Сімферополь (станція)

залізнична станція Придніпровської залізниці

Сімферо́поль (Сімферо́поль-Пасажи́рський) — головна пасажирська позакласна залізнична станція Автономної Республіки Крим — справжні «ворота» Криму.

Станція Сімферополь-Пасажирський

Джанкой — Севастополь
Придніпровська залізниця
Кримська дирекція
м. Сімферополь

Simferopol rws-05.jpg
Залізничний вокзал
SimfiropolTrainStation-4.jpg
44°57′46″ пн. ш. 34°05′00″ сх. д. / 44.96278° пн. ш. 34.08333° сх. д. / 44.96278; 34.08333Координати: 44°57′46″ пн. ш. 34°05′00″ сх. д. / 44.96278° пн. ш. 34.08333° сх. д. / 44.96278; 34.08333
Дата відкриття 14 жовтня
Рік відкриття 1874 (148 років)
Тип пасажирська
Колій 10
Платформ 5
Тип платформ(и) берегова, 4 острівних
Форма платформи пряма
Вулиця Гагаріна, 5
Відстань до Києва, км 1074
Відстань до Джанкоя, км 92
Відстань до Севастополя, км 67
Код станції 473908 ?
Код «Експрес-3» 2210001 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Автобус Таксі Автостоянка Кафе Таксофон
Сімферополь-Пасажирський. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Сімферополь-Пасажирський
Сімферополь-Пасажирський
Сімферополь-Пасажирський на Вікісховищі

Станція розташована у столиці Автономної Республіки Крим (Україна) місті Сімферополі. Залізничний вокзал станції Сімферополь — оригінальна архітектурна пам'ятка повоєнної радянської сталінської архітектури, що зробив її одним із найбільш впізнаваних символів кримської столиці. Це єдиний залізничний вокзал міста.

Вантажно-пасажирська залізнична станція Кримської дирекції Придніпровської залізниці на магістральній лінії Джанкой — Севастополь.

Загальні відомостіРедагувати

Сімферопольський залізничний вокзал розташований за адресою: вул. Гагаріна, буд. 5, м. Сімферополь (АРК, Україна).

На вокзалі розташований сервісний центр, камери схову, кімнати відпочинку, зала очікування.

На привокзальній площі розташована станція «Курортна», з якої відходять тролейбуси до Ялти та Алушти, а також автобуси у міжміських напрямках.

ІсторіяРедагувати

Датою відкриття у Сімферополі залізничного вокзалу вважається 14 жовтня 1874 року, коли власне в місті було відкрито станцію «Сімферополь» на ділянці Лозово-Севастопольської залізниці.

Німецько-радянська війна завдала будівлі сімферопольського вокзалу значних ушкоджень, тому в повоєнний час споруда була відбудована заново. Зокрема у 1951 році залізничний вокзал Сімферополя був побудований за проєктом відомого радянського архітектора Олексія Душкіна, відомого проєктуванням московських сталінських висоток. Будівництво обійшлося державі в суму близько 8,5 млн. радянських карбованців.

Сімферопольський залізничний вокзал побудований з інкерманського каменю силами радянських робітників і німецьких військовополонених у стилі італійської архітектури. Головна будівля зведена в симетричній проєкції, а дві галереї, випростані від центрального корпусу, створюють простір для внутрішнього подвір'я. Цей дворик із фонтаном перед будівлею дістав назву Італійського. За задумом авторів проєкту вокзалу над двориком повинна була з'явитися прозора покрівля, щоб укрити зимовий сад. Але проєкт не був реалізований повністю. На даху будівлі оригінально виглядає споруда у вигляді античного храму.

Найпомітнішим і таким, що відразу впадає у вічі елементом споруди, є вокзальна вежа з годинником. Її висота становить понад 42 метри. Навколо циферблату розташовані знаки зодіаку. Гиря завважки 250 кг призводить до руху механічні дзиґарі. Шпиль вежі вінчає п'ятикутна зірка.

У самій вежі залізничного вокзалу знаходиться артезіанська свердловина, система насосів і резервуар, що дозволяють забезпечувати водою станційне господарство.

Головний вестибюль Сімферопольського залізничного вокзалу оздоблений ліпними медальйонами — по 4 на кожній зі стін вестибюля. На медальйонах зображені барельєфи видатних російських полководців, письменників і вчених, а також діячів комуністичної епохи.

