Вулиця Микулинецька (Тернопіль)
Вулиця Микулинецька (за Австро-Угорщини — Микулинецька, Буковинська дорога, за Польщі — Микулинецька, за УРСР — Микулинецька, Генерала Людникова) — одна з головних магістральних вулиць Тернополя та одна з найдовших вулиць міста — 4,2 км.
| Микулинецька Тернопіль | |
|---|---|
_-_12062127.jpg) Початок вулиці Микулинецької | |
| Місцевість | Оболоня, Березовиця |
| Колишні назви | |
| австрійського періоду (українською) | Микулинецька, Буковинська дорога |
| радянського періоду (українською) | Микулинецька, Генерала Людникова |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 4,2 км |
| Координати початку | 49°32′35″ пн. ш. 25°36′13″ сх. д. / 49.54306° пн. ш. 25.60361° сх. д. |
| Координати кінця | 49°30′24″ пн. ш. 25°36′32″ сх. д. / 49.50667° пн. ш. 25.60889° сх. д. |
| Транспорт | |
| Автобуси | 31 |
| Тролейбуси | 8 |
| Маршрутні таксі | 5, 5А, 8, 18 |
| Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
| Архітектурні пам'ятки | римо-католицька каплиця |
| Підприємства | «Тернопільгаз», «Ватра» |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
| Мапа | |
 | |
 Вулиця Микулинецька у Вікісховищі | |
Відомості ред.
Починається від розгалуження вулиць «Рогатка» на «Оболоні», далі без різких поворотів прямує на південь через мікрорайон «Березовицю» і закінчується на межі міста. Продовжується вулицею Микулинецькою у Великій Березовиці.
Майже від початку вулиці розпочинається підйом, який закінчується навпроти вхідної брами на Микулинецький цвинтар, далі похил вулиці йде до роздоріжжя з автошляхом E50 і підйом до «Ватри», від якої знову поступовий похил до авторинку, далі аж до кінця вулиці — рівень вулиці майже незмінний.
Вулиця Микулинецька перетинається з автошляхом E50 та з місця перетину є частиною автошляхів E85 і М19.
Дотичні вулиці ред.
Лівобічні: Подільська, пров. Микулинецький, І. Гавдиди, В. Ярмуша, Академіка Студинського, Козацька, Никифора Гірняка.
Правобічні: Садова, Є. Гребінки, Чернівецька, Микулинецька-бічна.
Історія ред.
Вулиця Микулинецька розпочинається вже за рогаткою, веде до тернопільського цвинтаря, закладеного у 1840 році. Тоді це було місце вічного спочинку тернополян, вже за міською межею. У 1864 році на цвинтарі виросла гарна простора капличка. Фундаторами її були єзуїти. Однак потім вона перейшла у розпорядження тернопільського римо-католицького пароха.
Навпроти християнського цвинтаря видніється єврейське кладовище, як його називали у Галичині, — окописько. За роки більшовицької влади майже повністю зруйноване, хоча там поховано багато тих, ким гордилась тернопільська єврейська громада, і не тільки вона. Як свідчать старожили, тут, ближче до Дорошівки, були поховані жертви голокосту — євреї та військовополонені.[1]
Пам'ятки ред.
Пам'ятка архітектури місцевого значення: римо-католицька каплиця (XIX ст., охоронний номер 1917).
Пам'ятки історії місцевого значення: Єврейське кладовище (охоронний номер 1692), Микулинецький цвинтар із численними давніми та сучасними похованнями і художніми надгробками.
Установи ред.
- «Тернопільгаз»,
- виробниче підприємство «Ватра»,
- авто- і пташиний ринок,
- промислові підприємства, автозаправні станції, станції технічного обслуговування автомобілів,
- раніше існував цукровий завод, та інші.
Транспорт ред.
Вулиця є однією з найінтенсивніших магістралей міста. Тут курсують маршрутні таксі № 5, 5А, 8, 18, комунальний автобус № 31, тролейбус № 8, і всі приміські та міжміські автобуси південного напрямку.
Світлини ред.
-
Початок Микулинецької від «Рогатки» -
Єврейське кладовище -
Брама Микулинецького цвинтаря -
Римо-католицька каплиця XIX ст.
Примітки ред.
- ↑ Бойцун, Любомира (2003). Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки. Тернопіль: Джура. с. 98 — 101. ISBN 966-8017-50-1.
Джерела ред.
- Тернопіль. Атлас міста. 1:12 000. — Картографія. — 48 с. — ISBN 978-966-475-342-2.
Посилання ред.
- Автоматизована система управління відображенням муніципальних даних
- Транспорт Тернополя [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про Тернопіль. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |