Лиманське (селище)

селище Роздільнянського району Одеської області. Адміністративний центр Лиманської селищної громади.
(Перенаправлено з Лиманське (смт))

Лиманське (до 1 лютого 1945 — Зельц, Зельці) — селище України, адміністративний центр Лиманської селищної громади Роздільнянського району Одеської області. Колишній райцентр ліквідованого Зельцького району.

Селище Лиманське
Герб Лиманського Прапор Лиманського
Будівля амбулаторії в центрі містечка
Будівля амбулаторії в центрі містечка
Будівля амбулаторії в центрі містечка
Країна Україна Україна
Область Одеська область
Район Роздільнянський район Роздільнянський район
Громада Лиманська селищна громада
Код КАТОТТГ: UA51140090010063072
Основні дані
Засновано 1798 (226 років)
Колишня назва Зельц, Зельци, Зальц, Успенське[1]
Статус із 2024 року
Площа 5,05 км²
Населення 7119 (01.01.2022)[2]
Густота 1445,7 осіб/км²;
Поштовий індекс 67452, 67453
Телефонний код +380 4853
Географічні координати 46°39′50″ пн. ш. 29°58′15″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 29.97083° сх. д. / 46.66389; 29.97083Координати: 46°39′50″ пн. ш. 29°58′15″ сх. д. / 46.66389° пн. ш. 29.97083° сх. д. / 46.66389; 29.97083
Водойма Кучурганське водосховище


Відстань
Найближча залізнична станція: Кучурган
До станції: 10 км
До райцентру:
 - фізична: 22 км
 - автошляхами: 28 км
До обл. центру:
 - фізична: 61 км
 - автошляхами: 78 км
Селищна влада
Адреса 67452, Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Центральна, 79
Голова селищної ради Бакланов Віктор Васильович
Вебсторінка limanskasr.gov.ua
Карта
Лиманське. Карта розташування: Україна
Лиманське
Лиманське
Лиманське. Карта розташування: Одеська область
Лиманське
Лиманське
Мапа

Лиманське у Вікісховищі

Географічне розташування ред.

Розташоване на березі Кучурганського лиману. Через селище проходить Т 1625 Кучурган — Маяки.

Історичні відомості ред.

 
Вигляд Собор Успіння Пресвятої Богородиці в Зальці (початок 20-го століття)
 
Старе зображення Канделя, видно Собор Пресвятої Трійці та будинок парафіяльного священника

Лиманське, як і багато околишніх населених пунктів, початково виникло як німецька землеробська колонія. Переселенці були запрошені на освоєння земель за указом російської імператриці Катерини II. Роком заснування колонії, що отримало назву Зельц, вважається 1798. Від колоністів, на жаль, залишилося зовсім небагато: зруйнований католицький костел і кілька старих будинків у центрі селища.

Станом на 1886 у німецькій колонії Зельц, центрі Зельцької волості Одеського повіту Херсонської губернії, мешкало 2536 осіб, налічувалось 197 дворових господарств, існували римо-католицька церква, школа, 6 лавок та постоялий двір, відбувались базари через 2 тижні щосереди[3].

У німецькій колонії Кандель Зельцької волості мешкало 2776 осіб, налічувалось 185 дворових господарств, існували римо-католицька церква, 2 школи, 3 лавки.

На 1910 рік Зельц був великим центром деревообробного виробництва[4].

У липні 1919 року мешканці колоній Кандель та Зельц приєдналися до антибільшовицького Акаржанського повстання, яке було викликане продрозкладкою та насильницькою мобілізацією до Червоної армії.[5]

Голодомори ред.

У часи Голодомору 1921—1923 в німецькій колонії Кандель загинуло 450 людей, а під час геноциду 1932—1933 — 300 осіб[6].

Друга світова війна ред.

Зондеркоманда 11b в Зельцях 25 серпня 1941 року розстріляла 7 євреїв[7].

Депортація німців-колоністів ред.

 
Місцеві німці евакуюються під час наступу РСЧА (Зельц)

19 березня 1944 року, через наближення Червоної армії, за наказом командування вермахту німців-колоністів з Канделю було депортовано до Вартегау[8]. 25 березня 1944 року в тому ж напрямку депортовано німецьке населення Зельц[9].

Післявоєнний час ред.

Статус смт отримано рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 2 січня 1957 р.

До складу селища 09.06.1958 увійшло колишнє село Рибальське[10] (до 01.02.1945 — Кандель[11][12]), а також колишнє військове містечко. Містечко було побудоване для обслуговування військового аеродрому. Після конверсії — міжнародний аеропорт «Лиманське».

Станом на 1 травня 1967 року у селищі міського типу розташовувався господарський центр радгоспів імені Карла Маркса та «Шлях Ілліча».[13]

Декомунізація ред.

Під час першої хвилі ленінопаду (лютий 2014), кілька ночей «захисники» чергували біля пам'ятника Леніну у військовому містечку після невдалої спроби демонтувати його невідомими. Перед монументом була збудована барикада, яка ускладнювала можливість під'їхати до споруди, а також встановлена вебкамера навпроти Будинку культури № 3. 26 січня 2015 р. невідомими було демонтоване погруддя Леніну в мікрорайоні Зельц[14]. 7 квітня 2016 року у військовому містечку місцеві жителі, які були напідпитку, напали з кулаками на журналістів одеського «7 телеканалу», «Думська ТБ» та прес-секретаря Одеської облради, під час підготовки до демонтажу пам'ятника Леніну[15][16][17]. 22 квітня невідомі у військовій формі демонтували верхню частину пам'ятника Леніну[18][19]. Демонтована частина з головою до плечей сильно пошкоджена при падінні. 25 квітня 2016 року пам'ятник був повністю демонтований[20].

Сучасний стан ред.

У селищі є професійний аграрний ліцей, дві загальноосвітні школи, школа-інтернат, три будинки культури та музей німців-колоністів[21].

Населення ред.

Таблиця зміни чисельності населення Зельц (Успенської)
1812 1814 1859 1886 1890 1905 1915 1926 1943
477 524 1 523 2 536 2 501 2 745 2 910 2 987 3 000
Таблиця зміни чисельності населення Канделя (Благословенної)
1811 1816 1859 1886 1890 1905 1909 1915 1926 1943
480 522 1 583 2 776 2 319 2 824 2 522 2 497 3 404 3 000
Таблиця зміни чисельності населення Лиманського
1959 1970 1979 1989 2001 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020
5 251 6 958 8 029 8 495 7 381 7 142 7 219 7 301 7 354 7 394 7 430 7 458 7 513 7 472 7 385 7 322 7 249

Символіка ред.

Герб ред.

Докладніше: Герб Лиманського

Прапор ред.

Умовний поділ селища ред.

 
Пам'ятник МІГ-23 у військовому містечку

Серед місцевого населення існує умовний поділ населеного пункту на мікрорайони:

  • Зельц (колишня німецька колонія, пізніше називалось с. Лиманське);
  • Кандель (Рибальське) (колишня німецька колонія);
  • Містечко (колишнє військове містечко, у якому жили працівники аеропорту);
  • Фінське містечко.

Персоналії ред.

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. В.Ф. Дизендорф (2002). НЕМЕЦКИЕ НАСЕЛЕННЫЕ ПУНКТЫ В СССР ДО 1941 г. СПРАВОЧНИК (російська). Архів оригіналу за 26 листопада 2019. 
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2022 року (PDF)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Россия. Полное географическое описание нашего отечества: Настольная и дорожная книга для русских людей: [В 19-ти т.]. — Т. 14: Новороссия и Крым: [Бессарабская, Херсонская, Таврическая и Екатеринославская губ., Обл. Войска Донского, Ставропольская губ.] / Сост. Б. Г. Карпов, П. А. Федулов, В. И. Каратыгин [и др.]. — 1910. — С. 363—364.(рос.)
  5. Одещина (стенд 27) // Визвольна боротьба. — Львів, 2021. — № 2 (30). — С.204
  6. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.-200 с. [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  7. Круглов А., Уманский А., Щупак И. Холокост в Украине: Рейхскомиссариат «Украина», Губернаторство «Транснистрий»: монография. — Днипро: Украинский институт изучения Холокоста «Ткума»; ЧП «Лира ЛТД», 2016. — С. 345(рос.)
  8. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 200 с. [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  9. Немцы России: населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь / Сост.: В. Ф. Дизендорф.-М.,"ЭРН", 2006.- 179 с. [Архівовано 30 листопада 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  10. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 квітня 1967 року) / В. Є. Нижник (відп. ред.), Д. О. Шелягин (упорядник). — К. : Вид-во політ. літ-ри України, 1969. — Т. II. — С. 419.
  11. а б Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
  12. Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 942, 985.
  13. Одеська область: адміністративно-територіальний поділ (на 1 травня 1967 р.) / Виконавчий комітет Одеської обл. Ради депутатів трудящих; М. Брагін (ред.). — Одеса : Маяк, 1967. — С. 113.
  14. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 березня 2016. Процитовано 24 червня 2016. (рос.)
  15. В Лиманском местные жители напали на журналистов(рос.)
  16. Ногами за Ильича(рос.)
  17. Глава Одесского облсовета попросил правоохранителей наказать виновных в избиении одесских журналистов. Архів оригіналу за 11 серпня 2016. Процитовано 24 червня 2016. (рос.)
  18. 22.04.2016- демонтаж Лениа в п.г.т. Лиманское, неизвестными в военной форме. Архів оригіналу за 28.01.2018. Процитовано 24.06.2016. (рос.)
  19. Лиманское | Памятники Ленину. Памятники Ленину. Архів оригіналу за 26 червня 2017. Процитовано 24 квітня 2016. (рос.)
  20. Архівована копія. Архів оригіналу за 30 серпня 2017. Процитовано 24 червня 2016. 
  21. Лиманский музей немцев-колонистов юга Украины [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.](рос.)
  22. J.Piłatowicz. Szczawiński Stanisław (1883—1961) / Polski Słownik Biograficzny.— Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 2010.- Tom XLVII/2, zeszyt 193.— S. 161—320 s.—   S. 208—209 (пол.)
  23. Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої Одеської області. Архів оригіналу за 19 липня 2020. Процитовано 24 вересня 2019. 
  24. Карта РККА L-36 (А), 1941

Галерея ред.