Вікіпедія

Резекне

Ре́зекне (латис. Rēzekne, латг. Rēzne, нім. Rositten) або Режиця (біл. Рэжыца, пол. Rzeżyca, рос. Режица, ест. Räisaku) — місто в Латгальському регіоні Латвії, за 242 км на схід від Риги. Населення — 36,646 (2006). Попередні назви — Розіттен (до 1893), Режиця (1893—1917, 1944—1945).

Резекне
Католицький собор
Католицький собор
Герб Резекне
Герб		Flag of Резекне
Прапор
Резекне. Карта розташування: Латвія
Резекне
Резекне
56°30′23″ пн. ш. 27°19′50″ сх. д. / 56.50639° пн. ш. 27.33056° сх. д. / 56.50639; 27.33056
КраїнаЛатвія
РегіонЛатгалія
Перша згадка1285
Статус1773
Площа
 • Загалом17,48 км²
 • Суходіл16,74 км2 (6,46 sq mi)
 • Вода0,74 км2 (0,29 sq mi)
Висота158.2 м
Населення (2016)[1]
 • Загалом31 216 ос.
 • Густота1785,8 осіб/км²
Часовий поясEET (UTC+2)
 • Літній часEEST (UTC+3)
Сайтwww.rezekne.lv
Мапа
Резекне на Вікісховищі
Мапа

Назва

ред.

Географія

ред.

Розташоване за 242 км на схід від Риги.

Історія

ред.

До XIII століття на місці Замкової гори було поселення стародавніх латгалів. У 1285 році магістр Лівонського ордена Вільгельм фон Шауербург побудував тут добре укріплений замок з великих морених валунів, назвавши його Розіттен. Фортеця неодноразово зазнавала нападів росіян, литовців, поляків. До XVII століття замок був зруйнований настільки, що його не сталі відновлювати. І лише в XX столітті біля руїн розбили парк, побудували літній театр і ресторан.

 
Резекне. Початок XX ст.

У 17 столітті місто отримало Магдебурзьке право від влади Польщі, проте скоро перейшло під владу Російської Імперії. У 1778 році Катериною II був затверджений план міста. У російських документах 1808 року зазначено, що «В ньому тільки одна вулиця; немає жодного майстрового, ніяких ярмарок; жителів там 754 осіб, з них 536 євреїв». Місто почало інтенсивно розвиватися після будівництва залізниці Варшава — Санкт-Петербург.

У Резекне збереглося дещо від старовинного єврейського кварталу. Головною його будівлею була синагога. Синагога — це храм, тому будівлі не личила розкіш. Але в Резекне стриманість в оздобленні синагоги пояснювалася матеріальною обмеженістю єврейського населення.

Жителів Резекне в Латгалії довго вважали або поляками, або росіянами. В кінці XIX століття увійшов до вжитку термін «вітебські латиші», оскільки Латгалія була частиною Вітебської губернії. У 1917 році, коли встало питання про національне самовизначення, багато латиських націоналістів віднесли латгальців до «росіян». Проте в 1918 році латгальці, після 256-річного окремого існування від решти Латвії, возз'єдналися в стародавніх етнічних межах з своїми одноплемінниками, зберігши культурну самобутність, що при цьому склалася.

Населення

ред.
 
Залишки замку часів Ливонського ордену

Населення 36,8 тис. осіб (2005).

Транспорт

ред.

Пам'ятки

ред.

З визначних пам'яток виділяються:

  • Могильник Резекнес
  • Латгальський культурно-історичний музей
  •  
    Руїни Розіттенського замку
  •  
    Катедральний собор Святого Серця
    (католицький)
  •  
    Церква Богородиці Скорботної
    (католицька)
  •  
    Церква святої Трійці
    (лютеранська)
  •  
    Церква святого Миколая
    (старообрядська)
  •  
    Церква Різдва Богородиці
    (православна)

Уродженці

ред.

Міста-побратими

ред.

Резекне побратим:[2]

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā (PDF). Iedzīvotāju reģistra statistika uz 01.01.2016. Pilsonības un migrācijas lietu pārvalde. 1 січня 2016.
  2. ↑ Starptautiskā sadarbība. rezekne.lv (латис.). Rēzekne. Процитовано 29 березня 2021.

Джерела

ред.

Посилання

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Резекне

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Резекне&oldid=44881894