Відкрити головне меню

Користівка — вузлова залізнична станція Знам'янської дирекції Одеської залізниці. Розташована в селищі Приютівка Олександрійського району Кіровоградської області.

Станція Користівка

Одеська залізниця
Знам'янська дирекція
Приютівка

ВокзалКористівка.jpg
Вигляд вокзалу з боку селища
48°43′56″ пн. ш. 33°03′58″ сх. д. / 48.73222° пн. ш. 33.06611° сх. д. / 48.73222; 33.06611Координати: 48°43′56″ пн. ш. 33°03′58″ сх. д. / 48.73222° пн. ш. 33.06611° сх. д. / 48.73222; 33.06611
Дата відкриття 8 жовтня
Рік відкриття 1869 (150 років)
Тип вузлова, пасажирська, вантажна
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна, острівна
Форма платформи пряма
Відстань до Києва, км 339
Відстань до ст. Знам'янка-Сорт., км 38 км
Відстань до ст. Кременчук, км 59
Відстань до ст. П'ятихатки, км 74
Код станції 410307 ?
Код «Експрес-3» 2208630 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову
Користівка. Карта розташування: Кіровоградська область
Користівка
Користівка

Від станції відходять лінії:

Зміст

ІсторіяРедагувати

1869 року завдяки будівництву залізничної колії Одеса — Харків, а саме дільниці Єлизаветград - Крюків, на околиці сіл Протопопівка та Користівка (тепер частина села Войнівка), біля однойменної річки було збудовано станцію Користівка.

8 жовтня 1869 року на цій дільниці розпочався залізничний рух. 1901 року сюди була прокладена залізнична гілка з Полтави, таким чином Користівка стала вузловою станцією. В тому ж році тут споруджено депо та перші житлові будинки.

У період революції 1905—1907, а саме — в жовтні—грудні 1905 року на станції Користівка відбулися три страйки залізничників. Керував ними страйковий комітет, до якого входили Ф. А. Половинка, П. Іляшевський, І. Сокол, І. Куляда та інші.

28 жовтня 2008 року відбулося урочисте відкриття електрифікованої дільниці Кременчук — Бурти — Користівка. Цією ділянкою пройшов електропоїзд ЕПЛ9Т-015.

Катастрофа 6 листопада 1986 рокуРедагувати

6 листопада 1986 року о 03:02 за київським часом на станції Користівка сталася катастрофа пасажирських поїздів № 635 Кривий Ріг — Київ і № 38 Київ — Донецьк з важкими наслідками. Катастрофа сталася внаслідок злочинного порушення локомотивною бригадою першого потягу Правил технічної експлуатації залізниць СРСР.

Машиніст поїзда № 635 Галущенко передав керування локомотивом помічнику Шишці і під час прибуття поїзда на станцію його дії не контролював, заснувши на посту. Помічник машиніста після проходження вхідного світлофора з двома жовтими вогнями під час руху по дільниці, не обладнаній колійними пристроями автоматичної локомотивної сигналізації, знизив швидкість руху до 30,7 км/год і втратив пильність. Після цього локомотивна бригада не реагувала на сигнали і виклик чергового по станції по радіозв'язку і не вжила заходів для зупинки поїзда перед маршрутним світлофором із забороненим сигналом, допустила його проїзд, розчіп стрілки і зіткнення з поїздом № 38 (машиніст Лазоренко, помічник Шастун), який рухався по другій колії станції без зупинки.

У результаті катастрофи загинули 44 людини, 100 отримали поранення. Були пошкоджені до стану списання електровози ЧС4-005 і ЧС4-071, розбиті кілька пасажирських вагонів[1].

Аварія 30 вересня 2005 рокуРедагувати

30 вересня 2005 року під час руху вантажного поїзда зійшли з рейок 3 з 56 вагонів. Один був порожній, 2 — із зерновідходами. Рух поїздів був зупинений на півгодини.

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції зупиняються деякі пасажирські потяги та потяги приміського сполучення у напрямку станцій Знам'янка, Олександрія, П'ятихатки, Вознесенськ, Кременчук.

Через станцію, з 12 грудня 2016 року, курсували через день безпересадкові вагони сполученням Луцьк — Харків. З 10 грудня 2017 року, з введенням нового розкладу руху, безпересадкові вагони були скасовані, замість них призначений через день новий нічний швидкий поїзд сполученням Харків — Ковель (через станції Рівне, Козятин I, Знам'янку, Павлиш, Кременчук, Кобеляки, Полтаву).

ДжерелаРедагувати

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 1.08.2019)  (рос.) Архівовано з першоджерела 03.08.2019.
  • Україна. Атлас залізниць. Масштаб 1:750 000 — К.: ДНВП «Картографія», 2008 — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)


ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати