Двинський повіт
(Перенаправлено з Двінський повіт)
Двинський повіт (латис. Daugavpils apriņķis, до 1893 р. — Динабурзький, з 1920 р. Даугавпільський) — адміністративно-територіальна одиниця Псковської, Білоруської, Полоцької та Вітебської губернії. Адміністративний центр — місто Двинськ (до 1893 — Динабург).
| Двинський повіт | ||||
 | ||||
 | ||||
| Губернія | Вітебська губернія | |||
|---|---|---|---|---|
| Центр | Даугавпілс|Двинськ | |||
| Створений | 1772 | |||
| Площа | 4,4 тис. км² | |||
| Населення | 237 023 осіб (1897) | |||
| Попередники | Річ Посполита | |||
| Наступники |
 Латвія | |||
Підпорядкування ред.
- Утворений у 1772 році у складі Псковської губернії на території, що відійшла до складу Російської імперії після першого поділу Речі Посполитої.
- З 1776 року — передано до складу Полоцької губернії.
- 1778 року — передано до Полоцька губернія перетворена на намісництво.
- 1796 року — передано до складу Білоруської губернії.
- 1802 року — передано до складу Вітебської губернії.
- 1920 року увійшов до складу Латвії.
Географія ред.
Населення ред.
За даними перепису 1897 року в повіті проживало 237,0 тис. мешканців.
У тому числі: латиші — 39,0 %; євреї — 20,0 %; росіяни — 15,3 %; білоруси — 13,8 %; поляки — 9,1 %; німці — 1,8 %. 1897 року в повітовому місті Двинськ проживало 69 675 мешканців[1], 1913 — 112 848[2].
Адміністративний поділ ред.
Станом на 1913 рік у повіті було 16 волостей[3]:
- Варківська
- Вишківська
- Дагденська
- Ізабелинська
- Капинськая
- Колупська
- Крейцбурзька
- Креславська
- Лівенгофська
- Ліксненська
- Малинівська
- Осуньська
- Прельська
- Ужвальдська
- Унгермуйзька
- Яшмуйзька
Примітки ред.
- ↑ Демоскоп Weekly — Додаток. Довідник статистичних показників (рос.). Архів оригіналу за 2 листопада 2013. Процитовано 19 серпня 2011.
- ↑ Экскурс в историю города Даугавпилса (рос.). Архів оригіналу за 19 вересня 2011. Процитовано 19 серпня 2011.
- ↑ рос. дореф. Волостныя, станичныя, сельскія, гминныя правленія и управленія, а также полицейскіе станы всей Россіи съ обозначеніем мѣста ихъ нахожденія. Кіевъ. Изд-во Т-ва Л. М. Фишъ, 1913
Джерела ред.
- Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.
|
Це незавершена стаття з історії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття з географії Латвії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |