Коломійцеве (роз'їзд)

Коломійцеве (до 1904 року — Левки) — роз'їзд 5-го класу Полтавської дирекції Південної залізниці на лінії 668 км — Прилуки між роз'їздом Августівський (6 км) та станцією Прилуки (18,5 км)[1] поблизу села Коломійцеве Ічнянського району Чернігівської області.

Роз'їзд Коломійцеве

668 км — Прилуки
Південна залізниця
Полтавська дирекція
с. Коломійцеве

Коломійцеве.jpg
50°43′23″ пн. ш. 32°21′34″ сх. д. / 50.723222° пн. ш. 32.359667° сх. д. / 50.723222; 32.359667Координати: 50°43′23″ пн. ш. 32°21′34″ сх. д. / 50.723222° пн. ш. 32.359667° сх. д. / 50.723222; 32.359667
Дата відкриття 1893 (127 років)
Попередня назва Левки (до 1904 р.)
Тип роз'їзд
Колій 3
Платформ 1
Тип платформ(и) берегова
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 253
Відстань до Бахмача-Пасажирського, км 64
Відстань до Прилук, км 19
Код станції 429055 ?
Код «Експрес-3» 2204552 ?
Послуги Посадка та висадка пасажирів на (з) поїздів приміського сполучення.
Коломійцеве. Карта розташування: Чернігівська область
Коломійцеве
Коломійцеве

ІсторіяРедагувати

Станцію Левки було відкрито у 1893 році, на щойно відкритій залізниці Прилуки — Крути — Красне.

З 1901 року розпочалося будівництво ширококолійної залізниці, яке завершилося у 1912 році.

З 1904 року станція Левки здобула теперішню назву[2]. Багатий поміщик Коломієць (стар. Коломѣецъ ) зробив великий фінансовий внесок в будівництво станції і дав їй своє прізвище. На станції проводилася вантажна робота. Подавалися вагони для навантаження зерна, лісу, крохмалю, яблук, ягід, буряка і працював засолювальний цех.

Під час Другої світової війни станція і станційні споруди були повністю знищені німцями.

У 1963 році вантажну платформу закрили і станція була перетворена в роз'їзд.

У 1975 році було збудовано нову пасажирську будівлю вокзалу, який і донині прикрашають пишні кипариси.

Пасажирське сполученняРедагувати

На роз'їзді Коломійцеве зупиняються лише приміські поїзди до станцій Бахмач та Прилуки.

ПриміткиРедагувати

  1. Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  2. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. II. — М. : Транспорт, 1981. — С. 268. — 100 000 прим.(рос.)

ПосиланняРедагувати

Дільниця Бахмач — Гребінка
Попер.
Платформа 720 км
Коломійцеве
Наст.
Платформа 727 км