Софія-Центральна

Софія-Центральна (болг. Централна гара София) — головний пасажирський залізничний вокзал болгарської столиці та найбільший вокзал країни. Побудований у 1882—1888 роках. Знаходиться поруч з Центральним автовокзалом.

Софія-Центральна
залізнична станція, надземна станція
Central Railway Station Sofia 2012 PD 36.jpg
Розташування
Розташування Софія
Координати 42°42′43″ пн. ш. 23°19′16″ сх. д. / 42.71222000002777719° пн. ш. 23.32122600002777801° сх. д. / 42.71222000002777719; 23.32122600002777801Координати: 42°42′43″ пн. ш. 23°19′16″ сх. д. / 42.71222000002777719° пн. ш. 23.32122600002777801° сх. д. / 42.71222000002777719; 23.32122600002777801
Структура
Платформ 7
Тип платформ Острівні
Колій 12
Історія
Відкрито 5 липня 1888
Власник Національна компанія «Залізнична інфраструктура»
Оператор Болгарські державні залізниці
Код ЄМР (АСУЗТ) SF, СФ
Код Експрес-3 5200500
Мапа
Софія-Центральна на Вікісховищі

Центральний вокзал обслуговує декілька мільйонів пасажирів на рік. Щодня через вокзал проходять більш ніж 10 000 пасажирів, котрих перевозять більш ніж 100 поїздів. Центральний вокзал збуває понад 10 % залізничних квитків, з тих, що продаються у країні[1].

ІсторіяРедагувати

Наприкінці XIX століття одним з головних завдань уряду Стефана Стамболова було будівництво та введення в експлуатацію залізничних ліній Цариброд — Софія, Софія — Вакарел та Вакарел — Бєлово. Перша залізнична лінія у Болгарії Едірне — Бєлово була відкрита 5 липня 1873. Вона була побудована та експлуатована акціонерною співдружністю барона фон Хірша. Ділянка Бєлово — Софія — Цариброд була побудована болгарськими робітниками та відкрита для внутрішніх залізничних сполучень 5 липня 1888. 12 серпня того ж року на Центральний вокзал у Софії прибув міжнародний потяг з Лондона та Парижа. Наступного дня він вирушив через Пловдив та Едірне до Стамбула.

Вокзал будувався у 1882—1888 роках по проекту архітекторів Колара, Прошека та Марінова, під керівництвом будівельних фахівців болгарського підприємця Івана Грозєва, який пізніше став кметом (мером) у болгарській столиці. Перша будівля була одноповерховою — 96 м у довжину та 12 м у ширину.

У XIX столітті через Центральний вокзал Софії двічі на тиждень проходили відомі міжнародні потяги «Симплон — Оріент-експрес» та «Директ — Оріент-експрес».

Першим керівником центрального софійського вокзалу був Йосип Карапіров, який до цього працював у залізничній компанії Хірша. Через 6 років Карапіров передав керування вокзалом Георгу Унтенбергу, який керував наступні 11 років.[1]

КомунікаціїРедагувати

До Центрального вокзалу у Софії можна дістатися наступними маршрутами:

  • Автобусні лінії — 35, 60, 74, 77, 78, 82, 85, 101, 150, 213, 214, 305, 404 та 413;
  • Софійський трамвай — 1, 3, 4, 6, 12 и 18;
  • Софійський метрополітен — поруч з вокзалом розташовується станція «Центральний залізничний вокзал» другої лінії столичного метро.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б Национальная компания «Железодорожная инфраструктура». Гара София е построена през 1888 г. Архівовано 7 жовтень 2012 у WebCite