Відкрити головне меню

Вітебська губе́рнія — адміністративна одиниця колишньої Російської імперії та РРСФР, що розташовувалася на південному заході європейської частини.

Вітебська губернія
Vitebsk gub coa.png

Герб
Карта Витебской Губернии (1820).jpg
Центр Вітебськ
Утворено 1802
Площа 38 649,5 верст²
Населення 1 489 246 осіб (1897) осіб ({{{Дата перепису}}})
Попередники Білоруська губернія
Наступники Вітебська область

ІсторіяРедагувати

У момент утворення з частини Білоруської губернії у 1802 році, в 1802 році, губернія ділилася на 12 повітів: Велізький, Вітебський, Городоцький, Дінабурґський (з 1893 р Двінський), Дрисенський, Лепельський, Люцинський, Невельський, Полоцький, Режицький, Себезький і Суразький.

У 1866 Суразький повіт був скасований і відновлений в 1920. У 1893 Дінабурґський повіт перейменовано в Двінський. За статистичними даними на 1 січня 1913 року кількість населення склала 1895700[1]

Після Жовтневої революції губернія входила до складу Західної області (1917-1918), Західної комуни РРФСР (1918), БССР (1919-1924). У грудні 1917 року Рада народних комісарів РРФСР виділив Двінський, Люцинський і Режицький повіти зі складу Вітебської губернії і передав їх Ліфляндській губернії. У 1919 з Могильовської губернії Вітебську був переданий Сєнненський повіт, а через рік з Гомельської губернії був переданий Оршанський повіт. У 1923 році були скасовані Городоцький, Дрисенський і Сєнненський повіти, а Лепельський перейменували в Бочейковський. 24 березня 1924 року губернія була скасована[2][3].

Адміністративний поділРедагувати

На 1897 рік складалася із 11 повітів

1920 року було відновлено Суразький повіт. Того ж року Двінський, Люцинський та Режицький повіти відійшли до незалежної Латвії.

ПриміткиРедагувати

  1. Статистическій Ежегодникъ Россіи (PDF). Центральный Статистическій Комитетъ М. В. Д. (годъ десятый). С.-Петербургъ. 1914-07-01. с. 34. Процитовано 2018-09-06. [недоступне посилання з червень 2019]
  2. Селиванов А. Ф. Витебская губерния // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.(рос.)
  3. Витебск: Энциклопедический справочник / Гл. редактор И. П. Шамякин. — Мн.: БелСЭ им. П. Бровки, 1988. — 408 с. — 60 000 экз. — ISBN 5-85700-004-1(рос.)

ДжерелаРедагувати