Вітебський повіт — адміністративна одиниця у складі Вітебського воєводства Великого князівства Литовського (потім — Речі Посполитої). Центр повіту — м. Вітебськ.

Вітебський повіт

Powiat witebski

герб Прапор
повіт
Гімн:
Богородиця
місто Вітебськ
Найбільше місто Єзерище, Островно,
Бабиновичі, Веліж,
Городок, Добромислі,
Колишкі, Ліозно,
Микулино, Рудня,
Сєнно, Сураж,
Усвяти, Яновичі
Країна ВКЛ
край Білорусь
федерація Річ Посполита
Офіційна мова білоруська, руська,
церковнослов'янська;
від 1385 ще латина,
від 1569 — польська
Населення
 - повне литвини, білорусини
Етнікон вітебці
Площа
 - повна
Дата заснування 1566
окупація Росією 1772

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Вітебський повіт

Цей повіт був створений в 1566 р. під час адміністративної реформи у Великому князівстві Литовському на території раніше існуючого Вітебського князівства.

У 1582 р. до складу повіту увійшла Веліжська волость. У 1667—1678 рр. волость перебувала у складі російської держави.

Магдебурзьке право отримали Озерище (у 1583 р.), Островно (XVIII ст.), Вітебськ (17.03.1597 р.), Веліж (20.03.1585 р.).

До складу повіту входили Вітебське міське, Веліжські (з перервами), Суразькі, Усвятські та Озеріщенські староства, а також приватні володіння.

Серед великих міст повіту були Вітебськ, Сураж і Веліж.

Повіт посилав двох депутатів (послів) на вальний сейм Речі Посполитої. У Вітебську збиралися повітові та воєводські сеймики — місцеві станово-представницькі органи.

У середині XVII століття в повіті було 10 035 селянських господарств (димів), а населення становило 80 280 осіб, а після війни Росії проти Великого князівства Литовського населення повіту скоротилося на 27 тисяч осіб[1].

Повіт був ліквідований в 1772 р. після окупації території Великого князівства Литовського Російською імперією під час першого поділу Речі Посполитої.

Примітки ред.

  1. (біл.) Г. Сагановіч, «Невядомая вайна 1654 1667 [Архівовано 1 липня 2020 у Wayback Machine.]» / Мн.: Навука і тэхніка, 1995. — 144 с. — ISBN 5-343-01637-5

Джерела ред.