Полоцьк (станція)

По́лоцьк — головна вантажно-пасажирська залізнична станція в однойменному місті. Підпорядковується Вітебському відділенню Білоруської залізниці. До складу станції входить станція Полоцьк парк Громи[1].

Полоцьк
Даугавпілс — Вітебськ
Полоцьк — Молодечно

Вітебське відділення Білоруської залізниці
станція
Belarus-Polatsk-Railway Station-1.jpg
Вокзал станції
Розташування
Розташування Білорусь БілорусьВітебська область
Адреса Полоцьк, вул. Жовтнева, 64
Координати 55°29′28″ пн. ш. 028°46′55″ сх. д. / 55.491306° пн. ш. 28.782167° сх. д. / 55.491306; 28.782167
Структура
Лінія(ї) Даугавпілс — Вітебськ, Полоцьк — Молодечно
Платформ 2
Тип платформ берегова, острівна
Послуги
Транспортні Залізнична станція Квиткова каса Довідкове бюро Оформлення багажуКамера схову
Супутні Автобус Таксі Таксофон Кафе Аптека Ресторан Доступ для осіб з інвалідністю
Історія
Відкрито 1866
Перебудовано 1952
Колишні назви Полоцьк I
Будівля
Поверхів 2
Інша інформація
Власник Білоруська залізниця
Оператор Білоруська залізниця
Код ЄМР (АСУЗТ) 161306
Код Експрес-3 2100190
Пасажиропотік 3966 осіб/день (2016)
Тарифні відстані до транзитних пунктів
Вітебськ 101 км
Мінськ-Пасажирський 275 км
Молодечно 200 км
Орша-Центральна 187 км
Жлобин-Пасажирський 393 км
Мапа

ІсторіяРедагувати

Рух пасажирських поїздів через станцію Полоцьк Риго-Орловської залізниці (на ​​той час Динабурзької) було відкрито 24 травня (5 червня) 1866 року. Будівля Риго-Орловського вокзалу була кам'яною і двоповерховою: на першому поверсі розташовувалися адміністрація станції та приміщення для пасажирів (окремі для I, II та III класу), телеграф, квиткові каси, буфет і туалетна кімната для дам; на другому — квартири для начальника станції та інших працівників.

Наприкінці 1910-х років відкрито сполучення залізницею Бологе — Седльце через Полоцьк. Останній став важливою вузловою станцією, тому на околиці міста було зведено другий двоповерховий залізничний вокзал — Миколаївський — теж двоповерховий, на станції Громи Миколаївської залізниці. У місто почали прибувати пасажирські потяги з Варшави, Москви, Санкт-Петербурга та Седльця.

Після 1922 року у розкладах з'являються Полоцьк I та Полоцьк II — сучасні станції Полоцьк та Громи відповідно — які перейменовані після 1943 року[2].

Згодом Риго-Орловський вокзал кілька разів перебудовували, під час Другої світової війни він був повністю зруйнований.

Повоєнну будівлю вокзалу Полоцьк було введено в експлуатацію лише у 1952 році. Будівля двоповерхова, що складається з центральної частини і двох бічних — одноповерхових. У будівлі вокзалу розташовані квиткові каси, телеграф, зала очікування, службові приміщення і кафе.

Впродовж 19661998 років колектив вокзалу очолювала Раїса Олександрівна Вежновець. Під її керівництвом на вокзалі станції були впроваджен квиткодрукуючу апаратуру системи «Експрес-2» та КР 1Ж «Символ», введено в експлуатацію нову будівлю квиткових кас.

2002 року був закінчений капітальний ремонт всього комплексу вокзалу Полоцьк. На платформі встановили оригінальні світильники, нові інформаційні табло «Візінформ», за допомогою яких пасажири отримують інформацію про послуги, що надаються на вокзалі. У будівлі вокзалу обладнані 4 каси попереднього продажу квитків і 6 приміських квиткових кас. Кольорові вітражі відображають історичні місця старого міста.

Влітку 2004 року почав працювати фонтан у вигляді двох лелек, що символізує гостинність і доброзичливість до мешканців та гостей міста.

6 червня 2016 року працівники станції, Полоцького залізничного депо та Полоцької дистанції колії відсвяткували 150-річний ювілей[3]

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати