Супій (притока Дніпра)

річка в Україні

Супі́й — річка в Україні, на Придніпровській низовині. Ліва притока Дніпра. Впадає у Кременчуцьке водосховище.

Супій
Richka Supiy.jpg
Річка Супій у вечірніх сутінках, м. Яготин
50°17′13″ пн. ш. 31°43′36″ сх. д. / 50.28701400002777433° пн. ш. 31.72688800002777754° сх. д. / 50.28701400002777433; 31.72688800002777754
Витік біля с. Свидовець
Гирло Кременчуцьке водосховище (Дніпро)
• координати 49°37′51″ пн. ш. 31°48′01″ сх. д. / 49.63087600002777577° пн. ш. 31.800416000027777130° сх. д. / 49.63087600002777577; 31.800416000027777130
Басейн басейн Дніпра
Країни: Україна Україна
Регіон Чернігівська область
Київська область[1]
Черкаська область
Довжина 130 км
Площа басейну: 2 000 км²
Притоки: Малий Супій, Сага (праві)
Іржавець, Фараон, Бутовщина, Ковраєць (ліві)
CMNS: Супій у Вікісховищі

НазваРедагувати

Походження назви остаточно не встановлено. ЇЇ виводять від слов'янського преф. *So-pojь > українська неозначена форма дієслова спити (сьпити) «стікати».

Загальний описРедагувати

Довжина 130 км, сточище — 2000 км², переважаюча ширина долини 1,3—3 км, річища 2—8 м (у пониззі — до 20 м).

Бере початок з болота біля с. Свидовець у Бобровицькому районі Чернігівської області і тече Придніпровською низовиною. Долина широка (до 2—2,6 км), з пологими схилами. Заплава часто заболочена, пересічна її ширина 0,5—1 км. Річище майже на всьому протязі каналізоване. Похил річки 0,35 м/км. Живлення мішане, основне — снігове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у 2-й половині березня. Є водосховище (оз. Супій). Використовується для водопостачання.

ПритокиРедагувати

На Супої стоїть місто Яготин, водосховище — Супійська осушувальна система.

Природно-заповідний фондРедагувати

У середній течії розташована природоохоронна територія — Усівський заказник, а також регіональний ландшафтний парк «Яготинський імені гетьмана Кирила Розумовського».

Сучасний станРедагувати

Сучасний стан водосховища в районі міста Яготин незадовільний і є на межі екологічної катастрофи.

Якщо за радянських часів озера та протоки регулярно чистили від надлишків мулу та поглиблювали, то пізніше жодних робіт не проводилось. Через брак коштів у місцевому бюджеті та в міністерстві екології України озера Великий та Малий Супій постійно з року в рік здавали в оренду. Приватні орендарі варварськими методами (методом повного скидання води через шлюзи задля зручності вилову) знищували природні джерела в озері, що призвело до замулювання джерел, падіння рівня води, масової загибелі риби, раків та мальків. Ці зміни викликали катастрофічне падіння ґрунтових вод у криницях по всьому Яготинському та Згурівському районах.

Додаткова причина пересихання озер Великий та Малий Супій — перекриття притоку води вище, в так званому Черкасівському ставку, приватними орендарями.

Також на загальний рівень води та його катастрофічне падіння впливають чинники безконтрольного вирубування дерев та зміни клімату[2].

ПриміткиРедагувати

  1. а б в GEOnet Names Server — 2018.
  2. [1]

ЛітератураРедагувати


https://www.bbc.com/ukrainian/features-52455050.amp