Антон Йоганн Церр
Антон Йоганн Церр (нім. Anton Johannes von Padua Zerr; 10 березня 1849, Францфельд, Лібентальський колоністський округ, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія — 15 грудня 1932, Кандель, Зельцький район, Одеська область, СРСР) — єпископ Тираспольської єпархії Римо-католицької церкви.
| Антон Йоганн Церр нім. Anton Johannes von Padua Zerr | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 30 грудня 1889 — 1901 | ||
| Церква: | Католицька церква | |
| Попередник: | Франц Цоттман | |
| Наступник: | Едвард фон Ропп | |
| Діяльність: | католицький священник, католицький єпископ | |
| Народження: | 10 березня 1849 Францфельд, Лібентальський колоністський округ, Одеський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія | |
| Смерть: | 15 грудня 1932 (83 роки) Кандель, Зельцький район, Одеська область, СРСР | |
| Похований: | Зельцький (Лиманський) цвинтар | |
| Священство: | 11 березня 1872 | |
| Єп. хіротонія: | 3 червня 1883 | |
Біографія ред.
Антон Йоганн Церр народився 10 березня 1849 року в німецькій причорноморської колонії Францфельд (нині — село Надлиманське, Одеський район, Одеська область) в родині німців-католиків. Навчався в саратовській католицької семінарії, яку закінчив у 1871 році. 11 березня 1872 року висвячений у священники. Служив у кількох католицьких парафіях німців Поволжя, з 1878 року став викладачем саратовської семінарії. Досконало володів німецькою, російською та французькою мовами[1].
15 березня 1883 року призначений вікарним єпископом Тираспольської єпархії з центром в Саратові. Єпископська хіротонія відбулася 3 червня 1883 року в храмі святої Катерини уСанкт-Петербурзі, Церр став титулярним єпископом Діоклетианополя[en][2].
30 грудня 1889 року папа Лев XIII призначив Церра єпископом Тираспольської єпархії; попередньо кандидатура Церра була схвалена російською владою[3]. Імператор Олександр III дарував Церру дворянський титул та нагородив кількома орденами. Церр став першим тираспольським єпископом, якому російська влада дозволила відвідати Рим і зустрітися з Папою Римським[3]. Близько 1900 року стан здоров'я єпископа різко погіршився, він кілька разів подавав прохання про відставку, яка була задоволена в 1901 році[3] (за іншими даними — в 1902[2]).
Пішовши у відставку, Церр проходив курси лікування у Феодосії, Тифлісі і зміг частково поправити здоров'я. Багато займався науковою роботою та дослідженнями у церковних архівах.
У 1918 році, під час громадянської війни в Росії, чинний тираспольський єпископ Йосип Кесслер був змушений залишити Саратов і перенести резиденцію в Одесу. У цей час Антон Церр надавав йому допомогу, зокрема викладав у семінарії, також евакуйованої з Саратова в Одеський регіон. До 1926 році Церр залишився єдиним, хто залишився на волі католицьким єпископом на території колишнього СРСР, але не мав жодних адміністративних повноважень[3]. Святий Престол планував доручити йому місію висвячення нових єпископів, але суворе і ретельне спостереження за єпископом з боку органів НКВС[1] не дозволило реалізувати план. Однак, Церр не був репресований і помер у 1932 році в селі Кандель (сучасне Лиманське, Роздільнянський район, Одеська область) на волі.
Примітки ред.
- ↑ а б Церр Антон Иоганн фон Падуа. wolgadeutsche.ru (рос.). Энциклопедический словарь: немцы Поволжья. Архів оригіналу за 7 липня 2015. Процитовано 8 грудня 2016.
- ↑ а б Bishop Anton Johann Zerr. catholic-hierarchy.org (англ.). Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 8 грудня 2016.
- ↑ а б в г Церр // Католическая энциклопедия / Пецци П. — Москва : Издательство Францисканцев, 2013. — Т. 5: Х—Я, A—W. — С. 160—162. — ISBN 978-5-89208-114-6. (рос.)
Джерела ред.
- Немцы Николаевщины. 1918—1931 гг.; Die Deutschen der Region Nikolaev. 1918—1931 / отв. ред. А. Айсфельд; науч. ред. О. В. Айсфельд; сост. М. А Мельник. — Николаев : Илион, 2011. — С. 234, 449, 489. — ISBN 978-966-2056-51-8. (рос.)
- Немцы России: энциклопедия / Редкол.: О. Кубицкая (пред. редкол.) и др. — Москва : ЭРН, 2006. — Т. 3: П—Я. — С. 715—716. — ISBN 5-93227-002-0. (рос.)
- Пономарев В. Епископы Тираспольские // Свет Евангелия. — № 22 (324). — 2001. — 27 мая. (рос.)
- Schnurr J. Die Kirchen und das religiöse Leben der Russlanddeutschen. Katholischer Teil. 2. Auflage. Selbstverlag Joseph Schnurr. — Stuttgart, 1980. — S. 311-312. (нім.)
Посилання ред.
- Єпископ Антон Йоган Церр. rkc.in.ua. Костели і каплиці України. 21 лютого 2016. Архів оригіналу за 6 червня 2017. Процитовано 19 листопада 2022.