Великокомарівка

село Великомихайлівської селищної громади, Роздільнянський район, Одеська область

Великокома́рівка (в минулому — Касель (до 01.02.1945[1]), Комарівка) — село в Україні, у Великомихайлівській селищній громаді Роздільнянського району Одеської області. Населення становить 1278 осіб.

село Великокомарівка
Руїни Лютеранської церкви у селі
Руїни Лютеранської церкви у селі
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Роздільнянський район
Громада Великомихайлівська селищна громада
Код КОАТУУ 5121680501
Основні дані
Засноване 1810 (211 років)
Населення 1278
Площа 2,28 км²
Густота населення 560,53 осіб/км²
Поштовий індекс 67114
Телефонний код +380 4859
Географічні дані
Географічні координати 47°05′13″ пн. ш. 29°38′54″ сх. д. / 47.08694° пн. ш. 29.64833° сх. д. / 47.08694; 29.64833Координати: 47°05′13″ пн. ш. 29°38′54″ сх. д. / 47.08694° пн. ш. 29.64833° сх. д. / 47.08694; 29.64833
Середня висота
над рівнем моря
190 м
Місцева влада
Адреса ради 67100, смт Велика Михайлівка, вул. Карбишева, 10
Карта
Великокомарівка. Карта розташування: Україна
Великокомарівка
Великокомарівка
Великокомарівка. Карта розташування: Одеська область
Великокомарівка
Великокомарівка
Мапа

CMNS: Великокомарівка у Вікісховищі

До 17 липня 2020 року було підпорядковане Великомихайлівському району, який був ліквідований[2].

ІсторіяРедагувати

Станом на 1886 у німецькій колонії Касель, центрі Касельської волості Тираспольського повіту Херсонської губернії мешкало 2318 осіб, налічувалось 257 дворових господарств, існували лютеранська церква, реформатський молитовний будинок, школа, 4 лавки, відбувались базари через 2 тижні щопонеділка[3].

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 5 жителів села[4].

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом 1989 року населення села становило 1183 особи, з яких 541 чоловік та 642 жінки.[5]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 1239 осіб.[6]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[7]

Мова Відсоток
українська 86,38 %
російська 8,76 %
молдовська 3,05 %
вірменська 0,86 %
болгарська 0,47 %
білоруська 0,16 %
німецька 0,16 %

ПриміткиРедагувати

  1. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 887, 986.
  2. Прийнято Постанову. www.rada.gov.ua. Процитовано 2020-07-25. 
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Великокомарівка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020. 
  5. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019. 
  6. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019. 
  7. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 30 вересня 2019.