Відкрити головне меню

Тепловоз ТГК2 — серійний радянський маневровий і промисловий тепловоз з гідропередачею, побудований на Калузькому машинобудівному заводі.

ТГК2
Diesel locomotive ТГК2 №8626.jpg
Основні дані
Рік будування 1960-2008
Країна будування СРСР СРСР
Завод Калузький машинобудівний завод
Разом побудовано понад 9000
Країни експлуатації СРСР СРСР, Україна Україна, Росія Росія
Ширина колії 1520 мм
Рід служби маневровий
Технічні дані
Конструкційна швидкість 60 км/год
Робоча маса 28 т для ТГК2 і 32 т для ТГК2-М
Потужність дизеля 220—250 к.с. для ТГК2 і 275 к.с. для ТГК2-М
Тип передачі Гідравлічна

ІсторіяРедагувати

Паралельно з випуском двовісних тепловозів ТГК (1958—1962) Калузький машинобудівний завод спроектував і 1960-го почав випуск потужнішого двовісного тепловоза, який отримав позначення ТГК2 (Тепловоз з Гідропередачею Калузьского заводу, тип 2), призначеного для роботи на коліях промислових підприємств і як маневрового локомотива на станціях залізниці з максимальною масою причіпного складу на майданчику до 700 тонн.

Калузький завод будував ці тепловози до 2008[1]. Зараз будується модернізована версія тепловоза — 'ТГК2-М, яка відрізняється збільшенням потужності дизеля і дещо збільшеною масою тепловоза. З 1960 було випущено понад 9000 локомотивів серії ТГК2.

Експортний варіант тепловоза позначався ТГК2-Э, поставлявся до НДР на Німецькі залізниці (183 локомотиви), до Чехословаччини на Чехословацькі залізниці (55) і до Польщу на Польські державні залізниці[2].

КонструкціяРедагувати

Порівняно з попередньою серією (ТГК), в новому тепловозі був реконструйований кузов, зменшена ширина локомотива і в систему ресорного підвішування додані циліндричні пружини. Капотний кузов встановлювався на листовий рамі. Букси щелепного типу з роликовими підшипниками.

Дизельний двигун — шестициліндровий чотиритактний У1Д6-250ТК з газотурбінним наддувом виробництва Свердловського турбомоторного заводу. Передача потужності від двигуна осям здійснювалася гідротрансформатором ГТК-II комплексного типу, реверсивною двоступеневою коробкою передач, карданними валами і осьовими редукторами.

Кабіна машиніста і капот машинного відділення — зварної конструкції. Стінки кабіни і капоту виконані з теплозвукоізоляцією.

Тепловоз мав системи: охолодження двигуна, паливну, пневматичну, систему електрообладнання, а також контрольно-вимірювальну апаратуру і прилади керування.

Управління теловозом здійснювалося з двостороннього посту.

Гальмо тепловоза — колодкове двостороннє з пневматичним і ручним приводами. Для управління гальмами причіпного складу на тепловозі передбачений кран машиніста.

Тепловоз обладнаний світловою та звуковою сигналізаціями, підігрівачем для прогрівання систем двигуна перед пуском в холодну пору року, пісочницями з пневматичним приводом, опаленням і вентиляцією в кабіні машиніста.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати