Вікіпедія

Латвійська залізниця

транспортна компанія

Латвійська залізниця (латис. Latvijas dzelzceļš) — національна державна залізнична компанія Латвії.

Latvijas dzelzceļš
56°56′42.806400100011″ пн. ш. 24°7′14.145600099997″ сх. д. / 56.94522° пн. ш. 24.12060° сх. д. / 56.94522; 24.12060
ТипДержавне акціонерне товариство
Організаційно-правова форма господарюванняakciju sabiedrībad[1]
ГалузьService activities incidental to land transportationd[2]
Попередник(и)Міністерство шляхів сполучення СРСР[d]
Засновано1994 (30 років)
Штаб-квартираЛатвія Рига, Латвія
АдресаEmīlijas Benjamiņas iela 3, Rīga, LV-1050
Ключові особиГолова правління:
Рінальдс Плавніекс
ПродукціяЗалізничний транспорт
Виторг▲165 409 602 € (2023)[3]
Чистий прибуток1 795 700 € (2022)[3]
Активи▼784 634 904 € (2023)[3]
Власник(и)Ministry of Transportd
Співробітникибільше 12400 (2009)[4]
Дочірні компаніїLDz Cargod, LDZ ritošā sastāva servissd і LDZ Loģistikad
ldz.lv
Мапа
CMNS: Латвійська залізниця у Вікісховищі

Повне найменування — Державне акціонерне товариство «Latvijas dzelzceļš» (латис. Valsts akciju sabiedrība «Latvijas dzelzceļš»)

Заснована у 1919 році[5] та відновлена ​​у 1994 році[6] на базі латвійської частини Прибалтійської залізниці.

Компанія обслуговує всю залізничну мережу країни: 2263,3 км шляхів колії (з них електрифіковані 258,8 км шляхів)[7][8].

Головний офіс розташований в Ризі за адресою: вул. Гоголя, 3[9]. З 2005 року головою правління компанії є Угіс Магоніс (латис. Uģis Magonis)[10].

Тяговий рухомий склад

ред.

Раніше чинний, нині списані

ред.

Залізничні лінії

ред.
 
Картосхема наприкінці 1930-х років.
 
Мережа наприкінці 2010-х років.

Електрифіковані залізничні лінії

ред.

Латвійська електрифікована залізниця є найдовша в країнах Балтії, довжиною 249 км (+12 км не використовується).

Нині існує 4 електрифіковані лінії, якою курсують електропоїзди ЕР2/ЕР2Т/ЕР2М

  • 1 лінія: Залізнична лінія Торнякалнс — Тукумс II довжиною 68 км на сьогодні — найбільш завантажений маршрут електропоїздів, в літній час інтервал руху становить 10-15 хвилин, оскільки цей маршрут пролягає через Юрмалу, привертає велику кількість туристів. Цією лінією раніше курсував дизель-поїзд до Вентспілсу. Лінія електрифікована 1966 року.

Станції (25): Рига, Торнякалнс, Засулаукс, Депо, Золітуде, Іманта, Бабіте, Пріедайне, Ліелупе, Булдурі, Дзинтарі, Майорі, Дубулти, Яундубулти, Пумпурі, Меллужі, Асарі, Вайварі, Слока, Кудра, Кемері, Смарде, Мілзкалне, Тукумс I, Тукумс II.

  • 2 лінія: Залізнична лінія Торнякалнс — Єлгава завдовжки 43 км. Найкоротша лінія для електропоїздів. Пролягає через місто Олайне. Цією лінією курсує дизель-поїзд до Лієпаї, раніше курсував і до Реньге. Лінія електрифікована 1972 року.

Станції (13): Рига, Торнякалнс, Атгазене, Бізнесу Аугскола Туріба, Тірайне, Баложі, Яунолайне, Олайне, Далбі, Ціна, Озолніеку, Цукурфабріка, Єлгава I.

  • 3 лінія: Залізнична лінія Земітани — Скулте завдожки 56 км. Вельми протяжна лінія, але з малим пасажиропотоком. Проходить через населені пункти: Царнікава, Гауя, Гарціемс, Ліласте, Саулкрасти, Звейніекціемс. Раніше цією лінією курсував дизель-поїзд до Лимбажі та Руїени. У 1957 році була електрифікована до станції Мангалі, 1971 року — до Звейниекциемса. Лінія повністю електрифікована 1991 року.

Станції (20): Рига, Земітани, Браса, Саркандаугава, Мангалі, Зиемельблазма, Вецдаугава, Вецакі, Калнгале, Гарциемс, Гарупе, Царникава, Гауя, Ліласте, Інчупе, Пабажі, Саулкрасти, Кішупе, Звениекциемс, Скулте.

Станції (24): Рига, Вагону Паркс, Яняварти, Даугмале, Шкіротава, Гайсма, Румбула, Дарзині, Доле, Саласпилс, Саулкалне, Ікшкіле, Яуногре, Огре, Парогре, Циемупе, Кегумс, Лієлварде, Кайбала, Юмправа, Дендрарійс, Скрівері, Мулдакменс, Айзкраукле.

Не побудовані

Крім чотирьох ліній, було заплановано електрифікувати ще дві лінії, якими би курсували електропоїзди. На сьогоднішній день вони так і не побудовані або попросту не закінчені.

  • 5 лінія: Залізнична лінія Рига — Сігулда дзавдожки 53 км. За планом, електрифікація повинна була завершитися у 1991 році. Однак до моменту проголошення незалежності Латвії електрифікацію встигли довести лише до станції Ропажі. У 1980—1990-ті роки електропоїзди прямували по цьому маршруту до станції Ропажі. В експериментальному порядку були запущені контактно-акумуляторні поїзди, які до станції Ропажі курсували на електротязі, а до Сігулди прямували на автономному ході; такий самий принцип використовувався і на лінії до Лимбажі. У середині 1990-х років електрифікацію скоротили до Югли (завдожки 10,2 км). Досі до станції Ропажі можна бачити стовпи, які колись тримали контактну мережу.

Станції (12): Рига, Земітани, Чіекуркалнс, Югла, Балтезерс, Гаркалне, Кріевупе, Вангажі, Інчукалнс, Еглюпе, Силциемс, Сігулда. Нині в Сігулду і далі (до Цесіса, Валміери та Валкі) курсує дизель-поїзд.

  • 6 лінія: Залізнична лінія Рига — Ерглі завдожки 92 км. Доказом запланованої електрифікації цієї лінії служить коротка контактна мережа, яка веде на платформу Яняварти, куди прямувала автомотриса до Ерглі. В майбутньому цей проєкт навряд чи буде реалізований, оскільки лінія Сауріеші — Ерглі вже демонтована.

Станції (23): Вагону Паркс, Яняварти, Рига-Пречу, Ацоне, Сауріеші, Цекуле, Ківулі, Баяри, Реміне, Аугшциемс, Карде, Сідгунда, Сунтажі, Кастране, Ватране, Кейпене, Платер, Таурупе, Лічупе, Балтава, Роплайні, Ерглі.

Проєкт електрифікації залізниці Даугавпілс — Резекне — Рига

28 квітня 2017 року компанія Latvijas dzelzceļš (LDz, Латвійська залізниця) подала до Центрального агентства з фінансів та договорів країни (CFLA) заявку на реалізацію першого етапу проєкту електрифікації залізниці. Проєкт був включений до Національного плану розвитку на 2014—2020 роки. На першому етапі передбачалася електрифікація залізничної мережі від Даугавпілса та Резекне у напрямку Риги з використанням технології змінного струму (~25 кВ), в тому числі реконструкція існуючої електрифікованої залізничної мережі із заміною контактної мережі постійного струму (3,3 кВ) на систему змінного струму (~25 кВ)[11].

Маршрути дизель-поїздів

ред.

Колишні маршрути 1990–2009

ред.

Міжнародні перевезення

ред.

Всі міжнародні перевезення використовується тепловозом ТЕП70, окрім рейса в Валга, де курсує ДР1

  1. Рига — Москва
  2. Рига — Санкт-Петербург
  3. Рига — Валга (Естонія), прикордонна станція в Естонії, де можна зробити пересадку на поїзд до Тарту та Таллінна
  4. Рига — Мінськ (відновлений 2011 року, на ділянці Бігосово — Даугавпілс відновлено пасажирське сполучення)
  5. Вільнюс — Санкт-Петербург (через Ригу не слідує, але слідує по Латвії та має зупинки на станціях Даугавпілс, Резекне, Карсава). На станції Резекне-2 об'єднується зі складом поїзда Рига — Санкт-Петербург.

Примітки

ред.
  1. ↑ Commercial Register
  2. ↑ https://company.lursoft.lv/en/latvijas-dzelzcels/40003032065
  3. ↑ а б в https://info.ur.gov.lv/#/legal-entity/40003032065
  4. ↑ «Latvijas dzelzceļš» Сайт «Латвійська залізниця». Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
  5. ↑ «Державне підприємство Латвійської Республіки „Латвійські залізниці“ (1919–1940)». Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 4 жовтня 2012.
  6. ↑ «Відновлення незалежної залізничного підприємства Латвії та підстава ДАТ» Латвійська залізниця" (1991–1994). Архів оригіналу за 27 грудня 2010. Процитовано 4 жовтня 2012.
  7. ↑ Інфраструктура Латвійської залізниці [Архівовано 26 березня 2022 у Wayback Machine.] (латис.)
  8. ↑ Вузькоколійка Банітіс. Архів оригіналу за 10 серпня 2012. Процитовано 4 жовтня 2012.
  9. ↑ «Контакти LDz». Архів оригіналу за 3 листопада 2011. Процитовано 4 жовтня 2012.
  10. ↑ «Правління LDz». Архів оригіналу за 12 травня 2013. Процитовано 4 жовтня 2012.
  11. ↑ У Латвії запускають проєкт електрифікації залізниці у напрямку Риги вартістю півмільярда євро [Архівовано 9 травня 2017 у Wayback Machine.] // ЦТС, 2017-05-04 (рос.)

Посилання

ред.


  Це незавершена стаття про залізничний транспорт.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Латвійська_залізниця&oldid=43294723