Воркута
Воркута́ (ненец. Варкута, комі-перм. і комі Вӧркута, вепс. Vorkut) — місто в Росії, розташоване на півночі Республіки Комі, на річці Воркута, за 904 км від Сиктивкара. Населення — 56 131 (2024). Місто утворює підприємство Воркутауголь.
| місто Воркута | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| ненец. Варкута, комі Вӧркута | |||||
| |||||
.jpg)
| |||||
| Країна |  Росія
| ||||
| Суб'єкт Російської Федерації | Республіка Комі | ||||
| Код ЗКАТУ: | 87410000000 | ||||
| Код ЗКТМО: | 87710000001 | ||||
| Основні дані | |||||
| Час заснування | 4 січня 1936 | ||||
| Статус міста | 26 листопада 1943 | ||||
| Населення | 56 131 (2024) | ||||
| Площа | 29,8 км² 
| ||||
| Поштовий індекс | 169900
| ||||
| Телефонний код | +7 82151
| ||||
| Географічні координати: | 67°30′00″ пн. ш. 64°02′00″ сх. д. / 67.5° пн. ш. 64.033333333333° сх. д. | ||||
| Влада | |||||
| Вебсторінка | офіційний сайт | ||||
| Міський голова | Сергій Говоров
| ||||
| Мапа | |||||
  Воркута  Воркута | |||||
|
| |||||
|
| |||||
Назва
ред.«Варкута» (ненец. варкута) в перекладі з ненецької мови означає «багато ведмедів», «надмір ведмедів», «ведмежий кут».
Клімат
ред.Оскільки Воркута розташована приблизно за 150 кілометрів на північ від Полярного кола і всього за 140 кілометрів від узбережжя Північного Льодовитого океану, клімат субарктичний. Середня річна температура — −6,6 °C. Середня температура липня становить +11,7 °C (максимальна +33 °C), січня — −20,6 °C (мінімальна −52,4 °C). Безморозний період складає всього близько 70 діб (навіть влітку іноді можливі приморозки), тоді як тривалість зими становить близько 8 місяців.
Історія
ред.Робітниче селище Воркута засноване в 1936 році в Большеземельській тундрі на місці розвіданих на початку 1930 років запасів кам'яного вугілля.
26 листопада 1943 Воркуті присвоїли статус міста. Населення міста швидко зростало і в 1980 році досягло 116 000.
Наприкінці 1930-х — початку 1950-х роках у Воркуті розташували один із найбільших таборів ГУЛАГу.
У 1980-х рр. на добувних підприємствах Воркути працювала значна кількість українців, які подалися туди на заробітки.
Після розпаду СРСР і кризи у видобувній промисловості багато мешканців покинули місто, виїхавши в більш південні райони країни.
Селища
ред.- Жовтневе (остаточно розселено)
- Північне
- Цементнозаводське (остаточно розселено)
- Юршор (розселено)
- Воргашор
- Комсомольське (активно розселяється)
- Заполярне
- Советське (станом на 2021 мешкала одна особа, розселено)
Адміністративний поділ
ред.Адміністративно Воркута являє собою муніципальне утворення — місцевий округ. Однак територіально й історично виділяються селища і власне місто Воркута. Проте у селищах немає місцевих органів влади — всі вони входять у МУМО «Воркута» (МУМО — муніципальне утворення місцевого округу).
Демографія
ред.| Рік | 1959 | 1962 | 1967 | 1970 | 1973 | 1976 | 1979 | 1982 | 1986 | 1989 | 1992 | 1996 | 1998 | 2000 | 2001 | 2003 | 2005 | 2006 | 2010 | 2015 | 2020 | 2024 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення | 55 | 60 | 65 | 90 | 92 | 98 | 101,1 | 104 | 110 | 115,6 | 116 | 100,8 | 95,9 | 89,8 | 87,1 | 84,9 | 82,0 | 79,2 | 70,5 | 60,3 | 52,7 | 56,1 |
Люди, пов'язані з Воркутою
ред.Народилися
ред.- Ємець Ілля Миколайович (нар. 1956) — український лікар, дитячий кардіохірург, директор Науково-практичного центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України, доктор медичних наук, заслужений лікар України (з 1993), міністр охорони здоров'я України (з 21 грудня 2010 по 17 травня 2011 та з 4 по 30 березня 2020 року[1][2]).
- Єгоров Богдан Вікторович (нар. 1958) — український учений, фахівець у галузі харчових технологій, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.
- Козелков Сергій Вікторович (нар. 1958) — український науковець, доктор технічних наук, професор, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений винахідник України.
Світлини
ред.-
Гірничий коледж у Воркуті -
Типовий житловий квартал Воркути
Примітки
ред.- ↑ Рада звільнила міністрів Уманського та Ємця. Українська правда (укр.). Архів оригіналу за 31 березня 2020. Процитовано 30 березня 2020.
- ↑ Ємець Ілля Миколайович — вся правда Біографія, Балотування, Фракції, Декларація. www.chesno.org. Архів оригіналу за 22 листопада 2021. Процитовано 29 вересня 2020.
Посилання
ред. Зовнішні відеофайли | |
|---|---|
 | Найпокинутіше місто / Воркута / Як живуть у селищах, що мертвіють / Лядов з Місця подій на YouTube // The Люди. — 2021. — 30 квітня. (рос.) |
- Офіційний сайт Воркути [Архівовано 3 лютого 2004 у Wayback Machine.] (рос.)
- Офіційний сайт муніципальної освіти «Місто Воркута» [Архівовано 18 липня 2007 у Wayback Machine.] (рос.)
- Історія герба Воркути[недоступне посилання з червня 2019] (рос.)
- Воркута — столиця миру добрих людей (рос.)
- Мобільний інформаційно-довідковий WAP-портал Воркути (рос.)
- Інформаційний портал адміністрації МО ГО «Воркута» (рос.)
- Ресурс, на якому зібрана велика колекція фотографій міста Воркути (рос.)
- Вебкамера Воркути з видом на головну вулицю міста (рос.)
|
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |