Вулиця Микулинецька (Тернопіль)
Вулиця Микулинецька — одна з головних магістральних вулиць Тернополя та одна з найдовших вулиць міста — 4,2 км.
Микулинецька Тернопіль | |
---|---|
![]() Початок вулиці Микулинецької | |
Місцевість | Оболоня, Березовиця |
Колишні назви | |
Микулинецька, Буковинська дорога, Микулинецька, Генерала Людникова | |
австрійського періоду (українською) | Микулинецька, Буковинська дорога |
радянського періоду (українською) | Микулинецька, Генерала Людникова |
Загальні відомості | |
Протяжність | 4200 м. |
Координати початку | 49°32′35″ пн. ш. 25°36′13″ сх. д. / 49.54306° пн. ш. 25.60361° сх. д. |
Координати кінця | 49°30′24″ пн. ш. 25°36′32″ сх. д. / 49.50667° пн. ш. 25.60889° сх. д. |
поштові індекси | 46005, 46008[1] |
Транспорт | |
Автобуси | 31 |
Тролейбуси | 8 |
Маршрутні таксі | 5, 5А, 8, 18 |
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура | |
Архітектурні пам'ятки | римо-католицька каплиця |
Поштові відділення | ВПЗ № 5 (вул. Микулинецька, 116В), ВПЗ № 8 (вул. Торговиця, 28)[1] |
Підприємства | «Тернопільгаз», «Ватра» |
Зовнішні посилання | |
У проєкті OpenStreetMap | пошук у Nominatim |
Мапа | |
![]() | |
![]() ![]() |
Відомості
ред.Починається від розгалуження вулиць «Рогатка» на «Оболоні», далі без різких поворотів прямує на південь через мікрорайон «Березовицю» і закінчується на межі міста. Продовжується вулицею Микулинецькою у Великій Березовиці.
Майже від початку вулиці розпочинається підйом, який закінчується навпроти вхідної брами на Микулинецький цвинтар, далі похил вулиці йде до роздоріжжя з автошляхом E50 і підйом до «Ватри», від якої знову поступовий похил до авторинку, далі аж до кінця вулиці — рівень вулиці майже незмінний.
Вулиця Микулинецька перетинається з автошляхом E50 та з місця перетину є частиною автошляхів E85 і М19.
Дотичні вулиці
ред.Лівобічні: Подільська, пров. Микулинецький, І. Гавдиди, В. Ярмуша, Академіка Студинського, Козацька, Никифора Гірняка.
Правобічні: Садова, Є. Гребінки, Чернівецька, Микулинецька-бічна.
Історія
ред.Вулиця Микулинецька розпочинається вже за рогаткою, веде до тернопільського цвинтаря, закладеного у 1840 році. Тоді це було місце вічного спочинку тернополян, вже за міською межею. У 1864 році на цвинтарі виросла гарна простора капличка. Фундаторами її були єзуїти. Однак потім вона перейшла у розпорядження тернопільського римо-католицького пароха.
Навпроти християнського цвинтаря видніється єврейське кладовище, як його називали у Галичині, — окописько. За роки більшовицької влади майже повністю зруйноване, хоча там поховано багато тих, ким гордилась тернопільська єврейська громада, і не лише вона. Як свідчать старожили, тут, ближче до Дорошівки, були поховані жертви голокосту — євреї та військовополонені.[2]
Пам'ятки
ред.Пам'ятка архітектури місцевого значення: римо-католицька каплиця (XIX ст., охоронний номер 1917).
Пам'ятки історії місцевого значення: Єврейське кладовище (охоронний номер 1692), Микулинецький цвинтар із численними давніми та сучасними похованнями і художніми надгробками.
Установи
ред.- «Тернопільгаз»;
- виробниче підприємство «Ватра»;
- авто- і пташиний ринок;
- промислові підприємства, автозаправні станції, станції технічного обслуговування автомобілів;
- раніше існував цукровий завод, та інші.
Транспорт
ред.Вулиця є однією з найінтенсивніших магістралей міста. Тут курсують маршрутні таксі № 5, 5А, 8, 18, комунальний автобус № 31, тролейбус № 8, і всі приміські та міжміські автобуси південного напрямку.
Світлини
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Знайти поштовий індекс. ukrposhta.com. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 9 червня 2024.
- ↑ Бойцун Любомира. Тернопіль у плині літ: Історико-краєзнавчі замальовки / Л. Бойцун. — Тернопіль : Джура, 2003. — С. 98—101. — ISBN 966-8017-50-1.
Джерела
ред.- Тернопіль. Атлас міста. 1:12 000. — Картографія. — 48 с. — ISBN 978-966-475-342-2.
Посилання
ред.- Автоматизована система управління відображенням муніципальних даних
- Транспорт Тернополя [Архівовано 10 серпня 2017 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про Тернопіль. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |