Карпінето-Романо
Карпінето-Романо (італ. Carpineto Romano) — муніципалітет в Італії, у регіоні Лаціо, метрополійне місто Рим-Столиця.
| Карпінето-Романо Carpineto Romano | |
|---|---|
| Комуна | |
|
| |
 | |
| Країна |
 Італія |
| Регіон |
 Лаціо |
| Провінція | Рим |
| Код ISTAT | 058020 |
| Поштові індекси | 00032 |
| Телефонний код | 06 |
| Координати | 41°36′00″ пн. ш. 13°05′00″ сх. д. / 41.60000° пн. ш. 13.08333° сх. д.Координати: 41°36′00″ пн. ш. 13°05′00″ сх. д. / 41.60000° пн. ш. 13.08333° сх. д. |
| Висота | 550 м.н.р.м. |
| Площа | 84,48 км² |
| Населення | 4570 (31-12-2014) |
| Густота | 54,1 ос./км² |
| Розміщення | |
  | |
| Мапа | |
 | |
| Влада | |
| Мер | Stefano Cacciotti (23-06-2019) |
| Офіційна сторінка | |
Карпінето-Романо розташоване на відстані[1] близько 60 км на південний схід від Рима.
Населення — 4570 осіб (2014)[2]. Щорічний фестиваль відбувається 28 серпня. Покровитель — Аврелій Августин.
ДемографіяРедагувати
Населення за роками[3]:
Станом на 31 грудня 2014 року в муніципалітеті офіційно проживало 219 іноземців з 19 країн, серед них 189 громадян країн Євросоюзу.[4]
ІсторіяРедагувати
Стародавній вікРедагувати
Ще до часів заснування Риму території сучасного Карпінето-Романо заселяв один із стародавніх народів Апеннінського півострова вольски, що оселилися між пагорбами Альбан і горами Аурунчі.
СередньовіччяРедагувати
Сьогоднішній населений центр бере свій початок у ранньому середньовіччі. Перші письмові згадки про Карпінето датуються 1077 роком, коли латеранські канони орендували володіння Карпінето могутній родині Де Чеккано . Останні по черзі в 1299 р. у Каетані , сім'ї папи Ананьін Боніфація VIII .
Інші родини знаті Лаціо володіли вотчиною Карпінето, поки в кінці 16 століття її не придбав кардинал П'єтро Альдобрандіні , племінник Папи Климента VIII . Донна Олімпія Альдобрандіні , сестра кардинала П'єтро, зробила його своєю «прекрасною державою », об'єднавши території сусідніх муніципалітетів Монтеланіко , Горга , Гавіньяно і Маенца.
Протягом цього періоду Карпінето став герцогством і переживав період найбільшого художнього та культурного розквіту, з такими митцями, як Караваджо , які зробили внесок у прикрашання міста Лепіне церквами та цінними творами, такими як Сан-Франческо в медитації , протягом століть зберігався в ризниці с. Церква св. апостола Петра. У шістнадцятому столітті гілка сім'ї Сієн Печчі , яка могла похвалитися різними церковними особами, купцями та знатними особами, оселилася в Карпінето в замку, що належав родині де Чеккано, розширюючи його протягом століть і в якому народиться майбутній Лев XIII . . Карпінето Романо в 1878 році
На початку дев'ятнадцятого століття він зустрів наступ наполеонівських військ і разом з рештою Лаціо увійшов до складу Першої Французької імперії . У той час народився Джоаккіно Печчі, якому через кілька десятиліть судилося стати Папою Левом XIII . Під час наполеонівської навали і в наступні роки Карпінето побачив народження сумного явища бандитизму. Сходження на папський престол Лева XIII змінило обличчя Лепінського міста, яке отримало новий мистецький розквіт і збагатилося церквами, статуями та громадськими фонтанами.
Сучасна епохаРедагувати
Підчас Другої світової війни Карпінето-Романо піддався великій кількості бомбардувань із сторони авіації держав Антигітлерівської коаліції, а після зайняття міста французькими військами, то у місті відбулася велика кількість актів насилля із сторони французьких солдат мароканського походження, що відбувалися протягом операція «Діадема».
Відомі мешканціРедагувати
Сусідні муніципалітетиРедагувати
Див. такожРедагувати
ПриміткиРедагувати
- ↑ Фізичні відстані та напрямки розраховані за координатами муніципалітетів
- ↑ Демографічний баланс 2014 року та населення на 31 грудня. ISTAT. Архів оригіналу за 26 червня 2015. Процитовано 25 грудня 2014.(італ.)
- ↑ Наведено за італійською вікіпедією (28.12.2015).
- ↑ Cittadini Stranieri [іноземні громадяни] (італ.). ISTAT. Архів оригіналу за 13 червня 2016. Процитовано 12 серпня 2016.
|
Це незавершена стаття з географії Італії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |