Відкрити головне меню
Вікіпедія

Копенгаген

столиця та найбільше місто Данії
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Копенгаген (значення).

Координати: 55°41′13″ пн. ш. 12°35′00″ сх. д. / 55.68694° пн. ш. 12.58333° сх. д. / 55.68694; 12.58333

Копенгаген
дан. København

Герб
Герб Копенгагена
На зображенні: Крістіансборг, Церква Фредеріка, Парк Тіволі та Нугавн.
На зображенні: Крістіансборг, Церква Фредеріка, Парк Тіволі та Нугавн.
Копенгаген
Основні дані
55°41′13″ пн. ш. 12°35′00″ сх. д. / 55.68694° пн. ш. 12.58333° сх. д. / 55.68694; 12.58333
Країна Данія Данія
Регіон Столичний регіон
Столиця для Данія, Кальмарська унія, Копенгаген (муніципалітет), Королівство Данія і Данія-Норвегія
Засновано 1043 (Перша згадка)
Площа 86.20 км²
Населення 569.557 (2014)
· густота 6.600 осіб/км²
Висота НРМ 14 м
Водойма Ересунн
Міста-побратими Пекін, Берлін, Куритиба, Марсель, Прага, Рейк'явік, Гельсінкі, Нуук, Осло, Стокгольм, Торсгавн, Амстердам (община)[d], Груєць
Телефонний код (45) 33
Часовий пояс UTC+1 (Данія)
GeoNames 2618425
OSM ↑1320608 ·R (Столичний регіон)
Поштові індекси 1000
Міська влада
Адреса City of Copenhagen, City Hall, DK-1599 Copenhagen V, tel. +45 33 66 33 66
Мер міста Франк Єнсен
Веб-сторінка Офіційна сторінка
Мапа
CMNS: Копенгаген на Вікісховищі
Portal:Copenhagen[d]

Копенга́ген (дан. København [kʰøb̥ənˈhaʊ̯ˀn]) — столиця та найбільше місто Данії, розташоване в Столичному регіоні на острові Зеландія і острові Амагер. Копенгаген — історичний центр країни. Перші згадки про місто датовані 1043 роком.

Копенгаген — культурна столиця Європи '96 (1996)

Зміст

ІсторіяРедагувати

У 1167 р. близько села Хавн (дан. Havn) архієпископ Абсалон спорудив замок на захист від піратів і оточив Хавн укріпленнями. Пізніше замок розвинувся в данську столицю Копенгаген. Ще в XIX столітті данці м. Копенгаген називали Аксельштадтом, від одного з імен згаданого єпископа.

Пам'яткиРедагувати

Загальний оглядРедагувати

 
вулиця Нугавн, Копенгаген

Копенгаген розташований на берегах протоки Ересунн, яка розділяє Данію і Швецію. Остербро — найпрестижніший район Копенгагена. Респектабельність по-копенгагенськи це не гламур: люди люблять маленькі бари, в районі дуже багато парків. У західному районі Копенгагена Вестербро знаходиться одна з найдовших торгових вулиць у світі — її довжина дорівнює 1 морській милі.

Копенгаген відомий своїми палацами — всі на «борг»: Амалієнборг, Крістіансборґ, Розенборг, одним з найвідоміших у світі парків розваг — «Тіволі». А ще до в'їзду у столицю Данії вас будь-що знадять «замком Гамлета» Кронборг. Звісно, туристи вже «обходили» деякі вузлові місця маршрутів: у Копенгагені це пам'ятник русалці, вулиця Нугавн із дерев'яною забудовою тощо.

Аеропорт Каструп розташований практично на околиці Копенгагена.

В 1637 році, в часи Крістіана IV, в Копенгагені споруджена Кругла вежа заввишки 36 метрів. У ній немає сходів — вгору веде пологий гвинтовий підйом. У 1716 році Петро Перший в'їхав на вершину вежі верхи на коні, який віз карету з майбутньою імператрицею Катериною Першою.

Велосипедні стоянки можна побачити всюди. Виникла стійка асоціація: Копенгаген — місто велосипедів. Майже всі дороги мають окрему смугу для велосипедів. У Копенгагені замість громадського транспорту може бути значно зручніше користуватись велосипедом: його можна взяти на прокат.

У Копенгагені є невеличка незалежна територія Вільне місто Християнія (в західному регіоні Копенгагена Вестербро). 300 родин мешкають на території колишніх армійських казарм та не скоряються законам Королівства Данія. Вони мають власні правила, адміністрацію та прапор, у їхній «країні» дозволено продаж легких наркотиків.

Потягом через аеропорт Каструп тепер можна дістатися шведського міста Мальме, бо Данію зі Швецією сполучив кілька років тому Дрогден-тунель і найдовший у Європі Ересуннський міст.

У 1671 році було прорито канал «Нова Гавань» (Нью Хавн) щоб з'єднати внутрішнє місто з морем. Наприкінці 18 — на початку 19 століття канал був центром торгівлі в Копенгагені. Більшість будинків попри канал мають більшу, ніж 300 років історію.

Перший виробничий цех всесвітньовідомої пивоварної компанії Карлсберг був відкритий в 1847 році в передмісті Копенгагена на пагорбі Велві.

