Подільський район (Одеська область)

район в Одеській області (утворений в 2020 році)

Подільський район — район Одеської області в Україні, утворений 2020 року. Адміністративний центр — місто Подільськ.

Подільський район
адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Розташування району
Район на карті Одеська область
Основні дані
Країна: Україна Україна
Область: Одеська область
Код КАТОТТГ: UA51120000000021678
Утворений: 17 липня 2020 року
Населення: 220 786 (01.01.2022)
Площа: 7063.6 км²
Густота: 31.56 осіб/км²
Облікова картка: Подільський район (Одеська область)
Населені пункти та ради
Районний центр: м. Подільськ
Громади: 12
Міста: 4
Смт: 5
Села: 285
Селища: 5
Районна влада
Голова ради: Ходюк Софія Станіславівна
Мапа
Мапа

Подільський район у Вікісховищі

Історія ред.

Район створено відповідно до постанови Верховної Ради України № 807-IX від 17 липня 2020 року. До його складу увійшли: Ананьївська, Балтська, Кодимська, Подільська міські, Зеленогірська, Любашівська, Окнянська, Савранська, Слобідська селищні, Долинська, Куяльницька, Піщанська сільські територіальні громади.

Раніше територія району входила до складу територій:

Передісторія земель району ред.

Імперське минуле ред.

До кінця XVIII століття територією сучасного району, річками Кодима та Ягорлик, проходила межа Речі Посполитої та Османської імперії. Південно-східна частина району, що належала до Ханської України (Єдисану) була приєднана до Російської імперії в 1791 році за умовами Ясського мирного договору. Північно-західна частина приєднана до Російської імперії в результаті Другого поділу Речі Посполитої у 1793 році. Надалі, колишній державний кордон відповідав межі між Подільською та Херсонською губерніями, з різницею у передачі Подільській губернії південної частини та передмістя Балти, на правому березі Кодими. 2 з міст району були центрами повітів. Балта — Балтського повіту Подільської губернії, Ананьїв — Ананьївського повіту Херсонської губернії. Кожен перевищував за площею сучасний Подільський район, однак вони не охоплювали повністю його територію. Південно-західну частину району (південь Окнянської громади) охоплював Тираспольський повіт.

Українська революція ред.

Після Лютневої революції у складі Російської Республіки (проголошена 14 вересня 1917).

З листопада 1917 р. у складі Української Народної Республіки. (Проголошена 7 листопада 1917 року, після більшовицького жовтневого перевороту, як автономна республіка у складі Російської республіки). За УНР територія району входила до складу регіону Подністров'я.

22 січня 1918 р. проголошено незалежність УНР (після початку українсько-радянської війни).

З початку лютого 1918 р. під владою більшовиків. (У результаті наступу Червоної гвардії).

З першої половини березня 1918 р. знову в складі УНР. (В результаті отримання УНР воєнної підтримки з боку Австро-Угорщини, після укладення нею мирного договору з Центральними державами).

Після державного перевороту 29 квітня 1918 р. у складі Української Держави.

З грудня 1918 р. знову в складі УНР. (В результаті усунення від влади гетьмана Павла Скоропадського, після поразки Центральних держав у Першій світовій війні).

З кінця березня 1919 р. — у складі Української Радянської Соціалістичної Республіки. (В результаті наступу Червоної армії).

В першій половині вересня 1919 знову в складі УНР.

З середини вересня 1919 р. під владою Білого Півдня Росії.

З лютого 1920 р. знову в складі УРСР, а з утворенням Радянського Союзу 30 грудня 1922 р. — в його складі.

Навесні 1920 року на теренах району відбувалось Ананьївське повстання проти більшовиків та за повернення Української державності.

Географія ред.

Район знаходився на півночі Одеської області України, у межах Дністровсько-Дніпровської північностепової фізико-географічної провінції[2]. Територія району лежить на південних відрогах Подільської височини, піднятій горбкуватій Балтській алювіально-дельтовій рівнині, на вододілі між басейнів рік Дністер і Південний Буг. Абсолютні висоти коливаються від 100—160 м на південному сході до 270—280 м на північному заході[2]. У районі сильно розвинуті ерозійні процеси, поверхня рівнинна, розчленована глибокими (до 80—100 м) долинами, балками та ярами[2].

Тульчинський район
(Вінницька область)
Гайсинський район
(Вінницька область)
Голованівський район
(Кіровоградська область)
  Молдова   Первомайський район
(Миколаївська область)
  Молдова Роздільнянський район Березівський район

Гідрографічна мережа району представлена річками Південний Буг, Кодима, Зозулька, Саражинка, Саврань з притокою Яланець, Ягорлик з притоками Сухий Ягорлик (з притокою Вижна) і Тростянець; Тилігул та його притока Журівка; Великий Куяльник та його притока Суха Журівка; Чичиклія. Для місцевих потреб споруджено більш ніж 150 ставів[2].

Водойми Подільського району
 
Верхів'я річки Великий Куяльник у селі Куяльник
Верхів'я річки Великий Куяльник у селі Куяльник 
 
Річка Кодима
Річка Кодима 
 
Саврань
Саврань 
 
Став біля Піщаної
Став біля Піщаної 
 
Річка Ягорлик в селі Довжанка
Річка Ягорлик в селі Довжанка 
 
Окнянське водосховище
Окнянське водосховище 
 
Флоринське водосховище
Флоринське водосховище 
 
річка Тростянець, притока Ягорлика
річка Тростянець, притока Ягорлика 

Корисні копалини: пісок, глина (2 кар'єри загальною площею 10,4 га, Балтське глинище — 5,9 га та Пужайківське глинище — 4,5 га)[2]. Територія району — за своїм географічним місцезнаходженням характеризується помірно-континентальним кліматом. Тепловий режим сприяє для вирощування озимої пшениці, цукрового буряка, кукурудзи, соняшнику та інших районованих сільськогосподарських культур. Район належить до добре зволожуваного водного режиму. Максимум опадів припадає на вегетаційний період. В районі є запаси глини і будівельного піску. Переважають чорноземи.

З ґрунтів найпоширеніші чорноземи (91 % від площі району), темно-сірі опідзолені ґрунти, чорноземи опідзолені (центральна та південна смуга)[2]. Загальна площа земель державного лісового фонду становить 5132 га, це 18 лісових урочищ. Пересічна температура січня -5 °C, липня +22 °C[2]. Період з температурою понад +10 °C становить 170 днів[2]. Середня норма атмосферних опадів — 445 мм на рік. Максимум припадає на червень-липень; мінімум — на зимовий період[2]. Сніговий покрив нестійкий. Північно-західна частина району лежить у межах недостатньо вологої, теплої, південний-схід — посушливої, дуже теплої агрокліматичної зони[2].

Територія району лежить на межі лісостепової та степової смуг України; на схилах балок та ярів залишки лучних степів; у балках рідкісні залишки байрачних лісів. Загальна площа природних лісів і штучних лісових насаджень — 23,8 тис. га[2]. Серед деревних порід переважають дуб з домішками клену, граба, ясена, білої акації, терну[3][2].

Охорона природи ред.

У районі задля збереження природних ландшафтів та окремих об'єктів природи створені:

Об'єкти природоохоронного фонду
 
Савранський ліс
 
Діброва Лабушна
Діброва Лабушна 
 
Ракуловський парк
Ракуловський парк 
 
Кішевське урочище
Кішевське урочище 
 
Лісничівка
Лісничівка 
 
Джерело «Слободка»

Інфраструктура ред.

Автошляхи ред.

Через район проходять автошляхи E95 (М05), E584 (М13), Р33, Р54, Р71 та Р75.

Залізниця ред.

Культура ред.

У місті Ананьїв створено і функціонує історико-художній музей, 22 клубні заклади (за часів УРСР 15 будинків культури та 16 сільських клубів), 30 бібліотек (40 за часів УРСР), за часів УРСР діяло 43 кіноустановки[3]. Центральне місце в експозиції художніх робіт історико-художнього музею займають 7 картин українських художників, академіка Є. І. Столиці (інша частина його творчості зберігається в колекціях музею в Будеях та Третьяковській галереї) та Р. М. Палецького.

В Ананьєві встановлено пам'ятник українському композиторові і поету-перекладачеві П. І. Ніщинському.

Освіта ред.

 
Ананьївський аграрний професійний ліцей

В Ананьїві функціонують державний аграрно-економічний технікум1930 року) в якому навчається 590 студентів, а також аграрний професійний ліцей1934 року), де можна отримати 15 робочих професій та середню освіту[4]. 2896 учнів району навчаються у 22 загальноосвітніх школах, будинку юних техніків, юних натуралістів, будинку дитячої творчості та школі естетичного виховання. У місті Ананьєві реорганізовано школу № 1 і № 2 у навчально-виховний комплекс школу-гімназію, та навчально-виховний комплекс школу-ліцей відповідно.

Релігія ред.

 
Собор Олександра Невського


Примітки ред.

  1. Інформаційний масив щодо закріплення територіальних громад з належністю до новостворених районів [Архівовано 24 квітня 2021 у Wayback Machine.] на сайті ДПС в Одеській області [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.]
  2. а б в г д е ж и к л м н ГЕУ, 1989, с. 68.
  3. а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою УРЕ не вказано текст
  4. ГЕУ, 1989, с. 40—41.