Відкрити головне меню

з XV ст.

Сейм Великого Князівства Литовського або Вольний Сойм(біл. Ва́льны сойм) — станово-представницький орган Великого князівства Литовського в XV — першій половині XVI століть. Носив аристократичний характер. Домінуюче положення мали великі землевласники. Після укладення в 1569 році Люблінської унії більшість з тих, хто мав право брати участь у роботі сейму Великого князівства Литовського, отримали місце в об'єднаному сеймі Речі Посполитої.

Сейм Великого Князівства Литовського
Вольний Сейм
Тип Однопалатний парламент
Останні вибори XVI ст.
Зала засідань

Зміст

Створення сеймуРедагувати

Традиція скликати збори і влаштовувати з'їзди представників привілейованих станів бере корені ще з вічових традицій, які стали початком розвитку станової сиситеми Великого князівства Литовського в XIV—XVI століттях. Почали скликати такі збори на місцях, де проводились загальноземські зібрання. Метою і темою таких зустрічей була рівність усіх представників вищого стану (князів, панів, лицарство).

СкладРедагувати

Сейм Великого Князівства Литовського складався з панів-радників, а саме: єпископів, воєвод, каштелянів, земських і двірних маршалів, великого гетьмана, підскарбія та інших. Також варто зазначити, що до складу сейму входили пани і князі, які мали спеціальні запрошення:

Додатково в сейм входили представники шляхти від кожного повіту, яких обирали на сеймиках. Головними учасниками сейму були великі землевласники, оскільки він носив аристократичний характер. Натомість боярство, духовенство і міщанство не мали великого впливу на рішення сейму. Але ситуація помінялась у 1568 році, коли міщани отримали право знаходитись у сеймі, але висловлювати свою думку вони могли лиш тоді, коли учасники сейму обговорювали саме їхнє місто.

Скликання, порядок проведення і компетенціяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Довнар-Запольский М. В. Спорные вопросы в истории Литовско-Русского сейма // Журнал Министерства народного просвещения. — 1901. — № 9. — С. 454—498.
  • Леонтович Ф. И. Веча, сеймы, сеймики в Великом княжестве Литовском // Журнал Министерства народного просвещения. — 1910. — № 2. — С. 233—274; № 3. — С. 37—61.
  • Любавский М. К. Литовско-русский Сейм. Опыт по истории учреждения в связи с внутренним строем и внешней жизнью государства. — М. : Университетская тип., 1909. — 1160 с. (рос.)
  • Максимейко Н. А. Сеймы Литовско-Русского государства до Люблинской унии 1569 года. — Харьков, 1902. — 205 с. (рос.)
  • Halecki O. O początkach parlamentaryzmu litewskiego // Sprawozdania z czynności i posiedzeń Akademii Umiejętności w Krakowie. — T. 20. — Nr 8. — Sierpień — wrzesień — październik, 1915.

Див. такожРедагувати