Відкрити головне меню

Курськ — вузлова залізнична станція Московської залізниці в місті Курськ. Входить до Орловсько-Курського центру організації роботи залізничних станцій ДЦС-5 Московської дирекції управління рухом. За основним застосування є дільничною станцією, за обсягом роботи віднесена до 1-го класу.[1]

Станція Курськ

Москва — Харків
Льгов — Курськ — Воронеж
Московська залізниця
Курськ

Курский вокзал 2014.JPG
Залізничний вокзал та платформи станції Курськ
51°45′01″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 51.75028° пн. ш. 36.22833° сх. д. / 51.75028; 36.22833Координати: 51°45′01″ пн. ш. 36°13′42″ сх. д. / 51.75028° пн. ш. 36.22833° сх. д. / 51.75028; 36.22833
Рік відкриття 1868 (151 рік)
Попередня назва Ямська — до 1934 року,
Курськ-Головний — з 1934 року
Тип вузлова
Колій ≈30
Платформ 6
Тип платформ(и) 1 висока берегова,
1 берегова низька (вантажна),
3 острівні низькі,
1 тупикова низька
Форма платформи прямі з вигином в районі платформи № 6
Довжина платформи, м 800 м
Архітектори вокзалу І. Г. Явейн
Вулиця Привокзальна площа, 1
Пересадка на трамвай № 2, 4;
А № 6, 45, 60, 77, 78, 80, 90, 92, 94;
 МТ № 208, 210, 220, 246, 264, 269
Відстань до Києва, км
473 (через ст. Ворожба)
Відстань до Москви, км
537
Відстань до Орла, км
154
Відстань до Харкова, км
244
Код станції 208201 ?
Код «Експрес-3» 2000150 ?
Послуги Залізнична станція Квиткова каса Оформлення багажу Камера схову
Супутні послуги Автобус Таксі Кафе
Курськ. Карта розташування: Курська область
Курськ
Курськ
Курськ на Вікісховищі

Станція розташована на перетині залізничної магістралі Москва — Харків і лінії Київ — Льгов — Курськ — Воронеж і здійснює пасажирські перевезення, а також виконує функції як вантажної так і сортувальної станції.

Станція є передатною між Московською і Південно-Східної залізницями. Кордон проходить південніше станції, лінія на південь відноситься до Бєлгородського регіону Південно-Східної залізниці. Лінії на північ (Московський напрямок), на захід — Льговський напрямок і на схід — Воронізький напрямок (на Охочевку, Мармижі, Касторну) підпорядкові Московській залізниці.

ІсторіяРедагувати

Будівництво залізниці Москва — Курськ було розпочато у 1866 році і завершено 7 вересня 1868 року.

Для здешевлення і прискорення будівництва залізнична станція розташовувалася в приміській Ямській слободі (історичний район Курська), в трьох верстах (≈ 3,2 км) від Курська. Рух Московсько-Курською залізницею було відкрито 30 вересня 1868 року, коли імператор Олександр II, повертаючись з Криму спеціальним поїздом вирушив з Курська до Москви. 14 листопада 1868 року було відкрито рух на ділянці Курськ — Ворожба (165 верст), 17 грудня 1868 року — Ворожба — Бровари (250 верст)[2].

1869 року була завершена споруда залізничного вокзалу, а залізниця була подовжена до Бєлгорода та Харкова (ділянка Курсько-Харківсько-Севастопольської залізниці).

У 1872 році курська влада ухвалила рішення про будівництво додаткової залізничної гілки у центральну частину міста. Будівництво відгалуження почалося у 1874 році, а закінчилося 6 червня 1878 року, коли на вулиці Херсонській (нині — вул. Дзержинського) була урочисто відкрита пасажирська і товарна станція Курськ-гілка (Курськ II) і відкрито рух по Курській міській гілці.

Курськ був одним з небагатьох міст, в якому існувало внутрішньоміське залізничне сполучення. Вокзал на міській гілці називався Курським, а вокзал станції Курськ I отримав назву Ямський. Крім лінії Ямський вокзал — Курськ, згодом були прокладені залізничні колії до Московських воріт, на Московську вулицю і до Стрілецької слободи.

У 1893 році було завершено будівництво залізниці Курськ — Вороніж. Управління утвореної в 1895 році Московсько-Києво-Воронезької залізниці знаходилося в Курську, неподалік від внутрішньоміської станції Курська.

У 1934 році, після утворення Курської області, Ямський вокзал був перейменований на Курськ-Головний, а міська станція припинила приймати пасажирів і стала виключно товарною. У 1968 році міська залізнична гілка була розібрана.

Влітку 1943 року, під час Другої світової війни стару будівлю вокзалу було зруйновано німецькою авіацією.

Магістраль Москва — Курськ була електрифікована у 1959 році, роком пізніше електрифікована ділянка Курськ — Бєлгород.

2627 вересня 1968 року на Привокзальній площі двоє солдатів-дезертирів відкрили стрілянину, в результаті якої загинули 14 осіб, а 17 осіб були поранені[3].

Впродовж 19881995 років була проведена реконструкція внутрішніх інтер'єрів Курського залізничного вокзалу, споруджені подовжені платформи, розраховані на прийом потягів складом з 32 пасажирських вагонів, подовжений підземний перехід до двох нових платформ.

У 2009 році локомотивне депо ТЧ-29 було реорганізовано. Було створено 2 структурних підрозділи: ремонтне локомотивне депо «Курськ» і експлуатаційне депо «Курськ-Сортувальний».

ВокзалРедагувати

Сучасний залізничний вокзал станції Курськ був відкритий 12 серпня 1952 року. Архітектор вокзалу — Явейн Ігор Георгійович, засновник кафедри архітектури в Ленінградському інституті інженерів залізничного транспорту і автор значних праць з архітектури вокзалів. Вокзал станції Курськ є пам'ятник залізничникам — учасникам битви на Курській дузі.

Будівництво вокзалу здійснювалося будівельно-відновлювальних управлінням № 4 (БВУ-4). Щодо залізничних колій вокзал розташований поздовжньо. Зовнішні стіни облицьовані штукатуркою червоного кольору з білокам'яними вставками. Будівля прикрашена фігурами робітників і солдат. На стіні, яка звернена до залізничних колій, встановлені меморіальні дошки.

Вокзал містить центральний круглий вестибюль і 4 бічних зали: два касових, ресторан і залу очікування.

У залі очікування встановлена скульптура воїна, а стіни прикрашені барельєфом «Курська битва». На підземному ярусі вокзалу розташовані приміські каси, багажне відділення, камери зберігання та тунелі до пасажирських платформ.

Вокзал станції Курськ

ІнфраструктураРедагувати

Пасажирську частину станції складають залізничний вокзал і 5 платформ. Платформа № 1 — висока, з пониженням у південній стороні вокзалу. Вихід на першу платформу здійснюється безпосередньо з будівлі вокзалу. У місці зниження першої платформи розташована додаткова приміська залізнична каса і тупикова платформа № 6, яка призначена для приміських поїздів Бєлгородського і Льговського напрямків. Друга, третя і четверта платформи — острівні низькі, використовуються як для потягів приміського сполучення, так і для потягів далекого прямування[4].

Вихід на ці платформи з будівлі вокзалу здійснюється за допомогою підземних пішохідних переходів. У вантажній частині станції знаходиться берегова низька платформа. Перехід між платформами і вихід в місто можна також здійснювати за допомогою перехідного мосту, який розташований поруч з платформою № 6.

На території локомотивного депо знаходиться музей історії підприємства, на вічну стоянку встановлений паровоз ЕМ-728-73 з нагоди бойових і трудових подвигів курських залізничників.

На станції розташовано експлуатаційне депо ТЧЕ-29 «Курськ-Сортувальний» і ремонтне локомотивне депо ТЧР-30 «Курськ».

Комерційні операції, що виконуються на станціїРедагувати

  • Продаж пасажирських квитків.
  • Прийом та видача багажу.
  • Прийом та видача вагонних відправок вантажів на відкритих майданчиках.
  • Прийом та видача вагонних і дрібних відправок на під'їзних шляхах.

Пасажирське сполученняРедагувати

На станції зупиняються потяги далекого прямування і з'єднують такі міста, як Бєлгород, Валуйки, Владикавказ, Дніпро, Запоріжжя, Кривий Ріг, Курськ, Льгов, Москва, Орел, Полтава, Санкт-Петербург, Харків. У деяких потягів в Курську здійснюється зміна локомотивної тяги.

У літню пору також призначаються додаткові потяги на Адлер, Анапу.

Станом на грудень 2017 року через станцію Курськ прямують наступні потяги далекого сполучення:

Перевізник Дистанція Розклад руху
Російські залізниці Далеке сполучення  
ТрансКласСервіс
Укрзалізниця
Центральна приміська пасажирська компанія Межрегіональне та приміське сполучення  
Приміська пасажирська компанія «Чорнозем'є»
Маршрут сполучення Зупинки Протяжність Час в дорозі Тип потяга Кількість вагонів
Міжрегіональний швидкісний рух
Москва-Курська
Курськ Серпухов, Тула I-Курська, Скуратове, Мценськ, Орел, Зміївка, Глазунівка, Понирі, Золотухине 537 км 05 год. 35 хв. «Ластівка» 10

Приміське сполучення Бєлгородський напрямок обслуговується приміськими електропоїздами серій ЕР2К, ЕД4, ЕД4М і локомотивними бригадами приписки локомотивного депо Бєлгород, Орловський напрямок обслуговується приміськими електропоїздами серій ЕР2, ЕР2К приписки моторвагонного депо Новомосковськ-1 і локомотивними бригадами експлуатаційного моторвагонного депо Орел з явками по станції Курськ[5].

Електропоїзди Бєлгородського напрямку відправляються від тупикової платформи № 6, а Орловського — від платформи № 4. До Бєлгорода щодня, крім вівторка, курсує «електропоїзд-експрес» підвищеної комфортності № 7101/7102. Касторненскький і Льговський напрямки обслуговуються автомотрисами АЧ2 і рейковими автобусами серій РА1, РА2 і локомотивними бригадами приписки моторвагонного депо Брянськ-1 з явками по станції Курськ. Частина приміських поїздів Льговського напрямку також відправляється від платформи № 6.

Інтер'єр вокзалу

Вихід в місто, пересадки на міський пасажирський транспортРедагувати

Виходи з будівлі вокзалу ведуть на Привокзальну площу і Вокзальну вулицю. За перехідним мостом вихід здійснюється на вулицю Станційну до управління залізниці і адміністрації Залізничного округу і Преображенського ринку, що знаходиться поруч з Привокзальною площею[6].

* — трамваї маршруту № 2 прямують до зупинки «Хлібозавод».

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В 2-х кн. — М. : Транспорт, 1981. (рос.)
  2. Старинный город Курск (ru). История России в датах. 2016. Процитовано 2017-11-28. 
  3. Теракт на Привокзальній площі Курська: як це було, 1968 рік (рос.)
  4. Фотографії станції Курськ та навколишніх станцій. Архів оригіналу за 2013-06-30. 
  5. Схема движения пригородных поездов Орловско-Курского региона (ru). ОАО «Центральная ППК». 2017. Процитовано 2017-11-26. 
  6. Інтерактивна карта руху наземного транспорта Курська online Архівовано 30 травень 2018 у Wayback Machine. (рос.)

ДжерелаРедагувати

  • Тарифне керівництво № 4. Станція Курськ
  • (рос. дореф.) Историческій очеркъ развитія Железныхъ дорог Россіи съ ихъ основанія по 1897 г. включительно. Выпускъ второй. С.-Петербургъ. Типографія Министерства Путей Сообщенія. 1899 г.
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 12. Доклад № 16. 02.08.1865 «Об осмотре работ Московско-Орловской ж. д.» (рос.)
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 13. Доклад № 12. 03.06.1866 «Об осмотре работ по устройству Московско-Курской ж. д.» (рос.)
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 13. Доклад № 28. 17.11.1866 «Об открытии движения по участку Московско-Курской ж. д. от Москвы до Серпухова 17 ноября, с ведомостью железным дорогам по коим открыто движение с декабря 1865 по ноябрь 1866 г.». (рос.)
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 14. Доклад № 3. 16.03.1867 «Об открытии 14 марта моста через р. Оку в г. Серпухове, на Южной железной дороге». (рос.)
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 15. Доклад № 14. 24.07.1868 «О сделанном распоряжении к открытию участков Московско-Курской ж. д. от Тулы к Орлу и от Орла к Курску». (рос.)
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 15. Доклад № 22. 16.08.1868 «Об открытии железной дороги от Тулы до Орла 15 августа». (рос.)
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 15. Доклад № 30. 09.09.1868 «Об открытии движения на железной дороге от Орла до Курска 7 сентября». (рос.)
  • РГИА, ф. 446, оп. 26, д. 17. Доклад № 72. 13.08.1870 «О взыскании штрафа с заводчиков братьев Струве за просрочку поставки материалов для устройства второго пути на Московско-Сергиевском участке Московско-Курской жел. дор.» (рос.)
  • РГИА, ф. 350, оп. 90, дд. 64-105. Общие материалы. Отчёты. Чертежи. Планы станций.
  • РГИА, ф. 446, оп. 27, д. 17. Доклад № 131 от 29.06.1878 «Об открытии правильного движения поездов по соединительной ветви между вокзалом Московско-Курской дороги и городом Курском».