Адміністративний поділ Норвегії

Адміністративний поділ Норвегії — ієрархічна система поділу території Норвегії на окремі ділянки з метою організації державного управління. Крім юридичної системи адміністративного поділу існує традиційна, яка часто використовується в побуті та літературі.

Норвегія складається з 5 основних неофіційних регіонів, 15 фюльке (районів), 356 комуни. Столиця Осло є і фюльке і комуною одночасно.[1]

Фюльке

ред.
Докладніше: Фюльке Норвегії

Норвегія, станом на 1 січня 2024 року, складалася з 15 фюльке (районів).

Проте з 1 січня 2024 року після рішення Стортингу від 14 червня 2022 року стало 15 фюльке[2]. Три з нещодавно об’єднаних округів (Вестфолл-ог-Телемарк, Вікен[3][4] і Трумс-ог-Фіннмарк[5]) розпалися та замінені округами, що були раніше, хоч і з незначними змінами. У всіх трьох округах під час і після злиття у 2020 році спостерігалася критика з боку населення, що й сприяло рішенню скасувати частину адміністративної реформи 2020 року.

Решта нових фюльке (Агдер, Іннланнет та Вестланн) залишаться.

ISO Герб Фюльке Адміністративний
центр
Регіон Площа
(км²)
Населення
(2016 рік)
Густота
(осіб на км²)
Комуни Вебсайт
01
 
Естфолл
(Østfold)
Сарпсборг
(Sarpsborg)
Естланн 4,180,70 290,412 69,5 18 [1][недоступне посилання з червня 2019]
02
 
Акерсгус
(Akershus)
Осло
(Oslo)
Естланн 4,917,94 596,704 121,3 22 [2] [Архівовано 28 грудня 2019 у Wayback Machine.]
03
 
Осло
(Oslo)
Осло
(Oslo)
Естланн 454,07 660,987 1455,7 1 [3]
06
 
Бускерюд
(Buskerud)
Драммен
(Drammen)
Естланн 14,910,94 278,028 18,6 21 [4] [Архівовано 27 травня 2016 у Wayback Machine.]
07
 
Вестфолл
(Vestfold)
Тенсберг
(Tønsberg)
Естланн 2,225,08 245,160 110,2 9 [5] [Архівовано 12 травня 2006 у Wayback Machine.]
08
 
Телемарк
(Telemark)
Шієн
(Skien)
Естланн 15,296,34 172,527 11,3 18 [6] [Архівовано 4 травня 2016 у Wayback Machine.]
11
 
Ругаланн
(Rogaland)
Ставангер
(Stavanger)
Вестланн 9,375,97 470,907 50,2 26 [7] [Архівовано 30 грудня 2019 у Wayback Machine.]
15
 
Мере-ог-Ромсдал
(Møre og Romsdal)
Молде
(Molde)
Вестланн 15,101,39 265,181 17,5 36 [8] [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]
18
 
Нурланн
(Nordland)
Буде
(Bodø)
Нур-Норге 38,482,39 241,948 6,3 44 [9] [Архівовано 18 січня 2022 у Wayback Machine.]
34
 
Іннланнет
(Innlandet)
Ліллегаммер
(Lillehammer)
Естланн 52,113 370,603 7,5 46 [10]
42
 
Агдер
(Agder)
Крістіансанн
(Kristiansand)
Серланн 16,433 308,843 20,6 25 [11]
46
 
Вестланн
(Vestland)
Берген
(Bergen)
Вестланн 33,871 638,821 20 43 [12]
50
 
Тренделаг
(Trøndelag)
Стейнх'єр
(Steinkjer)
Тренделаг 41,254,29 450,496 10,9 47 [13] [Архівовано 15 грудня 2017 у Wayback Machine.]
19
 
Трумс
(Troms)
Трумсе
(Tromsø)
Нур-Норге 25,862,91 164,613 6,4 24 [14] [Архівовано 11 червня 2016 у Wayback Machine.]
20
 
Фіннмарк
(Finnmark)
Вадсе
(Vadsø)
Нур-Норге 48,631,04 75,886 1,5 19 [15] [Архівовано 27 грудня 2019 у Wayback Machine.]
 
15 фюльке 2024 Норвегії та 2 території (Шпіцберген і Ян-Маєн)[1]

Комуни

ред.
Докладніше: Комуни Норвегії

Кожна фюльке поділяється своєю чергою на кількадесят комун. Загальне число комун Норвегії — 422.

Неформальний розподіл

ред.
 
Регіони Норвегії та фюльке, що до них відносяться

Регіони

ред.
Докладніше: Регіони Норвегії

У Норвегії зазвичай розрізняють п'ять регіонів (норв. landsdel), кожен з них є в першу чергу історичним регіоном з одною говіркою та звичаями: Нур-Норге, Тренделаг, Вестланн, Серланн і Естланн. У регіонів нема офіційного статусу, але ними користуються деякі публічні організації, наприклад дорожні служби[en] та медичні заклади[en].

Райони

ред.
Докладніше: Райони Норвегії

Норвегія має історичний розподіл на райони[en] норв. distrikt. Багато з цих районів корнями уходять у далеке минуле, часто вони лиш частково збігаються із сучасними адмінкордонами. Зазвичай кордони визначаються географічними особливостями (долини, річки, гірські хребти, фйорди, рівнини, узбережжя, або щось із цього разом). Значна кількість таких регіонів до доби вікінгів були дрібними князівствами.

Історичні паралелі

ред.

Назва основної адміністративно-територіальної одиниці Норвегії — фюльке етимологічно й семантично споріднена з назвою головної адміністративно-територіальної одиниці України часів Козацької держави — полк[6] (пор.: укр. полк, пол. pułk, серб. пук, староцерк.-слов. плъкъ, д.-рус. пълкъ — хорв. pukovnija «полк» і хорв. puk «люд, народ, населення» — англ. folk «народ, (просто) люд», нім. Volk «народ», норв. folk «народ» і норв. fylke «округ»).

Інші території

ред.

Інші території Норвегії в число фюльке не входять і на комуни не розділяються. Архіпелаг Шпіцберген (Свальбард) з адміністративним центром в Лонг'їрі, а також острів Ян-Маєн є володіннями Норвегії. Управління островом Ян-Маєн здійснює адміністрація Нурланна. Острів Буве є залежною територією Норвегії. Острів Петра I і Земля Королеви Мод в Антарктиді, територіальні претензії на які пред'являє Норвегія, також відносяться нею до числа своїх залежних територій.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Fylkesinndelingen fra 2024 (норв.). Regjeringen. 5 липня 2022. Процитовано 3 березня 2024.
  2. Fylkesinndelingen fra 2024. 5 July 2022.
  3. Lilleås, Heidi Schei (October 2019). Monica Mæland om Viken-dramaet: Vil ikke spekulere. Nettavisen.
  4. Lars Roede, "Viken og Innlandet: Amatørmessige logoer og uhistoriske navn", Aftenposten, 11 January 2020
  5. Grønning, Trygve (17 березня 2021). Fylkesrådslederen om sammenslåingen: – Staten har påført oss dype sår. NRK (nb-NO) . Процитовано 29 березня 2021.
  6. Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983 — . — ISBN 966-00-0816-3: т. 5, стор. 495

Посилання

ред.