Залізничний вокзал міста Сімферополя власне є першим, що найчастіше бачать туристи, які приїжджають до Криму залізницею, і звідси ж гості півострова починають більшість своїх кримських маршрутів, зокрема на Південне узбережжя Криму.

1999 року будівлю залізничного вокзалу в Сімферополі було відреставровано[1].

2012 року відкрита нова платформа № 6 для приміських потягів довжиною 250 метрів[2].

2013 року добудований сучасний конкорс (надземний перехід над коліями), через який діє вихід на платформи № 5 та 6, що обслуговують приміські потяги[3]. Конкорс облаштований ескалаторами та ліфтами для людей з обмеженими можливостями. Його корпус зроблений із прозорого матеріалу, тому всередині відкривається панорамний вигляд на залізничний вокзал.

Будівництво нового пішохідного моста над залізничними коліями на вокзалі станції Сімферополь будувалося в рамках реконструкції та розширення вокзалу і будівництва поруч нової будівлі приміського вокзалу. Пішохідний перехід дозволив зробити вихід на кожну платформу і з'єднати стару і нову частини вокзалу[4].

Пасажирське сполученняРедагувати

 
Вигляд на пасажирські платформи

Станція Сімферополь-Пасажирський приймає та відправляє поїзди далекого та приміського сполучення.

З 27 травня 2013 року вперше до Сімферополя почали курсувати швидкісні двоповерхові міжрегіональні електропоїзди подвійного живлення виробництва компанії Škoda Vagonka EJ 675 за маршрутом:[5][6]

Двосистемний електропоїзд виробництва компанії «Hyundai Rotem» HRCS2 курсував за маршрутом:

Регіональні денні видкісні поїзди категорії «Інтерсіті+» курсували до кінця серпня 2013 року.

З 27 грудня 2014 року остаточно припинилися як вантажні перевезення, так і пасажирське сполучення з материковою Україною. З метою забезпечення безпеки руху «Укрзалізниця» обмежила маршрути курсування поїздів кримського напрямку до станцій Новоолексіївка та Херсон[7].

Відповідно з розкладом руху поїздів на 2020/2021 роки призначені наступні поїзди:

Рух пасажирських поїздів далекого сполучення по станції Сімферополь
Графiк руху на 2021/2022 роки (з 12 грудня 2021)
7/8
«Таврія»
Санкт-Петербург — Севастополь Щоденно
27/28
«Таврія»
Москва — Сімферополь Щоденно
91/92 Москва — Севастополь Щоденно
75/76 Омськ — Сімферополь 2 рази на тиждень
142/141 Перм — Сімферополь 2 рази на тиждень
425/426 Кисловодськ — Сімферополь Через день
95/96 Астрахань — Сімферополь 1 раз на 4 днi
374/373 Смоленськ — Сімферополь 3 рази на тиждень
552/551 Мурманськ — Сімферополь Сезонний, 3-4 рази на місяць влiтку
Поїзди, що курсували до 26 грудня 2014 року
(маршрути поїздів нині обмежені до станції Новоолексіївка)
11/12
«Славутич»
Київ — Сімферополь Щоденно
85/86 Львів — Сімферополь Через день
87/88
«Лісова пісня»
Ковель — Сімферополь Через день
81/91//82/92
«Харків»
Полтава, Харків — Сімферополь Щоденно, в зимовий період — через день
89/243//90/244
«Південний»
Дніпро, Кривий Ріг — Сімферополь Сезонний, через день
Поїзди, що курсували до грудня 2015 року
(маршрути поїздів були обмежені до станції Херсон)
132/131 Хмельницький — Сімферополь Курсував через день
310/309 Одеса — Сімферополь Курсував через день
Скасовані поїзди до 2014 року[8]
28/27 Київ — Севастополь
39/40
«Севастополь»
Київ — Севастополь
47/48
«Гірник»
Донецьк — Севастополь
40/98//97/39 Керч — Москва Скасований з Сімферополя, Керчі та Москви з 28 грудня 2014
68/618/668
67/617/667
Севастополь, Сімферополь, Євпаторія — Москва Скасований з Севастополя, Сімферополя, Євпаторії з 29 грудня 2014, з Москви — з 27 грудня 2014
99/100 Мінськ — Сімферополь Курсував з групою вагонів безпересадкового сполучення з поїздом № 56/55 Суми — Сімферополь.
Скасований з Мінська та Сум з 27 грудня 2014, з Сімферополя — з 28 грудня 2014

З 26 грудня 2014 року введено конвенції про заборону перевезення залізничним транспортом будь-яких вантажів між материковою частиною України та Кримом. Опісля цього до відкриття залізничного мосту через Керченську протоку у грудні 2019 року залізнична станція відігравала лише місцеве значення, обслуговуючи виключно приміські поїзди (станом на 2018 рік це були 3 електропоїзди до станції Джанкой, 4 до станції Севастополь, 5 до станції Євпаторія та 3 до станції Солоне Озеро)[9].