 
Погруддя Тараса Шевченка в Копенгагені

Пам'ятник ШевченкуРедагувати

24 вересня 2010 року в копенгагенському парку Естре Анлег (Østre Anlæg) з ініціативи та зусиллями Дансько-українського товариства встановлено перший у країнах Скандинавії пам'ятник Тарасові Шевченку. Ініціативу встановлення підтримало посольство України в Данії, основне фінансування взяв на себе колишній посол України Павло Рябикін, а частину витрат покрили приватні пожертви найстарішого ветерана УПА в Скандинавії Петра Балицького та Голови Дансько-українського товариства Івана Нестера. Автор бронзового погруддя — український скульптор Сергій Богуславський, що мешкає в Копенгагені. Пам'ятник розташовано неподалік будинку, в якому колись працювала дипломатична місія УНР (про це свідчить меморіальна табличка). На гранітному постаменті данською мовою викарбувано: Тарас Шевченко. 1814–1861. Національний поет України.[1][2]

НаселенняРедагувати

Населення: 501.158 (2006) / 1.362.млн (з передмістями).

Розвиток населення Копенгагена: (з 1 січня 1971 р.):

  • Дипломатичне представництво України в Королівстві Данія: місто Копенгаген, вулиця Толдбодгаде, будинок 37-А.

ТранспортРедагувати

МетроРедагувати

Докладніше: Копенгагенський метрополітен
 
Схема метро після введення кільцевого маршруту (лінії М3/М4), орієнтовно після 2018 року.

Система метрополітену відкрита 2002 року. На міжнародній конференції по метрополітену (англ. Metro Rail Conference) 2008 року копенгагенська підземна залізниця була визнана найкращою в світі.[3] Станом на 2014 рік данський метрополітен налічує дві лінії (M1 та M2) з 22 станціями і при цьому постійно розвивається; так, до 2018 року планується відкрити кільцевий маршрут з ще двох нових ліній (M3 та M4).[4]

Лінія Назва Колір Маршрут Дата відкриття Довжина Станції
M1 Лінія M1 Зелений   Ванлесе — Вестамагер 2002 рік 13,1 км[5] 15
M2 Лінія M2 Жовтий   Ванлесе — Луфтгавнен 2002 рік 14,2 км[5] 16
M3 Лінія M3 Синій   Кільцевий маршрут 2018 рік   17
M4 Лінія M4 Помаранчевий   Кебенгавнс-Говедбанегор — Нерребро 2018 рік   11

З 16 березня 2009 року метро працює цілодобово.[6] Однією з відмінних рис Копенгагенського метрополітену є те, що в потягах метро немає машиніста, а керування відбувається завдяки повністю автоматизованій системі ATC (від англ. Automatic Train Control).

СпортРедагувати

Місто має велику кількість спортивних команд. Дві найуспішніші футбольні команди міста — Копенгаген та Брондбю. Футбольний клуб Копенгаген — багаторазовий чемпіон та володар кубку Данії, був створений 1992 року, завдяки об'єднанню команд Б 1903 та КБ. Свої матчі клуб проводить на стадіоні Паркен. Команда Брондбю заснована 1964 року, грає на однойменному стадіоні, який розташований в районі Брондбювестер.

ГалереяРедагувати

КліматРедагувати

Клімат Копенгагена (1961–1990)
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 10 14 19 22 28 33 31 31 27 20 14 12 33
Середній максимум, °C 1,9 2,0 4,8 9,5 15,0 19,2 20,4 20,3 16,7 12,1 7,1 3,7 11,1
Середня температура, °C 0,1 −0,1 2,0 5,7 10,9 15,1 16,4 16,3 13,2 9,5 5,1 1,8 8,0
Середній мінімум, °C −2 −2,4 −0,6 2,3 7,2 11,3 12,9 12,6 9,8 6,7 2,7 −0,5 5,0
Абсолютний мінімум, °C −24 −20 −18 −9 −2 3 8 6 1 −4 −7 −11 −24
Норма опадів, мм 46 30 39 39 42 52 68 64 60 56 61 56 613
Кількість сонячних годин 45 67 110 168 217 218 202 193 133 90 55 42 1539
Кількість дощових днів 10 8 9 8 8 8 10 10 10 9 12 11 124
Джерело: [7][8]

Відомі особиРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. ↑ Пам'ятник Тарасу Шевченку
  2. ↑ У Копенгагені відкрито погруддя Тарасу Шевченку. Архів оригіналу за 13 жовтень 2010. Процитовано 16 жовтень 2011. 
  3. ↑ Метро Копенгагена признано лучшим в мире. Новини світу. Prian.ru. 2008-04-04. Архів оригіналу за 2014-07-23. Процитовано 2014-09-22. 
  4. ↑ Cityringen - The fourth Metro phase in Copenhagen. Overwiew (анг.). Офіційна сторінка Копенгагенського метрополітену. Архів оригіналу за 2012-01-29. Процитовано 2014-09-22. 
  5. ↑ а б Copenhagen Transportation Projects, Denmark (анг.). Urban Transport Technology. Архів оригіналу за 2004-08-17. Процитовано 2014-09-22. 
  6. ↑ Laine T. (2009-03-12). Metroen går i døgndrift (дан.). Myldretid.dk. Архів оригіналу за 2014-07-14. Процитовано 2014-09-22. 
  7. ↑ Climatological information for Copenhagen. Danmarks Meteorologiske Institut. Архів оригіналу за 4 серпень 2013. Процитовано 6 February 2015. 
  8. ↑ Average Conditions Copenhagen, Denmark. BBC Weather. Процитовано 6 February 2015. 
  9. ↑ Lutz D. Schmadel, International Astronomical Union. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin Heidelberg New-York : Springer-Verlag, 2003. — С. 45. — ISBN 3-540-00238-3.

ПосиланняРедагувати

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Копенгаген
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Копенгаген&oldid=25638071