Кузьма-Балицький Петро Миколайович
Петро Миколайович Кузьма-Балицький (псевдонім — Камінь; 15 квітня 1923, с. Плесківці, нині Зборівського району Тернопільської області — 2 грудня 2015, м. Копенгаген, Данія) — український громадсько-політичний діяч, меценат, активіст ОУН, 40 років очолював українську громаду у Данії та Антибільшовицький блок народів у Скандинавії.
| Петро Миколайович Кузьма-Балицький | |
|---|---|
 Петро Миколайович Кузьма-Балицький в посольстві України в Данії під час нагородження його орденом «За заслуги» | |
| Ім'я при народженні | Петро Миколайович Кузьма |
| Народився |
15 квітня 1923 с. Плесківці, нині Зборівського району Тернопільської області |
| Помер |
2 грудня 2015 (92 роки) м. Копенгаген, Данія) |
| Громадянство | Данія |
| Національність | українець |
| Місце проживання | м. Копенгаген, Данія |
| Діяльність | медичний працівник |
| Відомий завдяки | як найактивніший український громадський діяч в країнах Європи |
| Партія | ОУН |
| Головував | голова Української громади Данії та Антибільшовицького блоку народів у Скандинавії |
| Конфесія | православ'я |
| Нагороди |
 |
Життєпис ред.
Від народження носив прізвище Кузьма. Втративши батька, з чотирьох років виростав напівсиротою. Його вітчим і брат були вояками Української галицької армії. 15-річним юнаком став членом української націоналістичної організації, згодом вступив до ОУН.
З початком Другої світової війни протидіє радянським та німецьким окупантам, з поставою УПА бере участь в її акціях. 1944 року заарештований органами НКВС і висланий до табору в м. Саратов (Російська Федерація). Назвавшись у таборі поляком[1] і змінивши прізвище на Балицький, вступив до частин Війська Польського (1-ша армія), які формувалися у СРСР, брав участь у боях з німцями до закінчення війни[2].
Після демобілізації залишився жити на території Польщі, одружився, здобув медичну освіту. 1958 року виїхав із родиною у туристичну поїздку до Данії, де попросив політичного притулку як українець. Від 1962 року — голова Української громади Данії. Також очолював осередок Антибільшовицького блоку народів у Скандинавії, Допомоговий комітет у Данії, видавав данською мовою газету «Наша Україна»[2].
Проводив демонстрації та мітинги[3] з вимогами до радянського уряду визнати голодомор 1932—1933 року геноцидом українського народу, звільнити з ув'язнення Юрія Шухевича, Василя Стуса, В’ячеслава Чорновола, братів Богдана і Михайла Горинів та інших, засудити репресії проти української інтелігенції[2].
Їздив до Іспанії, де радянські моряки на острові Гранканарія мали рибальську базу. Возив їм літературу, яка розвінчувала міфи про московську імперію[4].
Надавав кошти на спорудження у Тернопільській області 17 церков, встановлення пам'ятників Ярославові Стецьку, Степанові Бандері та воякам УПА. Фінансово допомагав дітям-сиротам, сприяв оздоровленню дітей, постраждалих внаслідок катастрофи на ЧАЕС[2].
Через свою активну боротьбу проти московського поневолення народів Петро Миколайович неодноразово терпів знущання, моральні та фізичні, з боку агентів КДБ[5].
За свою подвижницьку працю нагороджений українським урядом орденом «За заслуги»[6], йому присвоєно звання «Почесний громадянин Тернополя».
Помер Петро Миколайович Кузьма-Балицький на 92-му році життя в Данії (Копенгаген), де й похований.
Публікації ред.
Петро Кузьма-Балицький є автором близько 1000 статей, опублікованих у періодичній пресі Данії, Канади, США українською, данською та англійською мовами, а також автор есе:
- «У боротьбі за Українську державу»;
- «100-річчя поселення українців у Данії — 1893—1993 рр.»;
- «Моя праця в підпіллі в час постання УПА» (спогади, вміщені у 12-му томі «Літопису УПА», Торонто, 1989).
Нагороди ред.
- Почесний громадянин Тернополя (2006).
- Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2008).
Примітки ред.
- ↑ Вільно володів польською мовою.
- ↑ а б в г Кузьма-Балицький Петро Миколайович | Енциклопедія Сучасної України. esu.com.ua. Архів оригіналу за 23 грудня 2015. Процитовано 4 листопада 2020.
- ↑ Провів понад 600 маніфестацій (деякі джерела вказують більшу кількість), першою була демонстрація перед посольством колишнього СРСР 15 жовтня 1960 року в Копенгагені.
- ↑ Без України на чужині хтось доживає літа сумні. www.chasipodii.net. Процитовано 4 листопада 2020.
- ↑ Під час акції протесту проти війни в Афганістані агент КДБ з посольства найняв наркомана, який вдарив його ножем у плечі. Пана Петра забрали в лікарню і прооперували. Також КДБ та їхні агенти віднайшли квартиру, де мешкав Петро Кузьма-Балицький: чотири рази підкладали вогонь під помешкання, 22 рази вибивали вікна. Кинули вибухівку через відкрите вікно в туалеті, кілька разів побив його «незнайомець». Але пізніше пан Петро впізнав, що побив його працівник посольства СРСР. Данський уряд видворив того «дипломата» разом із родиною зі своєї держави. (Хто є хто [Архівовано 2015-10-05 у Wayback Machine.])
- ↑ Указ Президента України Віктора Ющенка за № 33 від 2008 року
Джерела ред.
- Мельничук Б. І., Мельничук Х. С. Кузьма-Балицький Петро Миколайович. — Українського цвіту по всьому світу. — Київ, 2008.
Посилання ред.
- Український погляд [Архівовано 5 січня 2016 у Wayback Machine.]
- Енциклопедія сучасної України [Архівовано 23 грудня 2015 у Wayback Machine.]
- Хто є хто
- Постійна станиця — Україна [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- У паспорті — Данія, в серці — Україна
- «Залишуся помирати у Данії»
- Вшанували українського діяча у Данії [Архівовано 11 серпня 2020 у Wayback Machine.]