До окупації Криму приміські електропоїзди курсували до станцій: Мелітополь, Новоолексіївка, Генічеськ.

Впродовж 20152016 років зі станції періодично курсували пасажирські поїзди в межах Криму сполученням:

Потяг № 68/67 Сімферополь — Москва курсував з групою вагонів безпересадкового сполучення від Севастополя і Євпаторії через Керч, робота якого залежала від стану Керченської поромної переправи, проте і цей поїзд незабаром був скасований.

З 23 грудня 2019 року з материкової частини Росії відправився поїзд № 7/8 «Таврія» Санкт-Петербург — Севастополь, а 24 грудня 2019 року двоповерховий поїзд № 27/28 Москва — Сімферополь, які курсують через Керченський міст. З 25 грудня 2019 року поїзди прибувають на станцію Сімферополь-Пасажирський. Поїзди належать до російської компанії «Гранд-Сервіс-Експрес», це пов'язано з тим, що у разі запуску поїздів Російських залізниць до Криму, то одразу ж вони підпадуть під санкції, тому вагони поїздів курсують без логотипів Російських залізниць[10]. За українським законодавством, що всі, хто в'їжджає до Криму і виїжджає з нього по незаконно побудованого мосту, відразу ж підпадають до категорії осіб, які вчинили злочин, тому що порушують порядок в'їзду на територію суверенної України[11][12].

Цікаві фактиРедагувати

  • Згідно зі спогадами очевидців, залізничний вокзал у Сімферополі будувався зусиллями військовополонених німців.
  • Сімферопольський залізничний вокзал має двійника — залізничний вокзал у російському курортному місті Сочі був зведений за аналогічним проєктом роком пізніше — 1952 року, причому вважається, що будівля останнього послужила приводом гонінь на архітектора Олексія Душкіна під час боротьби з архітектурними надмірностями за Хрущова в середині 1950-х років[13].
  • Послідовність зображень знаків зодіаку, що розташовані навколо циферблату вокзальної вежі, є хибною — її було порушено ще на стадії будівництва[14].

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Залізничний вокзал (м. Сімферополь) [Архівовано 12 квітня 2013 у Wayback Machine.] на www.archiportal.crimea.ua (Кримський архітектурний портал) [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 березня 2015. 
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 25 березня 2015. 
  4. Будівництво пішохідного моста над залізничними коліями на вокзалі станції Сімферополь
  5. З 27 травня 2013 року в Крим почали курсувати швидкісні потяги. Архів оригіналу за 29 лютого 2020. Процитовано 5 серпня 2017. 
  6. Hundai Rotem в Сімферополі, перший офіційний рейс 27 травня 2013 року
  7. Для безпеки пасажирів Укрзалізниця обмежує маршрут курсування поїздів кримського напрямку до станцій Новоолексіївка та Херсон [Архівовано 26 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Офіційний вебсайт «Укрзалізниці», 2014-12-26
  8. Міжнародні поїзди, що скасовані у кримському напрямку. Архів оригіналу за 26 грудня 2014. Процитовано 26 грудня 2014. 
  9. Розклад руху приміських поїздів [Архівовано 6 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. Поїзд із Санкт-Петербурга до Криму: на перевізника завели справу [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Факти, 2019-12-25 (рос.)
  11. Прокуратура завела справу за фактом запуску поїзда по Керченському мосту [Архівовано 25 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Інформаційний спротив, 2019-12-25 (рос.)
  12. «Кримські» потяги поїхали в офшор? [Архівовано 29 грудня 2019 у Wayback Machine.] // Іnteressant, 2019-12-24 (рос.)
  13. Душкін Олексій Миколайович [Архівовано 13 серпня 2010 у Wayback Machine.] на www.archiportal.crimea.ua (Кримський архітектурний портал) [Архівовано 3 вересня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. Теория заговора «Тайна симферопольского вокзала». Архів оригіналу за 6 березня 2015. Процитовано 5 серпня 2017. 

ДжерелаРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021)  (рос.) [Архівовано з першоджерела 15.05.2021.]
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)

ПосиланняРедагувати