд — один квиток дозволяє пересуватися містом впродовж години з необмеженою кількістю пересадок між видами транспорту.

Приміське сполучення також уніфіковане в межах Стуросло Локальтрафік (Storoslo Lokaltrafik, SL). Оплата проводиться залежно від кількості зон, які покриває поїздка.

Через місто прямують автостради європейський маршрут E6 та європейський маршрут E18, та побудовані два кільця автодоріг Кільцева автодорога 2 та Кільцева автодорога 3

Уряд країни офіційної заборонив продавати бензинові та дизельні автомобілі після 2025 року та вирішив прибрати всі паркувальні місця в Осло. Починаючи з 2015 року в центрі Осло проїзд дорогами загального призначення приватним транспортним засобам заборонено, а до 2019 року вже буде створена 60 км буферна зона.[9]

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

Докладніше: Музеї Осло

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати