Відкрити головне меню

Смолéнськ-Центрáльний — вузлова залізнична станція Смоленського регіону Московської залізниці в місті Смоленську Смоленської області.

Смоленськ-Центральний
Москва — Смоленськ — Брест
Вітебськ — Смоленськ — Брянськ
Смоленськ — Сухиничі

Московська залізниця
залізнична станція, об'єкт культурної спадщини росії
Vokzal v Smolenske.JPG
Залізничний вокзал
Розташування
Розташування Росія Росія
Адреса Прапор Смоленська Смоленськ
Привокзальна площа, 1
Координати 54°47′52″ пн. ш. 32°02′04″ сх. д. / 54.79777777780577708° пн. ш. 32.034444444471773750° сх. д. / 54.79777777780577708; 32.034444444471773750Координати: 54°47′52″ пн. ш. 32°02′04″ сх. д. / 54.79777777780577708° пн. ш. 32.034444444471773750° сх. д. / 54.79777777780577708; 32.034444444471773750
Структура
Лінія(ї) Москва — Смоленськ, — Брест
Вітебськ, — Смоленськ — Брянськ,
Смоленськ — Сухиничі
Платформ 4
Тип платформ 2 острівні високі,
2 берегові низькі
Колій 22
Час роботи цілодобово
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажу Камера схову
Супутні Автобус Таксі Кафе Доступ для осіб з інвалідністю
Пересадка на трамвай: № 3, 4
Історія
Відкрито 1868 (151 рік)
Перебудовано 1952, 2006
Електрифіковано 1979
Будівля
Архітектор Б. С. Мезенцев, М. А. Шпотов
Поверхів 3
Інша інформація
Власник Московська залізниця
Веб-сайт smolensk.dzvr.ru
Код ЄМР (АСУЗТ) 170108
Код Експрес-3 2000170
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Москва-Пасажирська-Смоленська 417 км
Мінськ-Пасажирський 331 км
Брест-Центральний 678 км
Вітебськ 138 км
Орел 396 км
Мапа
Смоленськ-Центральний на Вікісховищі

Основна залізнична двоколійна електрифікована магістраль Москва — Мінськ — Берестя має важливе як пасажирське, так і вантажне значення й проходить через міста: Гагарін, Вязьма, Сафоново, Ярцево й Смоленськ. Крім неї діють одноколійні тепловозні лінії: історична Рига — Орел (через Рудню, Голинки, Смоленськ, Починок і Рославль), Смоленськ — Сухиничі, Вязьма — Ржев, Вязьма — Брянськ, Вязьма — Калуга й Рославль — Сухиничі. Окрім того діють внутрішні інії Дурово — Владимирський Тупік (є пасажирське сполучення), Смоленськ — Сошно (ППЖТ Смоленської ГРЕС сел. Озерний), на Дорогобуж і Верхньодніпровський (тільки вантажні перевезення). Довжина залізниць загального користування на території Смоленської області — 1259 км (2002), довжина під'їзних залізничних колій підприємств — 672 км (2002).

Зміст

ІсторіяРедагувати

Смоленщина однією з перших прийняла на своїх просторах перші залізниці, найпершою з яких стала Ризька-Орловська, прокладена через Смоленськ у 1868 році. Двома роками пізніше було відкрито рух на залізничній лінії Москва — Смоленськ, яку ще через рік подовжили до Бреста, а наприкінці XIX століття залізничну колію проклали від Смоленська до Мічурінська. Всі ці стрімкі зміни проходили в рамках потужного економічного буму, одним з найхарактерніших проявів якого було якраз масштабне будівництво залізниць, що додали місту додатковий імпульс у розвитку, зробивши його великим транспортним вузлом і торговельно-перевалочним пунктом.[1]

З 1896 року з відкриттям лінії Духівська — Раненбург стала вузловою.[2]

У 1979 році розпочата електрифікація змінним струмом (25 кВ) ділянки Вязьма — Красне.

1 червня 1980 року розпочато рух пасажирських потягів на електротязі під електровозами ЧС4т на ділянці Смоленськ — Орша.

2 липня 1981 року завершена електрифікація дільниці Смоленськ — Красне. Пройшов перший вантажний потяг на електротязі ділянкою Орша — Смоленськ.

У 2008 році з південної сторони вокзала, неподалік від Колгоспної площі, відкритий приміський термінал.

ВокзалРедагувати

 
Креслення першого вокзалу
 
Історична будівля вокзалу
 
Ризько-Орловський вокзал

Перший вокзал в Смоленську, що складався з двох будівель, розташованих вздовж північного і південного перонів і з'єднувалися аркою з годинником, був пам'ятником архітектури, виконаний в стилі неокласицизму. За задумками архітекторів, вокзал повинен був не тільки зустрічати гостей, виконуючі всі відповідні функції, але також і служити візитною карткою міста. Але після майже 70 років вірної служби перший вокзал був сильно зруйнований під час нальотів фашистів на Смоленськ влітку 1941 року і не підлягав відновленню.

У 1947 році побудували тимчасовий дерев'яний вокзал, а впродовж 19491952 років за проектом архітекторів Б. С. Мезенцева і М. А. Шпотова звели величну будівлю залізничного вокзалу Смоленська, що став, окрім власне місця прийому і обробки пасажиропотоку, ще й справжньою окрасою міста.

Будівлю залізничного вокзалу Смоленськ-Центральний споруджено в характерному для того часу неокласичному стилі. Найбільш домінантною і виразною частиною всього вокзального ансамблю є його симетричний головний фасад, звернений на велику Привокзальну площу. На головному фасаді виділяється високий (в три поверхи) заглиблений арочний отвір зі входами і колонадою, увінчаний неповним циркулярним завершенням. Фасади будівлі вокзалу пофарбовані в бірюзовий колір з білими декоративними наличникам на дверях і вікнах, карнизами, полуколоннами і окантовками, тонко розкреслені по штукатурці під руст. Декоративні пояски, що йдуть по ризалітам та іншим ділянкам фасадів, складаються з ліпних медальйонів і розеток. Усередині будівля вокзалу також багато оздоблена декоративною ліпниною. Високі склепіння центральних залів, покликані створити відчуття масштабу і величної естетики, триматися на монументальних колонах.

У приміщеннях вокзалу є кілька величезних художніх полотен, подарованих будівлі вітчизняними митцями в різні часи. Так, тут можна побачити, наприклад, репродукції картин Сєрова «Ходаки у Леніна», Кившенко «Військова рада у Філях», Непринцева «Відпочинок після бою» і навіть репродукцію картини Шишкіна «Рубка лісу». Останнім таким даром стала картина «Смоленськ православний», написана художником Анатолієм Булдаковим. На відміну від всіх попередніх робіт — це єдиний оригінал.[3]

У 2006 році проведено реконструкцію вокзального комплексу, в якому розташовані 11 квиткових кас, затишні і функціональні зали очікування, кафе, камери схову, торговельні точки і все необхідне для мандрівників. Побудований ще у 1952 році, вокзал успішно справляється зі своїми функціями і зараз. Щодня вокзал обслуговує близько 11 тисяч пасажирів, а з прилеглих перонів відправляються пасажирські та швидкі потяги майже у всіх напрямках.

ІнфраструктураРедагувати

Складається з двох вокзальних будівель (вокзалу для приміських потягів і вокзалу для потягів далекого прямування) і платформ, з'єднаних пішохідним мостом. У східній частині острівної платформи з головною будівлею вокзалу розташовується Привокзальна площа з трамвайним кільцем (маршрути № 3, 4), під'їзд до яких здійснюється по з'їзду з П'ятницького шляхопроводу.

Станція обладнана касами і турнікетами. Навіси відсутні. Неподалік від станції розташовано Смоленське локомотивне депо.[4]

ПослугиРедагувати

 
Привокзальна площа

На вокзалі Смоленськ-Центральний надаються наступні послуги:

  • інформаційно-довідкові послуги;
  • оголошення інформації по гучному зв'язку;
  • оформлення проїзних документів на поїзди далекого прямування;
  • довідки письмові про вартість проїзду;
  • видача довідки про набутий раніше або загублений проїзний документ;
  • послуги перебування / проживання на вокзалі;
  • послуги зі зберігання ручної поклажі і багажу;
  • санітарно-гігієнічні послуги;
  • зона відпочинку для пасажирів;
  • бронювання місць в кімнатах відпочинку;
  • спальні місця в кімнатах відпочинку;
  • кафе;
  • медпункт;
  • Wi-Fi;
  • паркування автотранспорту.

Пасажирське сполученняРедагувати

 
Потяги на станції Смоленськ-Центральний

Через Смоленськ прямують потяги у міжнародному сполученні до Мінська, Бреста, Гродно, Гомеля, Варшави, Берліна, Праги, Відня, Парижу, Ніцци. У внутрішньому сполученні до Москви, Адлера, Архангельська, Калінінграда, Новосибірська, Саратова та інших міст.

Станом на 2018 рік станція Смоленськ-Центральний приймає та відправляє наступні пасажирські потяги далекого сполучення:

Приміські потяги з'єднують Смоленськ з Вязьмою, Красним, Руднею, Брянськом, Рославлем та іншими містами[5][6]

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати