Лев XIII
Лев XIII (світське прізвище та ім'я — граф Вінченцо Джоакіно Печчі; (2 березня 1810, Карпінето-Романо, Перша французька імперія — 20 липня 1903, Рим і Ватикан) — Папа Римський (1878–1903).
| Лев ХІІІ (Leo PP. XIII) | ||
 | ||
| ||
| ||
|---|---|---|
| 20 лютого 1878 — 20 липня 1903 | ||
| Девіз: | Lumen in coelo | |
| Попередник: | Пій ІХ | |
| Наступник: | Пій Х | |
| Ім'я при народженні: | італ. Gioacchino Vincenzo Raffaele Luigi Pecci[1] | |
| Дата народження: | 2 березня 1810[2][3][…] | |
| Місце народження: | Карпінето-Романо, Перша французька імперія[5][6] | |
| Дата смерті: | 20 липня 1903[2][3][…] (93 роки) | |
| Місце смерті: | Рим, Італія[6] або Ватикан[7] | |
| Поховання: | Латеранська базиліка і Tomb of Leo XIIId | |
| Громадянство: | Папська держава і Королівство Італія | |
| Релігія: | католицька церква[8] | |
| Освіта: | Папська церковна академія і Папський Григоріанський університет | |
| Рід: | House of Peccid | |
| Батько: | Domenico Lodovico Peccid | |
| Мати: | Anna Francesca Prosperi Buzid | |
| Інтронізація: | 3 березня 1878 | |
| У миру: | граф Вінченцо Джоакіно Раффаеле Луїджі Печчі | |
 Медіафайли у Вікісховищі
| ||
Біографія
ред.Народився у Карпінето-Романо.
Видіння папи Лева XIII
ред.13 жовтня 1884 року під час Меси в одній з приватних каплиць Ватикану Папа раптом зблід і впав на підлогу, неначе у нього стався серцевий напад. Але причиною його падіння була не хвороба — Лев XIII побачив майбутнє, яке чекало Церкву. Провівши декілька хвилин неначе в комі, він опритомнів і сказав оточуючим: «Яку страшну картину мені дано було побачити!». Вважається, що Лев ХІІІ побачив період гонінь на Церкву та морального занепаду ХХ століття. Вражений видінням, Папа постановив після кожної Літургії, яка проводиться без співу, читати особливу молитву до Архангела Михаїла, як захисника від диявола та інших сил темряви. Ця постанова виконувалась у РКЦ до 1964 року.[9]
Ставлення до УГКЦ
ред.З великою прихильністю ставився до Української греко-католицької церкви. 1880 року було розроблено проєкт підвищення Галицької митрополії до рівня патріархату, що викликало опір уряду Угорщини, угорського та польського єпископату.
1882 року за розпорядженням Лева XIII Св. Конгрегацією було проведено реформу чину василіян, що організаційно значно зміцнило орден. У 1885 році заснував Станиславівське єпископство, а в 1895 році іменував кардиналом митрополита Галицького Сильвестра Сембратовича. У 1897 році Лев XIII заснував окрему семінарію для українців (Українську колегію) при церкві св. Сергія і Вакха у Римі. Доручив Конгрегації пропаганди виробити план створення Українського патріархату (до нього мали належати і закарпатські єпархії) з тимчасовим центром у Львові.
Внесок
ред.За часи свого понтифікату склав 86 енциклік. Епохальною енциклікою того періоду поряд з Aeterni Patris (4 серпня 1879 року) вважають енцикліку Rerum Novarum від 15 травня 1891 року. Саме в ній папа Лев XIII відкидав тезу про ворожість між класами, закликав роботодавців виконувати свої обов'язки щодо робітників, підтримав право робітників створювати профспілки, відкидаючи при цьому соціалістичну ідеологію і підтверджуючи право на приватну власність.
«Молитви Льва» (лат. Preces Leonis, англ. Leonine Prayers), що складаються з трьох «Ave Maria», «Salve Regina», особливої молитви за навернення грішників, за Церкву і молитви до Архангела Михаїла, а також триразового звернення до Серця Ісусового (його додав св. Пій X), при Папах Пії XI і Пії XII отримали також назву «Молитов за навернення Росії».[9]
Примітки
ред.- ↑ (unspecified title) — С. http://webdept.fiu.edu/~mirandas/bios1853–ii.htm#Pecci.
- ↑ а б Aubert R. Encyclopædia Britannica
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118727508 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Archivio Storico Ricordi — 1808.
- ↑ https://www.odis.be/lnk/PS_10473
- ↑ Catholic-Hierarchy.org — USA: 1990.
- ↑ а б Una fides. Видение Льва XIII. www.unavoce.ru. Архів оригіналу за 18 жовтня 2021. Процитовано 18 жовтня 2021.
Посилання
ред.- http://www.bautz.de/bbkl/l/Leo_XIII.shtml [Архівовано 8 жовтня 2010 у Wayback Machine.]